Рішення № 35499317, 22.11.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

22.11.2013 103/1088/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2013 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Бахчисарайська районна державна адміністрація АРК, Долиненська сільська рада Бахчисарайського району АРК, ОСОБА_4 про поділ майна колгоспного двору та визнання права власності, скасування розпорядження та державного акту, визнання права власності в порядку спадкування на частки земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4 березня 2013 року звернулися до суду із позовом про: визнання за ними в порядку спадкування після смерті члена колгоспного двору ОСОБА_5, яка померла 5 листопада 1999 року, права власності на 1/4 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Долинне, вул. Вишнева 16; здійснити поділ колгоспного двору (вказаного домоволодіння), визнавши за кожною з них право власності на ? частку колгоспного двору; скасувати розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року та державний акт серії ЯД №600261 про право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,6737 га, виданий відповідачу ОСОБА_3; визнати в порядку спадкування за кожним позивачем право власності на 1\2 частку земельної ділянки загальною площею 4,6737 га, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КМ №0095973. Свої вимоги позивачі мотивували тим, що до 2012 року вони добросовісно вважали, що після смерті їх матері ОСОБА_5 їх спадкові та майнові права, права на частку зазначеного домоволодіння оформлені належним чином, оскільки про це їх неодноразово запевнював їх рідний батько відповідач ОСОБА_3 Домоволодіння, яке розташоване за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Долинне, вул. Вишнева 16, є колгоспним двором, що підтверджено свідоцтвом про право власності від 20 лютого 1992 року, тому відповідно до вимог ст.ст.120-123,125 ЦК Української РСР позивачі мають право на 1\4 частку в спільному майні. Крім того, після смерті їх матері - члена колгоспного двору ОСОБА_5, яка померла 5 листопада 1999 року, відкрилася спадщина у вигляді 1\4 частки спірного домоволодіння і сертифікату на право на земельний пай загальною площею 4,6737 га серії КМ №0095973, виданого останній із земель КСП «Перемога». Оскільки на час смерті ОСОБА_5 позивачі проживали разом з нею, то вони вважаються спадкоємцями, які прийняли спадщину. Відповідач ОСОБА_3 на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, та на підставі вищезазначеного розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК отримав на своє імя державний акт серії ЯД №600261 про право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,6737 га. Зазначені розпорядження та державний акт необхідно скасувати, оскільки вони прийняті та отримані на підставі незаконного судового рішення. За таких обставин позивачі звернулися до суду.

У судовому засіданні позивачі та їх представники адвокат ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 на задоволенні позову наполягали, пославшись на обставини, зазначені у позовній заяві, просили суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 у судовому засіданні позов не визнали, надали письмові заперечення про те, що на момент видачі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 27 серпня 1992 року та прийняття рішення виконкому Долиненської сільської ради №8/17 від 20 лютого 1992 року колгоспного двору не існувало і до нього не може бути застосовані положення про колгоспний двір. В теперішній час спірна земельна ділянка продана та не перебуває у власності відповідача. Крім того, відповідач та його представник просили суд застосувати наслідки позовної давності. (а.с.37-38). Також, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, то права позивачів щодо прийняття спадщини не порушені, вони не позбавлені права звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Представники Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні показали, що оскаржене розпорядження прийняте у відношенні 11 громадян, скасування розпорядження може вплинути на їх право, свободи та інтереси (а.с.55).

Представник Долиненської сільської ради Бахчисарайського району АРК до суду не зявився, про час та місце судового розгляду справи третя особа сповіщалася належним чином.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_11 у судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим та показав, що новим власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_12, до якої жодних позовних вимог не предявлено.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

За змістом статті 3 ЦПК України право на звернення до суду закон повязує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

На підставі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із наданих суду доказів вбачається, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 27 серпня 1992 року домоволодіння, яке розташоване за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Долинне, вул. Вишнева 16, належить колгоспному двору головою якого являється ОСОБА_3 (а.с.59).

Із повідомлення В.О. прокурора Бахчисарайського району АРК від 20 липня 2012 року вбачається, що згідно відповіді СМБРТІ №453 від 27 червня 2012 року право власності на домоволодіння по вул. Вишнева 16 у с. Долинне зареєстроване за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.6).

У відповідності до ст.120 ЦК Української РСР (виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Відповідно до ст.121 ЦК Української РСР (виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93) володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Згідно до ч.2 ст.123 ЦК Української РСР (виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

На підставі ч.2 ст.17 ЦК Української РСР місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

На час видачі свідоцтва про право власності від 27 серпня 1992 року місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.96), та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.97), було спірне домоволодіння, в якому вони проживали разом із своїми батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Таким чином, позивачі в силу закону є співвласниками колгоспного двору, а саме - домоволодіння, яке розташоване за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Долинне, вул. Вишнева 16, таке їх право презюмується, при цьому додаткового визнання зазначених обставин на підставі рішення суду не потребується. Суд також приймає до уваги те, що позивачами вимог щодо визнання спірного домоволодіння обєктом права спільної сумісної власності та визначення часток членів колгоспного двору встановленим порядком не заявлялося.

Крім того, заявляючи вимоги щодо здійснення поділу колгоспного двору шляхом визнання за кожним із позивачів права власності на ? частку колгоспного двору, позивачі в невірно вибрали спосіб захисту цивільних прав і інтересів.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні вимог щодо здійснення поділу колгоспного двору (вказаного домоволодіння) шляхом визнання за кожним із позивачів права власності на ? частку колгоспного двору необхідно відмовити.

5 листопада 1999 року мати позивачів - ОСОБА_5 померла (а.с.92).

Із матеріалів спадкової справи до майна померлої 5 листопада 1999 року ОСОБА_5 вбачається, що із заявами при прийняття спадщини 21 червня 2012 року до нотаріуса звернулися позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які вказали, що на час відкриття спадщини вони постійно проживали разом з спадкодавцем, тому прийняли спадщину, просили нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину (а.с.90,91).

Суд враховує, що постанови про відмову нотаріуса видати позивачам свідоцтво про право на спадщину матеріали справи не містять, не зазначені докази про відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину в позовній заяві, під час судового розгляду такі докази також не надані.

Із відповіді державного нотаріуса ОСОБА_13 від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_1 (під час розгляду справи у суді) вбачається, що останній рекомендовано відвідати нотаріальну контору і отримати письмову консультацію, в якій буде зазначений перелік документів, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину (а.с.133).

Як розяснив Пленум Верховного суду України у пункті 23 своєї Постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріусу в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Таким чином, позивачі не позбавлені можливості звернутися до нотаріуса для оформлення права на спадщину та встановленим порядком отримати свідоцтва про право на спадщину, у звязку із чим в задоволенні позову в частині визнання за ними в порядку спадкування після смерті члена колгоспного двору ОСОБА_5 права власності на 1\4 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Долинне, вул. Вишнева 16, необхідно також відмовити.

Із наданих суду доказів в їх сукупності випливає, що за своє життя ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), яке посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КМ №0095973 від 3 грудня 1996 року (а.с.4).

Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 3 листопада 2006 року був задоволений позов ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, за останнім було визнане право власності на сертифікат на право на земельний пай серії КМ №0095973, виданий спадкодавцю ОСОБА_5 3 грудня 1996 року (а.с.4).

Розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року «Про передачу земельних ділянок і видачу державних актів на право власності на землю по території Долиненської сільської ради» серед інших громадян ОСОБА_3 передана безплатно у власність земельна ділянка площею 4,6737 га (а.с.39-40).

20 липня 2007 року на підставі розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,6737 га, серії ЯД №600261 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.30).

Із повідомлення начальника відділу держземагенства у Бахчисарайському районі АРК ОСОБА_14 від 19 листопада 2013 року №3861 випливає, що взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КМ №0095973, переоформленого на підставі рішення Бахчисарайського районного суду від 3 листопада 2006 року , був виданий державний акт серії ЯД №600261 на право власності на земельну ділянку площею 4,6737 га, серії ЯД №600261 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на імя ОСОБА_3 (а.с.139).

Із відповіді в.о. прокурора Бахчисарайського району АРК ОСОБА_15 від 20 липня 2012 року на звернення ОСОБА_1 вбачається, що за допомогою вищезазначеного судового рішення ОСОБА_3 на підставі розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року отримано державний акт серії ЯД №600261 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,6737 га (а.с.6).

Рішенням Апеляційного суду АРК від 20 лютого 2013 року рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 3 листопада 2006 року було скасоване, в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку виникло та було зареєстроване на підставі переглянутого рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 6 листопада 2006 року (яке 20 лютого 2013 року було скасоване) та розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року, то правові підстави для набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 4,6737 га відпали, у звязку із чим оскаржене розпорядження райдержадміністрації, в частині що стосується ОСОБА_3, не може залишатися законним, тому в цій частині воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню, при цьому державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 600261, виданий останньому, слід визнати недійсним.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання в порядку спадкування за кожним позивачем права власності на 1\2 частку земельної ділянки загальною площею 4,6737 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельний пай серії КМ №0095973, виданого із земель КСП «Перемога» Бахчисарайського району АРК задоволенню не підлягають за наступними підставами.

Суд враховує, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавець ОСОБА_5 за своє життя не була права власності на земельну ділянку, не була власником земельної ділянки, вона лише мала право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових га, яке було підтверджено відповідним сертифікатом серії КМ №00959733 від 3 грудня 1996 року.

Земельна частка (пай) являє собою умовну частку сільськогосподарських земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах. На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі й розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та межі земельної частки (паю) є невизначеними. Громадянин, якому надана земельна частка (пай), не знає точного місця її розташування на полях сільськогосподарського підприємства.

Оскільки розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації №433 від 1 березня 2007 року є незаконним і підлягає скасуванню, державний акт серії КМ №0095973 визнанню недійсним, то в порядку спадкування до сторін може перейти лише право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових га, яке було підтверджено відповідним сертифікатом серії КМ №0095973, при цьому позивачі не позбавлені можливості вирішити питання спадкування права на земельну частку (пай), звернувшись до нотаріальної контори.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 18 квітня 2012 року приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. ОСОБА_16 посвідчено договір міни зазначеної земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку перейшло до ОСОБА_4 (а.с.30, обор.). Визнати за позивачами право спільної часткової власності (по ? частці за кожною) на спірну земельну ділянку загальною площею 4,6737 га без припинення права власності на неї нового власника - ОСОБА_4 також не представляється можливим, оскільки таких вимог позивачами встановленим порядком не заявлялося, при цьому остання не є стороною у справі, а є лише третьою особою.

Ствердження про те, що позивачем пропущена позовна давність суд вважає неспроможними за наступними обставинами.

Станом на час прийняття розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року п.4 ч.1 ст.268 ЦК України визначав, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове майно. Зазначені норми було виключені на підставі Закону N 4176-VI (4176-17) від 20 грудня 2011 року, тому саме з цього часу до зазначених вимог почала застосовуватися загальна позовна давність.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 в доход держави необхідно стягнути судовій збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,27,31,60,61,131,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року «Про передачу земельних ділянок і видачу державних актів на право власності на землю по території Долиненської сільської ради» в частині, що стосується ОСОБА_3.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,6737 га, серії ЯД №600261, виданий 20 липня 2007 року ОСОБА_3 на підставі розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК №433 від 1 березня 2007 року.

В решті частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовій збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК, у строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: