Ухвала суду № 35500316, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/12949/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, а саме визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «р» від 31.08.2011 року № 151 та № 152, видані Дніпропетровською митницею щодо нарахування податкових зобов'язань, а саме: про сплату ввізного мита на суму 54229,19 грн. штраф - 1,00 грн., та податку та додану вартість на суму 10845,84 грн., штраф 1,00 грн.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Порядку № 71 та на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 13.07.2011 року № 502 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», Дніпропетровською митницею проведено перевірку стану дотримання ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні портальних тракторів за ВМД № 110000010/11/000639 від 06.04.2011 року.

Як видно з матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що 06.04.2011 у Відділі оформлення транспортних засобів до митного оформлення, були заявлені портальні трактори для обрізання суцвіть кукурудзи, сільськогосподарських культур у частково розібраному стані з комплектуючими. Потужність двигуна 57,6 кВт. Виробник: FREMA s.a.r.l. Торговельна марка: FREMA. Країна виробництва: FR.

У ВМД №110000010/11/000639 від 06.04.2011 року, товар класифікований декларантом за товарною підкатегорією 8705909090, згідно УКТЗЕД - інші моторні транспортні засоби спеціального призначення, із застосуванням, при митному оформленні, 5% ставки ввізного мита, що на думку перевіряючих суперечить вимогам законодавства.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001р. № 2371-III (в редакції Закону України від 17.12.2008р. № 676-VI).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні, запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, затвердженні наказом Державної митної служби України від 30.12.2010р. № 1561.

З огляду на зазначене, відповідачем зроблено висновок, що декларантом порушено вимоги Закону України «Про Митний тариф України» у частині правильності класифікації товарів та розділу 5 «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт №Н55/11/110000013/35570547 від 02.08.2011 року та винесено податкові повідомлення форми «Р» від 31.08.2011 року №151, яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 54229,19 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн., та №152, яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 10845,84 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.

Зазначений Акт перевірки, був 04.08.2011р. направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення ТОВ "МАЇСАДУР СЕМАНС УКРАЇНА". Згідно повідомлення про вручення, Акт про проведення невиїзної документальної перевірки, отриманий позивачем 11.08.2011р. Станом на 25.08.2011р., Акт про проведення невиїзної документальної перевірки, підписаний керівництвом підприємства до Дніпропетровської митниці не надійшов. Тому, посадовими особами митниці складено Акт про відмову від підписання акта невиїзної документальної перевірки стану дотримання ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» від 25.08.2011р. № 21/11/110000000/35570547.

В ході адміністративного оскарження, Рішенням Державної митної служби України від 26.09.2011 року №11.1/2-15.1/13476, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення без змін.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України (далі - МКУ), незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Основні вимоги щодо проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, предметом яких є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи, визначено Порядком проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 71(далі-Порядок № 71).

Порядком № 71 встановлено, що перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, згідно із статтею 69 Митного кодексу України.

Відповідно до п. 3 Порядку, проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих, відповідно до законодавства експертів, тощо. Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Згідно з положеннями ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків, або його законному чи уповноваженому представникові.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань, є норми пп. 54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган, зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування і та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом, або іншим законодавством, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження, або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41. Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони, або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України, або території спеціальної митної зони.

Згідно ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо, контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування, та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

При повторному, протягом 1095 днів, визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання, на платника податків накладається штраф у розмірі 50 відсотків; при визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання протягом 1095 днів втретє та більше - штраф у розмірі 75 відсотків (у редакції Податкового кодексу України, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, ТОВ «Маїсадур Семанс Україна», були порушені вимоги Закону України «Про Митний тариф України», у частині правильності класифікації товарів та розділу 5 «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України. Також, представник відповідача в судовому засіданні, зазначив, що під час перевірки, платником податків не були надані додаткові документи (інформація), яки би свідчили на користь платника податку.

З огляду на зазначене, посадові особи, митниці, при проведенні перевірки, нарахуванні податкових зобов'язань та штрафів, діяли у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції відносно визначення митним органом коду товарної номенклатури, з урахуванням наступного.

Відповідно до Правила 1 Основних правил, інтерпретації класифікації товарів: назви розділів, груп та підгруп, наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Згідно пояснень до товарної позиції 8701 УКТЗЕД, термін «трактори», означає колісні чи гусеничні транспортні засоби, призначені переважно для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв, або вантажів. Вони можуть мати додаткові пристосування для перевезення, з урахуванням основного призначення трактора, інструментів, насіння, або інших вантажів, або пристроїв для установлення робочого інструменту, як додаткової функції.

Крім цього, в поясненні також зазначено, що до товарної позиції 8701 включаються трактори (крім тягачів типу використовуваних на залізничних платформах, які включаються до товарної позиції 8709) різних типів ( трактори для сільськогосподарських робіт і трактори для лісового господарства, дорожні тягачі, важкі трактори для дорожніх або будівельних робіт, трактори, обладнані лебідками, і т.п.), незалежно від типу їх приводу (двигун внутрішнього згоряння, електромотор і т.п.). До цієї товарної позиції, також, включаються трактори зі збільшеним просвітом (портальні трактори), застосовувані, наприклад, на виноградниках і лісових ділянках.

На адресу ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» надійшов товар «Портальний трактор для обрізання соцвітій кукурудзи, сільськогосподарських культур у частково розібраному стані з комплектуючими: марка - FREMA; модель - AIGLON 80, потужністю 77к.с., 57,6kW».

Враховуючи зазначене, у відповідності до Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, задекларовані портальні трактори повинні класифікуватися за товарною підкатегорією 8701902500 - трактори сільськогосподарських робіт, нові, з потужністю двигуна понад 37 кВт.,але не більш як 59 кВт.

Зазначена товарна підкатегорія передбачає застосування, при митному оформленні товарів, 10% ставки ввізного мита.

Тобто, платником податків - ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» порушені вимоги податкового законодавства України в частині застосування невірних ставок ввізного мита, внаслідок неправильної класифікації портальних тракторів, за ВМД № 110000010/11/000639 від 06.04.2011 року.

Ведення УКТЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, покладено на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (ст. 311, 312 МКУ), тобто, на Державну митну службу України.

Відповідно до ст. 313 МКУ, митні органи класифікують товари, тобто, відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей, є обов'язковим для підприємств і громадян.

Визначення коду товару згідно УКТЗЕД, є спеціальним питанням, яке потребує спеціальних знань та віднесено законодавством до компетенції митних органів.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004р. № 144/5), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998р. за № 705/3145, визначає порядок проведення експертиз, а також права, обов'язки та відповідальність експерта при проведенні досліджень.

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. № 53/5, визначають завдання окремих видів експертиз та орієнтовний перелік питань, які вони вирішують.

Пунктом 132 Науково-методичних рекомендацій визначено, що до числа об'єктів товарознавчої експертизи, яка провадиться в експертних установах, належить: будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото, радіо та відеоапаратура і матеріали, обчислювальна техніка. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації.

Різновидом товарознавчої експертизи, є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об'єктами якої, є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.

Головними завданнями товарознавчої експертизи відповідно до п. 133 Науково-медичних рекомендацій є:

- визначення належності товарів (далі -товарна продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торгівельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність, тощо);

- визначення якісних змін товарної продукції;

- визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні у процесі експлуатації);

- установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;

- визначення вартості товарної продукції, у тому числі, з урахуванням часткової втрати її товарних якостей, у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;

- визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Як висновок з цього, перелік завдань, які вирішуються товарознавчою експертизою, не містять завдання з визначення коду товару згідно УКТЗЕД.

Відповідно до висновку № 469 експертного автотоварознавчого дослідження сільськогосподарської техніки від 30.09.2011р. (далі - Висновок), дослідження проводив судовий експерт - Проценко Руслан Євгенович, який має вищу технічну освіту, та має право проводити автотоварознавчі експертизи за фахом 12.2 «визначення вартості транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (посвідчення від 20.03.2009 р. № 570, видане Міністерством юстиції України, Сертифікат вищої ступені Союзу експертів України, серія А № 0024 (протокол від 16.10.2009р. № 2/09)).

Отже, відповідно до зазначених документів, судовий експерт - Проценко Р.Є., є фахівцем, та має право визначати вартість транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу, та не має права визначати код товару, оскільки, визначення коду товару згідно УКТЗЕД, є спеціальним питанням, яке потребує спеціальних знань та віднесено законодавством до компетенції митних органів.

Враховуючи вищевикладене, не можуть бути доказами щодо визначення коду товару у справі, висновки вищезазначених експертиз.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків та правову позицію суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд апеляційної приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Повний текст виготовлено та підписано 18 жовтня 2013 року Головуючий Ю.М. Дадим