Постанова № 35498379, 14.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2013 року Справа № 812/6212/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захарової Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: Шмигленко В.О.,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.07.2013 № 0000331530, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 №0000331530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 92814,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 46407,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ від 20.05.2013 правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за квітень 2013 року ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ», за наслідками якої складено акт перевірки від 18.06.2013. У висновках акту перевірки зазначено, що в результаті зменшення позивачу за період з 01.04.2012 по 31.01.2013 розміру від'ємного значення у сумі 6771935,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період квітень 2010 року, призвело до порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого при відсутності від'ємного значення за квітень 2010 року позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2013 року у розмірі 92814,00 грн. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331530 від 01.07.2013, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 92814,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 46407,00 грн. Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним з наступних підстав.

В акті перевірки відповідач, посилаючись на результати документальної позапланової перевірки за період з 01.04.2012 по 31.03.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення в сумі 6550901,00 грн., вважає, що таке зменшення вплинуло на залишок від'ємного значення за період квітень 2010 року. Позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 4786329,00 грн. сформувалася та була відображена у деклараціях з ПДВ в період 2011-2012 роках. У кожному місяці, за яким відповідач не визнав частку податкового кредиту, значення рядку 24 декларації в декілька разів перевищувало суму не визнану відповідачем, а саме, на думку позивача, у жодному періоді від'ємне значення у податковій декларації не було рівне нулю та не виникали податкові зобов'язання.

Щодо посилань відповідача на результати акту перевірки від 19.04.2013 та порушень п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов'язання у розмірі 104166,67 грн. у зв'язку з реалізацією Комбайну гірничопрохідницького 1ГПКС-01 за договором купівлі-продажу від 25.12.2012, позивач зазначив, що зазначений комбайн було придбано у ТОВ НПО «ДОНГРІ» за ціною 3906000,00 грн., в тому числі ПДВ 651000,00 грн. У зв'язку із необхідністю розв'язання судового спору, сторони дійшли згоди про укладення договору купівлі-продажу вказаного Комбайну за ціною 3281000,00 грн., в тому числі ПДВ 546833,33 грн. Зазначена ціна була нижчою за ціну, за якою такий комбайн було придбано ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ», оскільки на момент його продажу він був у несправному та неробочому стані, потребував значного ремонту та мав інші недоліки, які були встановлені експертизою. Пояснення щодо реалізації комбайну за договором від 25.12.2012 та всі необхідні документи надавалися ДПІ у м. Свердловську. Тому, як вважає позивач, доводи відповідача щодо порушення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України є безпідставними та незаконними.

Щодо нестачі вугілля на складі підприємства та, у зв'язку з цим, заниження податкових зобов'язань за грудень 2012 року у сумі 1985606,67 грн., що в подальшому призвело до завищення від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1985606,67 грн., позивач посилається на те, що оприбуткування на баланс підприємства вугілля можливе на підставі акта маркшейдерського виміру відібраного вугілля за вартістю, яка є середньою ринковою ціною на подібне вугілля, враховуючи показники якості такого вугілля. Так як вибірка вугілля з гірської маси на етапі будівництва шахти ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» є технічно неможливою та економічно недоцільною, весь обсяг гірничої маси (рядового вугілля) вивозився на породний відвал, де і складувався. Як зазначив позивач, надані фахівцями підприємства пояснення податковим органом були сприйняті в іншому ракурсі, журнали обліку не придатної до використання гірничої маси відповідачем трактувались як підтвердження нестачі вугілля на підприємстві, виходячи з зазначеної ціни у 855,20 грн./т. без ПДВ за високоякісний антрацитовий концентрат, який можна отримати лише в результаті збагачення рядового вугілля високої якості.

Щодо порушення п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» завищено податковий кредит на 4514025,00 грн., позивач зазначив, що дане порушення , встановлене податковим органом у зв'язку з не виявленням документів, що підтверджують фактичний рух товару від продавця до покупця, оскільки по взаємовідносинам позивача з контрагентами є неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. Проти цього позивач заперечує, так як реальність поставки товарів підтверджується наявними та дослідженими відповідачем під час проведення перевірки договорами, додатковими угодами, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями про оплату ТМЦ, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі. Відсутність в ТТН часу прибуття, розвантаження, місце постачання не є обов'язковим реквізитом і н е може доводити факт відсутності самої поставки. Основним документом, на думку позивача, що дає підставу для прийому та оприбуткування надходження вантажу є прибуткові накладні. Тому твердження відповідача щодо відсутності у позивача документів, що підтверджують рух товарів, є помилковим.

На підставі викладеного, у зв'язку з відсутністю серед контрагентів ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» підприємств з сумнівною податковою репутацією та наявністю всіх необхідних документів, що підтверджують поставку товарів, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000331530 від 01.07.2013 протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, додатково пояснив, що оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 19.04.2013, неузгоджені, тому ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» було правомірно відображено у рядку 23.2 декларації з ПДВ за квітень 2013 року суму 92814,00 грн. Просив суд задовольнити позовні вимоги та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 №0000331530.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином, в судовому засіданні 28.10.2013 надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що сума ПДВ, яку було заявлено до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів за рядком 23.2 декларації з ПДВ за квітень 2013 року у розмірі 92814,00 грн. утворилася в квітні 2010 року та відображена у декларації з ПДВ за квітень 2013 року у рядку 22.2 як сума від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням і податковим кредитом поточного податкового періоду, яке підлягає включенню у склад податкового кредиту наступних звітних періодів. Крім того, як зазначає відповідач в своїх запереченнях, згідно декларації за січень 2013 та додатку №2 до декларації залишок від'ємного значення складав 14574794,00 грн. Згідно Методики розрахунку показників додатка №2 до декларації з ПДВ дані рядків 22 та 24 податкової декларації з ПДВ відповідного звітного періоду відображаються в колонках 3 та 5 підсумкового рядка Довідки та розподіляються по періодах виникнення податкового кредиту, за рахунок якого вони сформовані. По декларації за січень 2013 року загальна сума від'ємного значення сформована з січня 2010 року, тобто період виникнення - січень 2010 року. За результатами перевірки при складанні таблиці на формування результатів залишку від'ємного значення вплинули донараховані податкові зобов'язання у сумі 1985607,00 грн., а саме зменшено залишок від'ємного значення, починаючи з першого звітного періоду виникнення - з січня 2010 року. Тому, на думку відповідача, при камеральній перевірці бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за 2013 рік залишок від'ємного значення за період червень 2010 року був відсутній.

Також відповідач в запереченнях посилається на те, що позивачем було занижено податкове зобов'язання у сумі 104166,67 грн. у зв'язку з реалізацією Комбайну гірничопрохідницького 1ГПКС-01 ТОВ НПО «ДОНГРІ» за ціною нижчою, ніж при його купівлі, що призвело до порушення умов договору купівлі-продажу від 25.12.2012 та вчинено збиткову операцію за відсутності розумних економічних мотивів, що свідчить про навмисний характер збиткових операцій з метою заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Щодо заниження податкових зобов'язань у сумі 1985606,67 грн. від реалізації вугілля, відповідач зазначив, що в ході проведення інвентаризації на ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» встановлено, що залишків будь-якого вугілля по матеріально-відповідальним особам підприємства не значиться. В той час як за даними журналу обліку видобутку вугілля за період з 01.04.2012 по 01.01.2013 значиться видобуток вугілля по шахті в кількості 11000 тон. Середня оптова ціна на вугілля в 2012 році складала 855,20 грн. без ПДВ, тому сума нестачі вугілля становить 11288640,00 грн., в тому числі ПДВ 1881440,00 грн. Отже, на думку відповідача, позивачем було занижено суму податкових зобов'язань за 2012 рік в сумі 1985606,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1985607,00 грн.

Крім того, у зв'язку з ненаданням ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» податковому органу до перевірки належним чином оформлених документів, що підтверджують фактичний рух ТМЦ від продавця до покупця, призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на 4514025,00 грн.

Також відповідач в своїх запереченнях зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 по справі №812/4800/13-а було підтримано позицію податкового органу, викладену в акту перевірки від 19.04.2013 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у тому числі в рахунок майбутніх платежів, а тому позивачем в порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при відсутності залишку від'ємного значення за період квітень 2010 року завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2013 року в розмірі 92814,00 грн. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 12.11.2003 за №12661200000002691 (т. 1, а. с. 25-26), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (т. 1, а. с. 27-28). Згідно свідоцтва №200034474 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 12.03.2012 (т. 1, а. с. 114).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» 20.05.2013 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9029115509, де в п. 23.2 було зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 92814,00 грн. (т. 1, а. с. 115-116), оскільки в декларації від 19.05.2010 за квітень 2010 року в п. 23.1 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду становить 95222,00 грн. (т. 1, а. с. 120-121).

Відповідно до додатку №2 до декларації з ПДВ за квітень 2010 року, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування відсутня (т. 1, а. с. 122).

Фахівцями ДПІ у м. Свердловську у період з 21.05.2013 по 18.06.2013 було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість від 20.05.2013 №9029115509 правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за квітень 2013 року ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ», про що складений акт від 18.06.2013 №1/15-30-32727602 (т. 1, а. с. 8-17), згідно якого виявлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при відсутності залишку від'ємного значення за період квітень 2010 року позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2013 року у розмірі 92814,00 грн. у зв'язку з тим, що за результатами документальної позапланової перевірки позивача за період з 01.04.2012 по 31.01.2013, результати якої оформлені актом від 19.04.2013 №168/15-30-32727602 (т. 2, а. с. 5-21), підприємством зменшено розмір від'ємного значення у сумі 6771935,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період квітень 2010 року, а саме відхилення склало 92814,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області 01.07.2013, висновки якого пов'язані з висновками акту перевірки від 19.04.2013, винесено податкове повідомлення-рішення №0000331530 (т. 1, а. с. 18), згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 92814,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 46407,00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, у період з 01.04.2013 по 19.04.2013 працівниками ДПІ у м. Свердловську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за січень 2013 року, про що складений акт від 19.04.2013 №168/15-30-32727602 (т. 2, а. с. 5-21).

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14.05.2013 №0000221530 про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яким зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 117286,00 грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 58643,00 грн.;

- від 14.05.2013 №0000231530 про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 6771935,00 грн.;

- від 14.05.2013 №0000241530 про порушення позивачем п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 111623,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 55811,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 по справі №812/4800/13-а (т. 1, а. с. 58-68) та Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 (т. 1, а. с. 69-74) було відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0000231530, №0000241530, №0000241530.

Враховуючи те, що сума ПДВ, заявлена позивачем до відшкодування у квітні 2013 року у розмірі 92814,00грн., яка утворилась у квітні 2010 року, була складовою частиною зменшення суми від'ємного значення у розмірі 6 550 901,00грн., правомірність зменшення якого підтверджена судовим рішенням, то відповідно позивач не мав права заявляти до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів за рядком 23.2 декларації з ПДВ за квітень 2013 у зазначеному вище розмірі, яка утворилась у квітні 2010 року.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, на підставі вищевикладеного суд вважає, що, оскільки вказаними судовими рішеннями було підтверджено правомірність висновків, викладених в акті перевірки від 19.04.2013, та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у тому числі в рахунок майбутніх платежів, ТОВ «СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» в порушенням вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при відсутності залишку від'ємного значення за період квітень 2010 року було завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2013 року у розмірі 92814,00 грн.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.07.2013 № 0000331530 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.07.2013 № 0000331530 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 92814,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 46407,00 грн. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва