Ухвала суду № 35501724, 17.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ONT class="fs103">ІМЕНЕМ УКРАЇНИP>

"17" вересня 2013 р.

справа № 1170/2а-5066/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Леодр-Плюс" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Леодр-Плюс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Леодр-Плюс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службиass="fs113"> про скасування податкових повідомлень-рішень – відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Приватне підприємство "Леодр-Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.P>

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградською ОДПІ направлено на адресу ПП "Леодр-Плюс" запити за вих.№11250/10/23-6 від 13.04.2011р., № 7835/10/23-6 від 18.03.2011р., №20075/10/23-6 від 15.06.2011р. про надання пояснень та документального підтвердження про взаємовідносини позивача з ТОВ "АВС Ресурси" за період листопад -грудень 2010р. та січень -квітень 2011р., які отримані позивачем, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. (а.с.т.1 а.с.72, 73, 75, 76, 80, 81 ).

Позивачем на зазначені запити податкового органу надано письмові пояснення, в яких зокрема, зазначено, що додаються документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "АВС Ресурси", але які документи додавались конкретно не зазначено. (т.1 а.с.74, 77, 78, 79)

04 серпня 2011 року начальником Кіровоградської ОДПІ прийнято наказ №2418 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р.(а.с.19).

На підставі даного наказу 12.08.2011 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р., за результатами якої складено акт від 12.08.2011 №82/23-6/33254271 (а.с.21-36)

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що наказ про проведення позапланової перевірки є, перш за все, посвідченням дій посадових осіб від імені державного органу.

Окрім того, судом першої інстанції було правильно вказано на те, що порушення вчинені під час перевірки, за результатами якої складено акт, не є безумовною підставою для скасування рішень, винесених на підставі даного акту. Отже, факти порушення процедури проведення перевірки не зумовлюють недійсність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки, за доведеності порушень податкового законодавства з боку платника податку.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ №2418 від 04.08.2011р. прийнято відповідачем обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами чинного законодавства.

Стосовно тверджень позивача, що дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення за відсутності підстав документальної невиїзної перевірки ПП "Леодр-Плюс" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р. за результатами якої складено акт від 12.08.2011 №82/23-6/33254271 є протиправними, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до абз.1 та 2 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції робить вірний висновок про те, що акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків для позивача.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Кіровоградської ОДПІ щодо проведення за відсутності підстав документальної невиїзної перевірки ПП "Леодр-Плюс" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р., за результатами якої складено акт від 12.08.2011 №82/23-6/33254271.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.08.2011р. №82/23-6/33254271 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Леодр-Плюс" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р., перевіркою встановлено, порушення позивачем: ст.ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 658, 662 ЦК України, відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та укладення угод, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено суму податку на прибуток в сумі 256334,39 грн., в тому числі за 4 квартал 2010р. - 33875 грн., 1 квартал 2011р. - 161696,53 грн., 2 квартал 2011р. - 60762,86 грн.; п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено податок на додану вартість в розмірі 208060 грн., в тому числі за грудень 2010р. - 25867 грн., за січень 2011р. - 30370 грн., за лютий 2010р. - 44552 грн., березень 2011р. - 53426 грн., квітень 2011р. -53845 грн. (т.1 а.с.21-36).

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ 30 серпня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001082360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 264805 грн., у тому числі, за основним платежем - 256335 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8 470 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001072360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 214 528 грн., у тому числі, за основним платежем – 208 060 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 468 грн. (т.1 а.с.37, 38)

Згідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом -Закон №334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону передбачається, що до складу валових витрат включаються зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР та п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 11.2 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно до п.п.14.1.181, який відповідає п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, (далі за текстом - Закон №168/97-ВР, який втратив чинність 01.01.2011р.), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

П.198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що необхідною умовою для включення витрат до валових витрат підприємства, а податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Адже наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем (підрядник) та ТОВ "АВС Ресурси" (субпідрядник) укладено договори субпідряду, що полягають у здійсненні субпідрядником будівельно-монтажних робіт (т.1 а.с.129-138, т.2 а.с.1-45).

Також між ПП "Леодр-Плюс" (покупець) та ТОВ "АВС Ресурси" (постачальник) укладено договір поставки №55 від 03.01.2011р., згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити на адрес покупця матеріали, найменування, кількість та ціна обумовлюється сторонами в специфікації до даного договору. (т.4 а.с.130-132)

На виконання умов вказаних договорів, сторонами складено акти приймання виконаних субпідрядних робіт, довідки про вартість виконаних субпідрядних робіт. (т.2 а.с.47-250, т.3 а.с.204-205)

ТОВ "АВС Ресурси" на адресу позивача виписані видаткові накладні на поставку товарів (т.3 а.с.182-203); податкові накладні, з яких вбачається, що останні виписані на виконання договорів поставки, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ (т.3 а.с.75-145)

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення. (т.1 а.с.83-111).

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що такий вид господарської діяльності, як будівельна діяльність, відповідно до спеціального закону, підлягає ліцензуванню.

Порядок ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.07 №1396.

Згідно з пунктами 2, 3 вказаного Порядку юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності, що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком. Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Так, відповідно до інформації Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, наданої на запит суду, ТОВ "АВС Ресурси" видано ліцензію на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури, АГ №573371 з терміном дії від 08.02.2011 по 08.02.2014р. та те, що це одна діюча ліцензія видана товариству. (т.3 а.с.71, 148-150, 159)

Разом з тим, позивачем надано суду копію ліцензії Серії АС №730303 з терміном дії з 23.11.2010р. по 23.11.2013р. (т.3 а.с.41-42), яка згідно відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, ТОВ "АВС Ресурси" не видавалась. (т.3 а.с.159)

Тобто, ТОВ "АВС Ресурси" на час укладання договору субпідряду з позивачем не мало ліцензії на здійснення будівельної або господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що у вказаний період у ТОВ "АВС Ресурси" були відсутні організаційні, кваліфікаційні та технологічні умови для виконання таких робіт.

Також, як встановлено судом, акти виконаних субпідрядних робіт, довідки про вартість виконаних субпідрядних робіт, локальні кошториси, відомості ресурсів до локальних кошторисів не містять інформації щодо дати їх підписання та не дають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, склали та підписали дані документи.

Виходячи з вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відображених в актах прийняття виконаних субпідрядних робіт та податкових накладних (на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ), свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність актів та податкових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності. Вважаючи вказані документи штучно створеними, які не відображають реальний зміст та характер виконаних робіт, колегія суддів не приймає їх в якості належних доказів у справі.

Колегія суддів вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат та сформовано податковий кредит, вартість отриманих від ТОВ "АВС Ресурси" послуг та товарів, не підтверджених відповідними первинними документами, а також без підтвердження реального здійснення господарських операцій на виконання договорів субпідряду та поставки.

Проаналізувавши дані обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2011 року №0001072360 та №0001082360. Отже, позовні вимоги позивача є цілком необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Леодр-Плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко