Вирок № 35497847, 26.11.2013, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2012/13-к

Провадження № 1-кп/209/95/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.

при секретарі Драгунцевій С.М.

прокурора Петропольської М.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого:

- 19.04.2007 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 198 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 11.12.2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 1 рік 2 місяці за вироком Дніпровського районного суду від 19.04.2007 року, до відбуття 2 роки 2 місяця обмеження волі. Звільнений 02.03.2010 року умовно-достроково на 11 місяців 12 днів,

за ч. 2 ст. 164 КК України, -

в с т а н о в и в|біля|встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимий, останній раз 11.12.2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років 2 місяців обмеження волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знову скоїв умисний злочин, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1, будучи на підставі рішення місцевого суду Дніпровського району м. Дніпродзержинська, по виконавчому листу № 2-227-2003 року від 28.01.2003 року, зобовязаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2, починаючи з 14.01.2003 року і до досягненню дитиною повноліття, будучи фізично здоровим, маючи можливість працевлаштуватися і виконувати рішення суду, офіційно не працюючи, аліменти у повному обсязі не виплачує, участі у вихованні дитини не приймає, злісно ухиляється від сплати аліментів. Таким чином, ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на протязі 11 місяців, тобто в період з березня по травень 2010 року, з липня по вересень 2010 року, у листопаді 2010 року, у травні і вересні 2011 року, у квітні та вересні 2012 року, протягом яких був зобов'язаний виплачувані аліменти щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, допустивши заборгованість з виплати аліментів за станом на 30.11.2012 року на загальну суму 6393, грн. 81 коп. ОСОБА_1 неодноразово викликався в ВДВС Дніпровського району Дніпродзержинського МУЮ, але, на виклики в ВДВС Дніпровського району не приходив, заборгованість по аліментам, до теперішнього часу, ним не погашена.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину|вину| в скоєнні злочину не визнав|цілком|, і суду пояснив, що рішенням суду з нього стягнуто аліменти. Рішення оголошувалось в його присутності. Спочатку він сплачував аліменти періодично та допустив заборгованість по сплаті аліментів, за що в 2009 році був засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України. 02.03.2010 року він звільнився умовно-достроково на 11 місяців 12 днів. Після звільнення він сплачував аліменти періодично. Коли мирився з дружиною та проживали разом, він офіційно аліменти не платив, так як утримував і дружину і сина. Проживали разом з дружиною за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. 50 років СРСР, 1в-58. В квітні, травні, липні, серпні, вересні 2010 року, травні, вересні 2011 року, квітні вересні 2012 року вони також проживали разом. Коли він не платив аліменти, потерпіла йому казала, щоб він відмовився від дитини, тоді вона не буде звертатися до правоохоронних органів. Тобто йому було відомо, що, якщо він не буде платити аліменти, то потерпіла зверниця із заявою до міліції. Дитину повинні утримувати двоє з батьків. Він не інвалід. У вказаний в обвинувальному акті період він був працеспроможний та сплачував аліменти.

Не зважаючи на повне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина|вина| в інкримінованому| йому злочині повністю|цілком| підтверджується наступними,|слідуючими| зібраними|повизбирувати| у справі доказа ми|:

- Поясненнями|показниками| потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояс нила|, що в 2002 році у них з відповідачем народився син ОСОБА_4. Обвинувачений на його утримання не допомагав. З березня 2010 року, після звільнення обвинуваченого, вона проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 зі своїми батьками. В червні 2010 року син зламав руку і відповідач зі своєю матірю сидів з ним, оскільки вона працювала, та їй не було з ким залишити дитину. В цей період обвинувачений спілкувався з дитиною, але аліментів не платив. Вона з відповідачем не мешкала. В інші періоди ні вона ні її син з відповідачем не мешкали. Вона неодноразово попереджала ОСОБА_1, що буде писати заяву в міліцію, якщо той буде продовжувати їй погрожувати та не платити аліменти. Останні два роки обвинувачений платив їй по 200 грн.;

- Поясненнями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що після того, як її донька ОСОБА_2, розлучилась з обвинуваченим, вона проживала разом з нею та її чоловіком за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Інтернаціоналістів, 5б-94. Влітку 2010 року, коли онук зламав руку, останній проживав з нею та її чоловіком. Дочка не відводила його до обвинуваченого та його батьків. Обвинувачений не приходив миритись до доньки.;

- Довідкою про заборгованість по аліментах, згідно якої, за станом на 30.11.2012 року заборгованість по аліментах складає 44560 грн. 57 коп.;

- Виконавським листом № 2-227-2003, виданим Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська.;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.01.2013 року;

- поданням державного виконавця Гусар Я.М. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1;

- довідкою № 69-21012013/12042 по обліку АІС «РУБІН», згідно якої ОСОБА_1 був засуджений 11.12.2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання 1 рік 2 місяці за вироком Дніпровського районного суду від 19.04.2007 року, до відбуття 2 роки 2 місяця обмеження волі. Звільнений 02.03.2010 року умовно-достроково на 11 місяців 12 днів.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд вважає|лічить|, що вина|вина| обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлена|установлена| і доведена, а його умисні|навмисні| дії органами досудового слідства|наслідку| правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) вчинене особою, раніше судимою за злочин передбачений цією статтею.

Твердження обвинуваченого про те, що він не винен, оскільки у вказані в обвинувальному акті періоди він проживав з потерпілою разом та утримував її та їх сина, та не повинен був платити аліменти, суд вважає неспроможними, оскільки даний факт спростовується поясненнями потерпілої та свідка, які пояснили, що потерпіла не проживала разом з обвинуваченим з моменту їх розлучення, обвинувачений аліменти не сплачував. Ані обвинувачений, ані потерпіла не зверталися в органи виконавчої служби чи до суду з заявою про припинення стягнення аліментів.

Розбіжність у поясненнях потерпілої та свідка також не спростовує вини обвинуваченого.

Обставин, пом'якшуючих покарання|наказання| обвинуваченого, судом не виявлено.

Обставин, обтяжуючих покарання|наказання| обвинуваченого, судом не виявлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання|наказання|, суд, враховуючи характер|вдачу| вчиненого|довершеного| ним злочину, особу|особистість| обвинуваченого раніше судимого, який скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення, позитивно характеризується за місцем проживання, який вину|вину| не визнав, з урахуванням|з врахуванням| принципу індивідуалізації покарання|наказання|, вважає|лічить|, що подальше|дальше| виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції його від суспільства|товариства|.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в|примовляв|:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України і, призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.12.2008 року в вигляді одного дня обмеження волі, кінцево визначивши до відбуття ОСОБА_1 покарання в вигляді двох років одного дня обмеження волі.

Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з моменту|із моменту| його оголошення.

Суддя К.Л. Шендрик