Постанова № 35505240, 18.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа№ 910/9979/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Петришина А.М. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. (дата підписання 15.07.2013р.)

по справі №910/9979/13 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ"

про стягнення 140 809,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" про стягнення 140 809,52 грн., з яких, основний борг - 129 175,37 грн., інфляційна складова - 226,63 грн., 3% річних - 1 849,87 грн. та пеня - 9 557,65 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р. внаслідок чого за період з 01.09.2012р. по 01.05.2013р. виникла заборгованість за спожиту теплову енергію, яка станом на 01.05.2013р. становила 129 175,37 грн.

Заявою №09/юр/470 від 08.07.2013р. (а.с.141), поданою до господарського суду міста Києва, позивач зменшив розмір позовних вимог в частині основного боргу, в зв'язку з його частковою сплатою відповідачем, та просив стягнути з відповідача 112 660,54 грн. основного боргу, інфляційні втрати - 226,63 грн., 3% річних - 1 849,87 грн. та пеню - 9 557,65 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/9979/13 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", основний борг - 112 660 грн. 54 коп., пеня - 9 557 грн. 65 коп., 3% річних - 1 849 грн. 87 коп., інфляційні збитки - 226 грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору - 2 485 грн. 89 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р., ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. прийняте з порушенням норм процесуального права. Зокрема, вказує на те, що підтверджень про відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів не має, оскільки відповідач копії позовної заяви і доданих до неї документів не отримував, однак суд прийняв ухвалу про відкриття провадження у справі, чим порушив п.2 ст. 57 ГПК України та п.6 ст.63 ГПК України. Крім того, судом не було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим, на думку скаржника, порушені його права, встановлені ст.22 ГПК України.

Разом із апеляційною скаргою заявник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В., поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.09.2013р.

26.09.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення щодо апеляційної скарги, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. - без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду справи 910/9979/13 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

У судових засіданнях 30.09.2013р. та 14.10.2013р. оголошувалися перерви.

10.10.2013р. через відділ документального забезпечення суду від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, для розгляду справи №910/9979/13 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Михальська Ю.Б., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. розгляд справи відкладено та призначено на 18.11.2013р.

13.11.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги.

У судове засідання 18.11.2013р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника відповідача, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" (покупець) укладений договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658, відповідно до умов п.1.1 якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю, Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ", вул. Бориспільська, 4 (ж/б, вбуд. прим., паркінг), теплову енергію у вигляді гарячої води (теплова енергія) у період з 01.07.2012р. по 30.06.2013р. у кількості 3 862,611 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 1,851 Гкал/год, в т.ч. на потреби: опалення - 1, 145 Гкал/год, гарячого водопостачання - 0,626 Гкал/год та вентиляції - 0,080 Гкал/год.

Відповідно до п.1.2 договору покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Згідно з п.2.1 договору поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку №1 до договору.

Відповідно до п.2.2 договору подача теплової енергії покупцю та заповнення систем теплоспоживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією.

Згідно з п.3.1.1 договору енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати поставку теплової енергії покупцю в кількості згідно п.1.1 договору та з наступною розбивкою по кварталах: 1 квартал - 1 758,304 Гкал, 2 квартал - 451,535 Гкал, 3 квартал - 307,616 Гкал, 4 квартал - 1 345,156 Гкал. Обсяги поставки теплової енергії з розбивкою по кварталах обумовлені додатком №2 до договору та можуть бути змінені у встановленому нормативними документами порядку, в т.ч. в разі зміни теплових навантажень, зазначених в договорі.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів), що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1 Гкал). Тарифи можуть змінюватись у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо), а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов договору. Діючі на час укладення договору тарифи на теплову енергію обумовлені додатком №4 до договору.

Згідно з п.6.4 договору всі розрахунки по договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 6.5 договору визначено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальної організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звіряння розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередні періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Відповідно до п.6.6 договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Згідно з п.6.7 договору при здійсненні розрахунків за спожиту теплову енергію покупець обов'язково повинен зазначити у платіжному дорученні номер договору на постачання теплової енергії, а також місяць та рік, в якому була поставлена теплова енергія, що оплачується покупцем.

Відповідно до п.6.8 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, покупець зобов'язаний у 10 денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця наступного за звітним), письмово повідомити про це енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова покупця сплатити виставлений рахунок енергопостачальної організації вважатиметься безпідставною.

Пунктом 10.1 встановлено, що даний договір укладений на термін з 01.07.2012р. по 30.06.2013р. і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

До вказаного договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р. сторони також уклали наступні додатки:

- додаток №3 від 01.07.2012р., в якому сторони погодили перелік абонентів, які знаходяться на балансі ТОВ "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ", а саме: житловий будинок, вул. Бориспільська 4, загальна опалювальна площа 13 303,99 м2; вбуд. приміщення, вул. Бориспільська 4, загальна опалювальна площа 2 022,70 м2; паркінг, вул. Бориспільська 4, загальна опалювальна площа 1 807,00 м2.

- додаток №3-а від 01.07.2012р., довідка по будинках (спорудах) ТОВ "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", де зазначено житловий будинок, 24 поверхів, вул. Бориспільська 4, загальна опалювальна площа 13 303,99 м2; вбуд. приміщення, 2 поверхів, вул. Бориспільська 4, загальна опалювальна площа 2 022,70 м2; паркінг, 1 поверхів, вул. Бориспільська 4, загальна опалювальна площа 1 807,00 м2;

- додаток №4 від 01.07.2012р., в якому сторони погодили тарифи на теплову енергію у вигляді гарячої води для споживачів теплової енергії станом на 01.07.2012р., а саме: о/р 440658 - опалення - 169,38 грн/Гкал, ГВП - 169,38 грн/Гкал; о/р 440659, 440660 - опалення - 407,63 грн/Гкал, ГВП - 407,63 грн/Гкал, вентиляція - 407, 63 грн/Гкал.

18.09.2012р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ", як кредитором, та Публічним акціонерним товариством "ЕКОСТАНДАРТ", як первісним боржником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", як новим боржником, було укладено договір заміни боржника в зобов'язанні №80ТК (а.с.45), відповідно до якого, новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання по постачанню теплової енергії кредитору, передбачені договором №440658 від 03.10.2011р., укладеним між кредитором та первісним боржником, вартістю, що розрахована відповідно до тарифів на теплову енергію, встановлених уповноваженим на те державним органом, а первісний боржник зобов'язується сплатити новому боржнику за прийняті зобов'язання 2 144,25 грн. до 21.09.2012р. (п.1.); кредитор набуває право вимагати від нового боржника належного виконання зобов'язань згідно з договором №440658 від 03.10.2011р. на загальну суму 2 144,25 грн. станом на 18.09.2012р. (п.2.).

Відповідно до листа №529 від 11.10.2012р. (а.с.41), відповідач звернувся до позивача надати дозвіл на включення теплоносія для потреб житлового будинку №4 по вул. Бориспільській, згідно договору №440658 від 02.07.2012р.

Як вказує позивач, ним на виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р. за період з 01.09.2012р. по 01.05.2013р. було надано, а відповідачем отримано теплову енергію на загальну суму 305 972,67 грн., за яку відповідач повністю не розрахувався, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 112 660,54 грн., з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до погоджених між ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ТОВ "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" відомостей обліку споживання теплової енергії, а саме: з 25.09.2012р. по 24.10.2012р. в кількості 39,45 Гкал; з 25.10.2012р. по 24.11.2012р. в кількості 167,08 Гкал; з 25.11.2012р. по 24.12.2012р. в кількості 290,05 Гкал; з 25.12.2012р. по 24.01.2013р. в кількості 310,68 Гкал; з 25.01.2013р. по 21.02.2013р. в кількості 268,73 Гкал; з 22.02.2013р. по 24.03.2013р. в кількості 261,78 Гкал; з 25.03.2013р. по 23.04.2013р. в кількості 151,85 Гкал, відповідачем в період з 25.09.2012 по 23.04.2013 було спожито загалом 1 489,62 Гкал теплової енергії.

Згідно з особистими картками по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р., а саме: вересень 2012р. на суму 3 198,44 грн.; жовтень 2012р. на суму 8 018,45 грн.; листопад 2012р. на суму 45 889,12 грн.; грудень 2012р. на суму 47 025,31 грн.; січень 2013р. на суму 63 147,58 грн.; лютий 2013р. на суму 54 620,99 грн.; березень 2013р. на суму 53 208,35 грн.; квітень 2013р. на суму 30 864,43 грн., вартість отриманої відповідачем теплової енергії, в період з 01.09.2012р. по 30.04.2013р., складає 305 972,67 грн.

Відповідач отримував рахунки фактури для оплати наданих послуг, акти виконаних робіт, акти звіряння, що підтверджується реєстрами про надання платіжних документів за період з 01.09.2012р. по 01.05.2013р.

Відповідно до банківських виписок по рахунку №26004011750301 ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", наданих ПАТ "АЛЬФА-БАНК", по операціям відповідача а саме: №177 від 22.11.2012р. на суму 1 018,45 грн.; №221 від 27.12.2012 на суму 7 000,00 грн.; №224 від 04.01.2013р. на суму 8 800,00 грн.; №234 від 21.01.2013р. на суму 9 000,00 грн.; №238 від 23.01.2013р. на суму 8 089,12 грн.; №268 від 22.02.2013р. на суму 25 000,00 грн.; №8 від 25.04.2013р. на суму 42 025,31 грн.; №13 від 29.04.2013р. на суму 50 000,00 грн.; №41 від 03.06.2013р. на суму 5 500,00 грн.; №46 від 04.06.2013р. на суму 3 000,00 грн.; №75 від 26.06.2013р. на суму 6 000,00 грн., відповідачем в період з 22.11.2012р. по 26.06.2013р., згідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р., було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти загальною сумою 165 432,88 грн.

Крім того, згідно з реєстрами перерахувань пільг по теплопостачанню по житловим організаціям Дарницького району м. Києва перед ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", а саме: КПКВ 090201 №263 від 11.12.2012р. на суму 1 925,50 грн.; КПКВ 090204 №263 від 11.12.2012р. на суму 2 835,77 грн.; КПКВ 090207 №263 від 11.12.2012р. на суму 552,96 грн.; КПКВ 090215 №263 від 11.12.2012р. на суму 234,69 грн.; КПКВ 090201 №15 від 14.01.2013р. на суму 2 246,87 грн.; КПКВ 090204 №15 від 14.01.2013р. на суму 3 470,72 грн.; КПКВ 090207 №15 від 14.01.2013р. на суму 646,07 грн.; КПКВ 090215 №15 від 14.01.2013р. на суму 262,80 грн.; КПКВ 090201 №33 від 11.02.2013р. та №53 від 13.03.2013р. на суму 3 998,33 грн.; КПКВ 090204 №33 від 11.02.2013р. на суму 3 063,01 грн.; КПКВ 090204 №53 від 13.03.2013р. на суму 2 912,50 грн.; КПКВ 090207 №33 від 11.02.2013р. на суму 556,92 грн.; КПКВ 090207 №53 від 13.03.2013р. на суму 574,27 грн.; КПКВ 090215 №33 від 11.02.2013р. на суму 219,41 грн.; КПКВ 090215 №53 від 13.03.2013р. на суму 220,34 грн., позивач за рахунок субвенцій, по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р., в період з 11.12.2012р. по 13.03.2013р. отримав кошти в загальному розмірі 23 720,16 грн.

Як вбачається з довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" станом на 01.05.2013р., грошові кошти в сумі 2 144,25 грн. згідно договору заміни боржника в зобов'язанні № 80 ТК від 18.09.2012р., були враховані позивачем як оплата за теплову енергію за договором №440658 від 02.07.2012р. за період з 01.09.2012р. по 01.05.2013р.

Згідно довідки позивача № 09/806 від 08.07.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р., станом на 08.07.2013р. становить 112 660,54 грн.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як визначено ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р. строк, оплату за поставлену теплову енергію здійснив не повністю.

Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором, як вірно встановлено місцевим господарським судом, становить 114 675, 38 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати за поставлену теплову енергію не надав.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що позивачем у заяві про зменшення позовних вимог було заявлено до стягнення з відповідача 112 660,54 грн. основного боргу, суд першої інстанції, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов до правомірного висновку про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій сумі, а саме в розмірі 112 660,54 грн.

З позовної заяви також вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача 9 557,65 грн. пені, 1 849,87 3% річних та 226,63 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440658 від 02.07.2012р.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст.547 ЦК України).

Відповідно до п.9.2 договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно зі ст.230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконав, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена договором, розрахунок пені відповідає зазначеним вимогам закону, умовам договору і дійсним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача 9 557,65 грн. пені.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обставини справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок майнових вимог в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 1 849,87 3% річних та 226,63 грн. інфляційних втрат.

Щодо поданої сторонами заяви про затвердження мирової угоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.4 Листа Вищого господарського суду України №01-8/2351 від 20.10.2006р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 ГПК.

В п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди.

З огляду на зазначене, заява сторін про затвердження мирової угоди залишена без задоволення.

Доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом п.2 ст. 57 ГПК України та п.6 ст.63 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи містять чек та опис вкладення (а.с.104-105), що були додані до позовної заяви, з яких вбачається, що позовна заява з додатками від 16.05.2013 №09/515 на 91 арк. була направлена позивачем 22.05.2013р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ": м. Київ, вул. Жмеринська, 1, яка є його місцезнаходженням відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.103).

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва від 29.05.2013р. про порушення провадження у даній справі була надіслана місцевим господарським судом за вказаною вище адресою місцезнаходження відповідача, тобто, останній був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013р., в зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та витребуванням додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 09.07.2013р. Представник відповідача в судове засідання 09.07.2013р. не з'явився.

Щодо доводів скаржника про те, що судом не було задоволено подане ним 09.07.2013р. клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1.ч.1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Слід зазначити, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови (п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як зазначено вище, відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду справи.

Згідно з ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було надано належну оцінку поданим доказам, у повному обсязі з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЖИТЛО-КОМФОРТ" на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/9979/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/9979/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9979/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Б. Михальська

О.М. Коротун