Рішення № 35505143, 19.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа № 911/4045/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (Білоцерківський районний підрозділ) до Фізичної особи-підприємця Гладкої Тетяни Федорівни про стягнення боргу,

представники:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (Білоцерківський районний підрозділ) до Фізичної особи-підприємця Гладкої Тетяни Федорівни про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 220002505 від 13.06.2008.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2013 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.11.2013.

Ухвалою від 12.11.2013 розгляд справи було відкладено на 19.11.2013.

В судове засідання 19.11.2013 представники сторін не з'явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

13.06.2008 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Київобленерго") (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Гладкою Тетяною Федорівною (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220002505, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 5.1 договору передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.2 цього договору обсягів. Договірні величини споживання електричної енергії та потужності визначаються сторонами у додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу», що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (включаючи обсяги споживання субспоживачів) за формою додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу».

Згідно з п. 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

На виконання умов договору позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії, що підтверджується наявними матеріалами справи, проте, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання щодо оплати за активну електроенергію, у зв'язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 5349,61 грн.

Про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань свідчить також відсутність скарг або заперечень з боку відповідача.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторони в додатку № 4 до договору «Порядок розрахунків за активну електроенергію» погодили, що представник споживача отримує рахунок особисто в розрахунковому відділі постачальника (п. 3 додоатку).

Позивачем було проведено обстеження, яким встановлено, що станом на 26.10.2012 об'єкт відповідача за вказаною адресою не існує, а відтак було прийнято рішення про відключення даного об'єкта.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, а саме не отримав рахунок-фактуру та не оплатив вартість активної електроенергії за жовтень 2012 року. Вказаний факт підтверджується довідкою щодо обсягу надходження грошових коштів, підписаної фахівцем з комерційних розрахунків та начальником комерційної дільниці позивача.

Крім того, відповідачем не подавалося відзиву або будь-яких заперечень на позов

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За таких обставин суд вважає, що факт існування боргу відповідача перед позивачем у розмірі 5349,61 грн є доведеним позивачем належними та допустимими доказами, а відтак вимога про його стягнення є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, у позовній заяві міститься вимога про стягнення з відповідача 401,22 грн пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

19.11.2013 через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача було подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого вона складає 399,03 грн.

Перевіривши останній, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та складеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимога про стягнення з відповідача пені, підлягає задоволенню частково у сумі 399,03 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гладкої Тетяни Федорівни (код 3192201423) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (код ЄДРПОУ 23243188):

на рахунок № 26038329998482, МФО:322669, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» 5349,61 грн боргу;

на рахунок № 26000010517301, МФО300346, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк» 399,03 грн пені, 1720,50 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз