Рішення № 35505155, 25.11.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 926/1112/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм»

до відповідача Фермерського господарства «Відродження 2007»

про стягнення боргу - 166060,36 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» звернулось з позовом до Фермерського господарства «Відродження 2007» про стягнення боргу у сумі 166060,36 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31 жовтня 2013 року порушено провадження у справі № 926/1112/13 та призначено до розгляду в засіданні на 10:30, 13 листопада 2013 року у приміщені господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О Кобилянської, 14, 2 поверх, кабінет № 12.

Ухвалою суду від 13 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 25 листопада 2013 року.

13 листопада 2013 року позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, посилається на те, що 26 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» та Фермерським господарством «Відродження 2007» укладено договір № Н-124 YS-11 про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити сільськогосподарські послуги. 31 жовтня та 09 листопада 2011 року між сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 5 договору, оплату послуг здійснюється в такому порядку: передплата 20% перераховується на рахунок позивача за 3 банківські дні до початку робіт; залишок суми сплачується відповідачем поетапно за фактично виконані роботи протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Далі позивач стверджує, що надав послуги відповідно до умов договору, однак відповідач оплату належним чином не здійснив, в результаті чого виник борг у сумі 124575,00 грн., за прострочення сплати якого нараховано пеню у сумі 34517,97 грн. та 3% річних 6967,39 грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що розмір пені встановлюється лише договором, окрім того сплив строк позовної давності щодо стягнення пені, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» та Фермерським господарством «Відродження 2007» укладено договір № Н-124 YS-11, згідно пунктів 1 якого, позивач зобов'язується надати послуги на виконання сільськогосподарських робіт по збиранню зернових зернозбиральними комбайнами на полях замовника, а відповідач зобов'язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 5 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в такому порядку: передплата 20% перераховується на рахунок позивача за 3 банківські дні до початку робіт; залишок суми (80%) сплачується відповідачем поетапно за фактично виконані роботи протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт від 31 жовтня та 09 листопада 2011 року, що підписані та скріплені печатками сторін, позивач виконав сільськогосподарські роботи на загальну суму 157575,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідач лише частково сплатив вартість послуг у сумі 33000,00 грн., у результаті чого виникла заборгованість у сумі 124575,00 грн.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3 договору визначено, якщо у випадку несвоєчасної оплати послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірів 0,2 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період прострочення.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою ним до винесення рішення.

Так, відповідач до винесення рішення, у відзиві на позов просить застосувати строки позовної давності.

Частиною 6 статті 232 Господарського суду України визначено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України - строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Оскільки, строк виконання зобов'язання щодо сплати коштів за виконанні роботи настав 08 листопада 2011 року, тому нарахування пені припиняється через шість місяців з означеної дати, а строк протягом якого позивач може звернутись до суду про стягнення пені спливає 08 травня 2012 року.

Однак, позивач нарахував пеню за межами шестимісячного терміну та звернувся до суду з позовом 30 жовтня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності щодо стягнення пені в один рік, тому за таких обставин, суд дійшов висновку, відмовити у задоволені позову у частині стягнення пені (штрафних санкцій) у сумі 34517,9 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач прострочив сплату коштів за виконані роботи, позивач правомірно нарахував три відсотки річних у сумі 6967,39 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Відродження», с. Ворничани, Хотинський район. Чернівецька область, код 34907686 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НовоФарм» вул. Привокзальна, 1А, с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область, код 31040792, п/р 26001138860051 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299 - 124575,00 грн. боргу, 6967,39 грн. трьох відсотків річних та 2630,41 грн. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову у частині пені у сумі 34517,97 грн.

Повне рішення складено 26 листопада 2013 року.

Суддя О.Г. Проскурняк