Рішення № 35505062, 19.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" листопада 2013 р. Справа № 906/1504/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сербін С.П. - представник за довіреністю №700 від 11.10.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

до Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський, Житомирська область)

про стягнення 130953,11 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 130953,11 грн., з яких 70901,26 грн. заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, 58505,47грн. пені, 1546,38грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.10.2013р.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2013р. відкладено розгляд справи на 19.11.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 76759,00грн., із яких 70901,26грн. заборгованості, 4311,36грн. пені, 1546,38грн. 3 % річних. У зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивач просить повернути з Державного бюджету України 898,56грн. судового збору.

Згідно приписів ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки дії позивача щодо зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог. Вирішення спору відбувається в межах поданих змін.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал від 17.10.2013р. та від 31.10.2013р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вирішення спору здійснюється за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2006р. між КП Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (водоканал/позивач) та ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (правонаступником якого є ПАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат") (абонент/відповідач) укладено договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення (а.с. 27-28), відповідно до п. 1 якого водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати абонента питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 100,0 тис. куб. м/рік, 100,0 тис. куб. м/міс, а також приймати від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту в кількості 100,0 тис. куб. м/рік, 100,0 тис. куб. м/міс.

На виконання умов договору позивачем за період з лютого 2012р. по серпень 2013р. надано послуги з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 363512,60грн. До того ж, станом на 01.02.2012р. за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 50055,66грн.

Факт надання послуг вбачається з актів зняття показників водомірів, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 41-61).

Відповідно п. 2 договору абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.

Абзацом 1 п. 4 договору сторони визначили, що розрахунки за воду, використану абонентом, та стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та чинним законодавством України за затвердженими тарифами. У разі змін тарифів, діючих на час укладання договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору. Тариф змінюється щоквартально і розраховується згідно фактичних затрат.

Зобов'язання щодо оплати наданих послуг, відповідач виконав частково, оплативши за період з 17.02.2012р. по 05.08.2013р. - 342667,00грн., що підтверджується карткою рахунку: 363 (а.с. 35-36).

Таким чином, станом на 31.10.2013р. має місце заборгованість у розмірі 70901,26грн., із якої: частково непогашена заборгованість за квітень 2013р. в розмірі 13287,92грн.; заборгованість за травень 2013р. - 19099,01грн.; за червень 2013р. - 18907,78грн.; за липень 2013р. - 12749,92грн.; за серпень 2013р. - 6856,63грн.

Відповідно до наданих представником позивача в судовому засіданні від 19.11.2013р. пояснень, споживачу виставлялися рахунки за надані послуги в кінці місяця, а споживач мав сплатити дані рахунки. Отже, розрахунковим періодом для відповідача був календарний місяць.

Згідно абз. 3 п. 4 договору у разі несвоєчасної оплати вимог абонент сплачує водоканалу пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день затримки, якщо угодою сторін не обумовлено більш високого розміру пені.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги, позивач відповідно до умов договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.04.2013р. по 30.09.2013р. в сумі 4311,36грн.

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України, відповідачу за неналежне виконання грошового зобов'язання нараховано 3 % річних в розмірі 1546,38грн. за період з 01.10.2012р. по 30.09.2013р. (а.с. 9).

27.06.2013р. відповідачу вручена претензія №475 від 26.06.2013р. (а.с. 69) з вимогою про оплату заборгованості в сумі 63440,27 грн., яка виникла станом на 26.06.2013р. та пені за несвоєчасно проведені розрахунки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 10), вимоги, викладені в претензії, щодо сплати основного боргу відповідачем виконано частково в сумі 31053,34 грн.

29.10.2013 р. сторонами підписано акт звірки розрахунків, який вказує на факт існування заборгованості та визнання її відповідачем в сумі 70901,26 грн. (а.с. 40).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача.

У п. 4 договору сторони погодили, що розрахунки за воду, використану абонентом, та стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та чинним законодавством України за затвердженими тарифами.

Згідно п. 12.3. наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994р. "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" розрахунки за воду здійснюються в такому порядку і в такі строки:

а) з підприємствами (за винятком ЖЕО), як правило, один раз на місяць. Проте Водоканал має право вести розрахунки в порядку:

- попередньої оплати, суму якої Водоканал визначає за об'ємами водоспоживання та водовідведення у минулому місяці, з остаточним розрахунком по закінченні місяця;

- планових платежів з періодичністю, передбаченою договором сторін (додаток № 4), з остаточним розрахунком по закінченні місяця.

Пунктом 12.9 зазначених правил встановлено, що рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх подачі Водоканалом.

Відлік зазначених строків починається з наступного дня після вручення рахунку чи пред'явлення в банк платіжних документів.

Однак, господарський суд звертає увагу, що наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994р. втратив чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190.

Відповідно п. 3.7. наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

При цьому, у договорі про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 31.03.2006р. сторонами не встановлено строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Нормою ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що претензію №475 від 26.06.2013р. відповідач отримав 27.06.2013р. Тобто, з урахуванням встановленого ст. 530 ЦК України семиденного строку для виконання обов'язку, відповідач заборгованість в сумі 63440,27грн., яка утворилась станом на 26.06.2013р., мав погасити у період з 28.06.2013р по 04.07.2013р.

Всупереч вищевказаним нормам права, у вказаний строк відповідач зобов'язання не виконав.

Часткові розрахунки відповідачем були проведені в період з 23.07.2013р. по 05.08.2013р. в сумі 31053,34грн., зокрема, 23.07.2013р. - 11053,34грн., 25.07.2013р. - 5000,00грн., 29.07.2013р. - 3000,00грн., 02.08.2013р. - 2000,00грн., 05.08.2013р. - 10000,00грн., які занесені позивачем в рахунок погашення раніше виниклої заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача, строк оплати якої настав, становить 32386,93грн., із якої частково непогашена заборгованість за квітень 2013р. в сумі 13287,92грн. та за травень 2013р. - 19099,01грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 32386,93грн. заборгованості є обгрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Водночас, як вбачається з позову, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги за червень 2013р. в розмірі 18907,78грн., за липень 2013р. - 12749,92грн., за серпень 2013р. - 6856,63грн. на загальну суму 38514,33грн.

При цьому, матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості за період з червня 2013р. по серпень 2013р., тому в цій частині вимог суд відмовляє, оскільки по вказаним зобов'язанням не настав строк оплати.

Доводи відповідача про те, що розрахунковим періодом для відповідача був календарний місяць, не приймаються судом до уваги, оскільки ні договором, ні виставленими відповідачу рахунками чіткий строк виконання зобов'язання не визначений.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 4311,36грн. пені, розрахунок якої проведено за період з 05.04.2013р. по 30.09.2013 р. та 1546,38грн. 3 % річних, нарахованих за період з 01.10.2012р. по 30.09.2013р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку, пеня та 3% річних нараховані на всю суму заборгованості, що є неправомірним, оскільки позивачем не враховано умови щодо строків проведення розрахунків, в порядку ст. 530 ЦК України.

Враховуючи встановлений ст. 530 ЦК України семиденний строк для виконання боржником обов'язку від дня пред'явлення вимоги, правомірним є нарахування пені та 3 % річних, починаючи з 05.07.2013р. і на суму боргу, щодо якої була пред'явлена вимога про сплату.

Згідно розрахунку суду із врахуванням вихідних даних позивача, зокрема, проведених відповідачем оплат, кінцевої дати періоду нарахування та суми заборгованості щодо якої була пред'явлена вимога, розмір правомірно нарахованої пені становить 1332,36, а саме:

- 438,00грн. за період з 05.07.2013р. по 22.07.2013р. нараховану на суму заборгованості 63440,27грн.;

- 40,19грн. за період з 23.07.2013р. по 24.07.2013р. - на суму заборгованості 52386,93грн.;

- 72,70грн. за період з 25.07.2013р. по 28.07.2013р. - на суму заборгованості 47386,93грн.;

- 68,10грн. за період з 29.07.2013р. по 01.08.2013р. - на суму заборгованості 44386,93грн.;

- 47,77грн. за період з 02.08.2013р. по 04.08.2013р. - на суму заборгованості 42386,93грн.;

- 664,60грн. за період з 05.08.2013р. по 30.09.2013р. - на суму заборгованості 32386,93грн.

Розмір правомірно нарахованих 3 % річних становить 294,82грн., зокрема:

- 93,86грн. за період з 05.07.2013р. по 22.07.2013р. нараховану на суму заборгованості 63440,27грн.;

- 8,61грн. за період з 23.07.2013р. по 24.07.2013р. - на суму заборгованості 52386,93грн.;

- 15,58грн. за період з 25.07.2013р. по 28.07.2013р. - на суму заборгованості 47386,93грн.;

- 14,59грн. за період з 29.07.2013р. по 01.08.2013р. - на суму заборгованості 44386,93грн.;

- 10,45грн. за період з 02.08.2013р. по 04.08.2013р. - на суму заборгованості 42386,93грн.;

- 151,73грн. за період з 05.08.2013р. по 30.09.2013р. - на суму заборгованості 32386,93грн.

Таким чином, 2979,00грн. пені (4311,36грн. - 1332,36грн.) та 1251,56 грн. 3 % річних (1546,38грн. - 294,82грн.) заявлені позивачем безпідставно, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32386,93грн. основного боргу, 1332,36грн. пені та 294,82грн. 3 % річних.

В частині стягнення з відповідача 38514,33грн. основного боргу, 2979,00грн. пені та 1251,56грн. господарський суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

У п. 1. ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Так, позивачем при звернені з позовом до суду заявлено до стягнення 130953,11грн., які оплачені судовим збором в розмірі 2619,06грн.

В судовому засіданні 19.11.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог до 76759,00грн., вказана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір в розмірі 898,56грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (11708, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул. Борисова, 4, ідентифікаційний код 00443424)

на користь Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Червоноармійська, 43, ідентифікаційний код 03343806)

- 32386,93 грн. заборгованості;

- 1332,36 грн. пені;

- 294,82 грн. 3 % річних;

- 762,40 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Комунальному підприємству Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Червоноармійська, 43, ідентифікаційний код 03343806) з Державного бюджету України - 898,56грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1179 від 03.10.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.11.13

Суддя Сікорська Н.А.

Друк.:

1 - до справи

2 - відповідача (рек. з. пов.)