Ухвала суду № 35501545, 13.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

%" >

"13" серпня 2013 р.

справа № 0870/726/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжя обленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

27 січня 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж звернулося з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації, в якому просило

- визнати протиправною відмову УПСЗН Запорізбкої РДА Запорізької області щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на відшкодування в установленому законодавством об'ємі, а саме: відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 23-24 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу», ст.26 Закону України «Про державну податкову службу» - «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», »Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Міліціонер на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії», «Податковий міліціонер на пенсії» та відповідно ст.22 Закону України «Про пожежну безпеку» - «пожежник на пенсії»;

- зобов'язати УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.07.2011 по 01.12.2011 в розмірі 17669,74 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: №260373141420 Філія - Запорізьке обласне Управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926 шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченою п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256;

- зобов'язати УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ витрати, пов'язані із сплатою судових витрат у сумі 204,92 грн. на поточний рахунок: №260000931709 у відділенні ЗАТ «Збербанк Росії» м. Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926 шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченою п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

Позивач, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем при відшкодуванні нарахованої позивачем плати за електроенергію, що використовується на комунально-побутові потреби для пільгових категорій споживачів, допущено порушення в частині відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за електроенергію. При розрахунках пільговим категоріям громадян позивачем нараховувалась плата за спожиту електроенергію для пільгових категорій споживачів із застосуванням 50- відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої електроенергії (з ПДВ) та 100% в межах норм. В той же час, відповідач відшкодував нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норм споживання у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ). Станом на 01.01.2012 УПСЗН Запорізької РДА недоперерахувало ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ видатки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг в розмірі 17669,74 грн. за період з липня 2011 року по грудень 2011 року пільговим категоріям: «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Міліціонер на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії», «Податковий міліціонер на пенсії», «Пожежник на пенсії», що підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків за використану електричну енергію по пільговим категоріям громадян між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ та УПСЗН Запорізької РДА від 01.09.2011 - 01.01.2012 відповідно періоду фактичних нарахувань. Таким чином, ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ за період з 01.07.2011 по 01.12.2011 необґрунтовано не отримало кошти на загальну суму 17669,74 грн.

P >Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжя обленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій – відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно з ч.5 ст.22 Закону України «Про міліцію», працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Ч.6 ст.22 Закону України «Про міліцію» передбачається, що пільги на безплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами працівникам міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, а також пільги працівникам міліції по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива з 50-процентною знижкою надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника міліції за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.22 Закону України «Про міліцію»).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа відносяться: гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; показники якості надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп."а" п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються в межах таких норм: споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби:

-у сільських і міських населених пунктах (крім будинків, які обладнано електричними плитами і електроопалювальними установками) - у розмірі 75 кВт. год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 15 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 150 кВт. год. на місяць;

-у сільських і міських населених пунктах у будинках, які обладнано стаціонарними електричними плитами, - у розмірі 100 кВт. год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 25 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 200 кВт. год. на місяць;

-у сільських і міських населених пунктах у будинках, обладнаних електроопалювальними установками, - 28 кВт. год. на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період з розрахунку 21 кв. метр опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, але не більше загального розміру опалюваної площі;

-у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) розмірі 30 кВт. год. на місяць.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що держава відшкодовує 50% спожитої електроенергії вказаної категорії споживачів в межах показника необхідного споживання -75 кВт. год.

Варто зазначити, що нормативне закріплення показника необхідного споживання свідчить про неможливість держави здійснювати оплату за спожиту електроенергію громадянами понад цей показник, а також гарантувати здійснення такої оплати. Отже, відшкодування заборгованості за спожиту електроенергію понад показник необхідного споживання -75 кВт. год. має здійснюватись громадянами самостійно без врахування знижки 50%.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу нараховану плату за спожиту громадянами електроенергію з 50% знижкою понад норми споживання -75 кВт. год.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи дані обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не порушувалися вимоги чинного законодавства, а позивачем не надано суду жодних доказів щодо порушення відповідачем будь-яких норм законодавства, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 17669,74 грн. Таким чином, позовні вимоги позивача є цілком необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко