Ухвала суду № 35500525, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4889/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Старової Н.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Благо буд» і ТОВ «Гарант-Сервіс» за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10 жовтня 2012 року за № 1152/22-3/35692384 від 10 грудня 2012 року.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0013902203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 482 300, 00 грн. (у т.ч.: 321 533, 00 грн. - основний платіж, 160 767, 00 грн. - штраф).

Вказане грошове нарахування здійснено відповідачем за порушення позивачем статті 185, п.п. 198.3, 198.6 статті 198, п.п. 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, як зазначив в акті відповідач, було занижено ПДВ на 321 533, 00 грн., у т.ч.: за липень 2012 - на 41 694, 00 грн., за серпень 2012 - на 279 839, 00 грн. Зміст порушення полягає у тому, що позивачем неправомірно за відсутності відповідних підтверджуючих документів включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку нараховані (сплачені) по операціям з ТОВ «Благо буд» і ТОВ «Гарант-Сервіс» у лютому-травні, серпні 2012.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» та ТОВ «Благо буд» і ТОВ «Гарант-Сервіс» були укладені договори на надання робіт № 1/7-11 від 01 липня 2011 року, № 7/7-11 від 07 липня 2011 року, № 8/08-11 від 08 серпня 2011 року, № 1-06-11 від 29 червня 2011 року, № 1-10-11 від 27 жовтня 2011 року, № 1-11-11 від 01 листопада 2011 року, № 14-04-12 від 09 квітня 2012 року, № 10-03-12 від 12 березня 2012 року, № 9-03-12 від 14 березня 2012 року, предметом яких було надання транспортних та будівельних послуг.

Суми сплаченого ПДВ за вказаними договорами були включені позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України -визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтями 3 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а також визначено їх обов'язкові реквізити.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При вирішенні даної справи, суд враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини між позивачем та ТОВ «Благо буд» і ТОВ «Гарант-Сервіс», а саме, факт виконання вказаних договорів, підтверджуються податковими накладними, платіжними дорученнями, довідками про вартість виконаних робіт, актами здачі-приймання робіт та господарськими договорами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, дійсність документів підтверджується тим, що вказані контрагенти позивача в установленому порядку були зареєстрованими платниками ПДВ.

Таким чином, подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами. та підставою для формування позивачем податкового кредиту і відповідних податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит суду першої інстанції директорами ТОВ «Гарант-Сервіс» та ТОВ «Благо буд» надані письмові пояснення, в яких вони підтверджують укладення господарських договорів та виконання передбачених ними господарських зобов'язань. Також повідомляється, що для виконання частини робіт ними залучалися треті особи: ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Адея Кепітал», відповідно, у підтвердження чого додані відповідні документи (господарські договори, акти приймання-здачі робіт, довідки про вартість робі, податкові накладні).

Колегія суддів зазначає, що придбання позивачем робіт здійснювалося для виконання взятих позивачем на себе, як на Підрядника, господарських зобов'язань перед Замовником - ТОВ «Будспецсервіс» відповідно до договору підряду від 12 липня 2008 року № 12/07-08.

Так, на запит суду першої інстанції директором ТОВ «Будспецсервіс» надано письмові пояснення від 19 червня 2013 року, в яких він підтверджує укладення і виконання договору підряду від 12 липня 2008 року № 12/07-08 з позивачем та залучення останнім до виконання робіт Субпідрядників. На підтвердження вказаних у поясненнях обставин додано засвідчені копії відповідних господарських договорів та складених на його виконання документів.

Тобто, з аналізу фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів з його контрагентами та мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» податкового законодавства.

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже суд першої інстанції при винесенні постанови було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Старова Н.Е.