Рішення № 35504988, 21.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 листопада 2013 року Справа № 913/2401/13

Провадження №4/913/2401/13

За позовом

Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс - 2006", м. Луганськ

про стягнення 41885 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання: Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Андрощук Є.К., довіреність № 3432-НЮ від 30.07.2013;

від відповідача - Слєсарєв В.В., довіреність № 4/05 від 04.05.2012;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 41885 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні № 60920758, відправленому у березні 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс - 2006" за накладною № 48134753.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву №25/09 від 25.08.2013 відповідач вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2013, з урахуванням пояснень відповідача, наданих у попередніх судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву, подав додаткові пояснення по справі від 01.11.2013 № МЮр-162, в яких підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у цих поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2013 подав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України .

Ухвалою господарського суду від 07.11.2013 у справі № 913/2401/13 строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 26.11.2013 включно.

Представник позивача до канцелярії господарського суду Луганської області 21.11.2013 надав додаткові пояснення № МЮр - 165 від 18.11.2013 з фотографіями зазначення тари на вагоні, нанесеної за трафаретом, які свідчать про те, що фактична тара спірного вагона становить 23400 кг.

На запит суду від Державного підприємства «Український державний центр з експлуатації спеціальних вагонів» (ДП «Укрспецвагон») 08.11.2013 надійшов лист № 1/9483 від 31.10.2013, в якому повідомляється про те, що маса тари вагона № 60920758, який знаходиться на балансі ДП «Укрспецвагон», становить 25000 кг відповідно до електронного паспорту даного вагона. Але, в міжремонтний період під час експлуатації вагона, фактична маса тари може змінюватися внаслідок проведення технічного обслуговування, поточних ремонтів зі зміною вузлів та деталей.Суд розглянув лист № 1/9483 від 31.10.2013 та долучив до матеріалів справи разом з копією технічного паспорту спірного вагона.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, 28.02.2013 зі станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці на станцію призначення Кам'янець-Подільський Південно-Західної залізниці за перевізним документом, а саме: накладною № 48134753 ТОВ «Компанія «ЛТС-2006» (відповідач) відправило вантаж - вугілля марки АО (25-50мм) у вагонах №№ 60920758, 66940206 одержувач - ТОВ «Артемакс-ХХІ».

По прибуттю вагонів до станції призначення на вимогу одержувача було проведено контрольне зваження вагонів № №60920758, 66940206 на вагонних 150-ти тонних вагах та виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 48134753 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 60920758.

На станції призначення Кам'янець-Подільський Південно-Західної залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 60920758 в накладній № 48134753 вказана маса вантажу нетто 68900 кг, тара - 25000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 93550 кг, нетто - 70200 кг, тара - 23350 кг, що на 1300 кг більше ніж вказано у накладній та більше вантажопідйомності вагона на 1200 кг.

По даним фактам складено комерційний акт АА № 002370/1 від 06.03.2013 (а.с. 9).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 41885 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 60920758 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

По прибуттю вагонів до станції призначення на вимогу одержувача було проведено контрольне зваження вагонів № №60920758, 66940206 на вагонних 150-ти тонних вагах та виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 48134753 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 60920758. По даним фактам було складено комерційний акт № АА № 002370/1 (а.с. 9).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 002370/1 від 06.03.2013 (а.с.9) контрольне переважування вагону № 60920758 проводилось на 150-тонних вагонних вагах.

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 60920758 в накладній № 48134753 вказана маса вантажу складає 68900 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70200 кг, що на 1300 кг більше ніж вказано в накладній та на 1200 більше ніж вантажопідйомність вагону.

Надлишок вантажу було видано одержувачу.

По даним фактам складено комерційний акт АА № 002370/1 від 06.03.2013 (а.с. 9).

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АА № 002370/1 від 06.03.2013 (а.с. 9).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 60920758 в накладній № 48134753 складає 8377 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 8377 грн. 00 коп. х 5 = 41885 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 41885 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 48134753, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Згідно ст. 23, 37 Статуту залізниць України та п. 1.1, 2.1, п. 2 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів), при заповненні яких повинен вказати масу вантажу в кілограмах та спосіб визначення маси вантажу.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником.

Згідно п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

У пункті 10 Правил приймання вантажів до перевезення наводиться перелік вантажів при зважуванні яких маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження до яких відноситься: зернові вантажі, насіння, комбікорми і висівки, олія, меляса та інші харчові вантажі. При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагона може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

З вищенаведеного слідує, що п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено два способи визначення маси тари вагона, а саме: тара вагона приймається за трафаретом на вагоні або за результатом зважування порожнього вагона. Тобто, внесення даних про тару вагона з технічного паспорту на вагон не передбачено нормами Правил приймання вантажів до перевезення і тому є безпідставним.

При цьому слід зазначити, що відповідно до Додатка 3 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправник повинен зазначити перевірялась тара вагону чи ні.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

У зв'язку з тим, що вантажовідправником до накладної не були внесені відповідні записи про те яку саме тару вагона було зазначено в накладній та через невідповідність зазначеної тари вагона зазначеної відправником в накладній з тарою за трафаретом на вагоні на станції призначення була здійснена перевірка тари вагона на вагонних вагах.

Враховуючи вищенаведене посилання Відповідача на дані технічного паспорту на вагон як основу для невизнання позовних вимог Позивача є безпідставними і такими, що порушують норми матеріального права.

Відповідач стверджує, що програма АС Клієнт автоматично внесла дані в графу «тара вагона». І відповідно до інформації зазначеної у відзиві відповідача тара вагона яку автоматично відобразив АС Клієнт становить 25000кг, що, за словами Відповідача співпадає з даними з бруса.

Дане твердження є безпідставним і таким, що вводить суд в оману. Адже, відповідно до комерційного акта № 002370 від 06.08.2013. тара з бруса вагона становить 23400кг, а не як зазначає відповідач 25000 кг.

Крім того, дана програма передбачає можливість внесення змін в графу «тара вагона».

Тобто, при відображенні тари вагона, що не співпадає з тарою за трафаретом на вагоні (або перевіреної) відповідач повинен скоригувати відображену автоматично тару вагона на фактичну ц відповідності до п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що визначення ваги проводилось на справних 150-ти тонних тензометричних вагонних вагах підприємством ТОВ «Компанія «ЛТС-2006» на ст. Ровеньки Донецької залізниці, які пройшли повірку та були опломбовані 13.02.2012, без участі представника залізниці, про що свідчить відмітка в графі 24 накладної № 48134753.

При визначенні маси тари вагона № 60920758 відповідач керувався електронним паспортом спірного вагона, що є невірним способом визначення маси тари вагона.

Як вбачається з листа № 1/9483 від 31.10.2013, що надійшов від Державного підприємства «Український державний центр з експлуатації спеціальних вагонів» (ДП «Укрспецвагон») 08.11.2013 до суду, маса тари вагона № 60920758, який знаходиться на балансі ДП «Укрспецвагон», становить 25000 кг відповідно до електронного паспорту даного вагона. Але, в міжремонтний період під час експлуатації вагона, фактична маса тари може змінюватися внаслідок проведення технічного обслуговування , поточних ремонтів зі зміною вузлів та деталей.

Отже, відповідачем не було враховано даної можливості щодо зміни маси тари вагона та вказана помилкова маса тари, яка фактично не співпадає з даними, що вказані за трафаретом спірного вагона.

Отже, суд вважає, що Південно-Західна залізниця (позивач) правомірно нарахувала відповідачу штраф передбачений ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Переваження вантажу на станції призначення Кам'янець-Подільський Південно-Західної залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке 06.03.2013 проводилося на вагах, державна повірка яких проведена 07.08.2012 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.71-75).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Викладене свідчить, що дані внесені відповідачем до накладної, не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню .

Суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 41885 грн. 00 коп., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в накладній, нарахований позивачем обґрунтовано, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю .

У судовому засіданні 21.11.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс - 2006", вул. Оборонная, будинок 34, кімната 404, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 34579491 на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця", вул. Лисенка, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 04713033, штраф у розмірі 41885 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 26.11.2013.

Суддя Г.М. Старкова