Постанова № 35498759, 21.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5812/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Катраніної М.Д.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого наукове-виробничого підприємства "Клімат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасувати податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2013 року Мале наукове-виробниче підприємство "Клімат" (далі- позивач, МНВП "Клімат") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про визнання неправомірним та скасувати податкового повідомлення - рішення № 0006301502 від 26.04.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що висновки перевіряючих про завищення податкового кредиту у розмірі 27984,00 грн, заниження податку на додану вартість у розмірі 27984,00 грн є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням умов договору з ТОВ "Старт-Д".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 27984,00 грн,які не підтверджені документально.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

11.03.2013-15.03.2013 ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку МНВП "Клімат" з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Старт-Д" за період з 01.06.2012-31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.10.2012.

За результатами перевірки складено акт № 1683/15.2/21040392 від 22.03.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 27984,00 грн, занижено податок податок на додану вартість на суму 27984,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0006301502 від 26.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34980,00 грн, у тому числі 27984,00 грн - за основним платежем, 6996,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження скарга МНВП "Клімат" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Оцінюючи обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем на підставі виписаних ТОВ "Старт-Д" податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень, липень, вересень, жовтень 2012 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 27984,00грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписи вказаних норм позивачем не дотримано.

Дослідженням змісту долучених до матеріалів справи документів судом встановлено, що видаткові накладні (а.с.58, 69-75), рахунки-фактури (а.с.51-57, 59) не містять відомостей щодо осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (в наявності лише підпис та печатка підприємств), що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, надані позивачем податкові накладні також не відповідають приписам вищезазначених норм та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379 (далі-Порядок), пунктом 16 якого визначено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.60-68), не містять відомостей щодо особи, уповноваженої та відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (в наявності лише її підпис), що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 3 - 4 Порядку заповнення податкової накладної у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України, та проставляється дата укладання договору.

Разом з тим, при дослідженні змісту податкових накладних судом встановлено, що наведені в них у вказаній графі відомості про договір поставки, його дату та номер не відповідають реквізитам договору купівлі-продажу № 15 від 01.06.2012 (а.с.49-50), на підставі якого позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Старт Д".

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що між МНВП "Клімат" та ТОВ "Старт Д" був укладений лише договір № 15 від 01.06.2012, а в податкових накладних помилково вказано "договір поставки" замість "договір купівлі-продажу", а дата і номер договору проставлені, виходячи із дати фактичної поставки товару.

Підпунктом 12.11 пункту 12 Порядку визначено, що до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме у графу 12 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Зі змісту податкової накладної № 146 від 25.06.2012 суд вбачає, що графа 12 взагалі не заповнена (а.с.64), натомість заповнена графа 10 (база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою).

Пунктами 6.2, 6.3 Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку, та не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при порушенні порядку заповнення податкової накладної.

В ході судового розгляду встановлено порушення порядку заповнення податкових накладних, а тому у позивача відсутні підстави для віднесення сум податку на додану вартість у розмірі 27984,00 грн до складу податкового кредиту.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля /пункт 11.1/. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів /пункт 11.5/. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною /пункт 13.1/.

В наданих представником позивача товарно-транспортних накладних (а.с.138-147) відсутні відомості щодо особи, яка дозволила передачу товару для перевезення, та особи, яка його одержала, що унеможливлює ідентифікацію осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутні, також і підпис особи, яка прийняла товар для перевезення та печатка позивача.

Не містять товарно-транспортні накладні і адреси пунктів навантаження та розвантаження товару.

Крім того, на підтвердження наявності у позивача автомобілів, відомості про яких зазначено у товарно-транспортних накладних, позивачем надано лише договір оренди автомобіля ГАЗ державний номер НОМЕР_2, жодних документів, які свідчать про наявність у позивача автомобілів ИЖ2717-030, ИЖ2717-90 МНВП "Клімат" не представлено.

Отже, позивачем не надано належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 27984,00 грн.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 №1492 (далі- Порядок), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду документи не підтверджують правомірність формування податкового кредиту у розмірі 27984,00 грн, що свідчить про правильність висновків відповідача щодо МНВП "Клімат" завищення податкового кредиту у розмірі 27984,00 грн, заниження податку на додану вартість у розмірі 27984,00 грн.

Посилання представника позивача на визнання постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 (а.с.188-197) протиправними дій ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, які полягали у проведенні перевірки ТОВ "Старт Д" та формування в акті перевірки № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 висновків про відсутність у ТОВ "Старт Д" об'єктів оподаткування, не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З урахуванням приписів вказаних норм ДПІ у м.Полтаві правомірно визначено позивачеві податкове зобов'язання з податку на додану вартість з основним платежем та штрафними санкціями, а тому позовні вимоги МНВП "Клімат" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Малого наукове-виробничого підприємства "Клімат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасувати податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2013 року.

Суддя С.М. Серга