Постанова № 35494944, 21.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року № 813/6367/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Бобанич Т.М.

представників відповідача - Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест-1» до начальника Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області Лазорка І.Р., Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест-1» ( далі - ТзОВ «Проект Інвест-1») звернулось до суду з адміністративним позовом до начальника Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області Лазорка І.Р., Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області ( далі - ДПІ в Галицькому районі м. Львова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2013 року №0001532210 та №0001512210.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновок ДПІ в Галицькому районі м. Львова стосовно недійсності (нікчемності) правочину, укладеного між ТзОВ «Проект Інвест-1» та ТзОВ «Екопласт Львів», ТзОВ «Викуп», ТзОВ «Альфа-мед-2006» безпідставні, оскільки вищевказані правочини укладені з дотриманням усіх вимог , передбачених Цивільним законодавством (ст.203 ЦК України) та створюють реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ДПІ в Галицькому районі м. Львова проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Проект Інвест-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ «Проект Інвест-2» за грудень 2011 року, листопад 2012 року, ТзОВ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» за листопад 2012 року, МПП «Ірена» за листопад 2012 року, ТзОВ «Мамалигівський гіпсовий завод» за листопад 2012 року, ПП «Метал-техноринок» за листопад 2012 року, ТзОВ «Сітістрой» за листопад 2012 року, ТзОВ «Альфа-мед-2006» за березень 2011 року, ТзОВ «Екопласт-Львів» за серпень 2010 року, ТзОВ «Викуп» за 2011-2013 роки, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів та по відображенню податку по цінних паперах до податкової декларації з податку на прибуток підприємства від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду за 2011 рік та півріччя 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2013 року №36/22-10/34559632 та винесено податкові повідомлення-рішення від 06.08.2013 року №0001512210, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 58 346,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 53 527,00 грн., штрафна санкція - 4819,00 грн.) та №0001532210, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 58 535,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 44 334,00 грн., штрафна санкція - 14 201,00 грн.)

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Проект Інвест-1»:

- порушення ведення податкового обліку;

- п.1.23, 1.32 ст.1, п.5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за період, який перевірявся, всього на суму 53527,0 грн, в т. ч. за 3 кв. 2010 року на суму 19273,0 грн, за 1 кв. 2011 року на суму 12500,0 грн., за 3 кв. 2011 року на суму 4303,0 грн, за 4 кв. 2011 року на суму 17451,0 грн;

- п.п.7.4.1, п.п 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), п.201.10 ст.201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 44334,0 грн, в т. ч. за серпень 2010 року на суму 15418,0 грн, за березень 2011 року на суму 5487,0 грн, за травень 2011 року на суму 868,0 грн, за червень 2011 року на суму 1810,0 грн, за серпень 2011 року на суму 1835,0 грн, за вересень 2011 року на суму 342,0 грн, за жовтень 2011 року на суму 3399,0 грн, за грудень 2010 року на суму 15175,0 грн.

- право чини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.95 № 88, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною (безтоварною), оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК від 16.01.2003 року № 435 - IV, зі змінами та доповненнями, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

З урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. При цьому обов'язок доказування обставин, що свідчать про діяльність платника податків спрямована на здійснення операцій, пов»язаних із податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов»язань, покладається на податкові органи відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується факту здійснення господарських операції між ТзОВ «Проект Інвест-1» та контрагентами, стосовно яких проводилась перевірка, то суд зазначає, що, як вбачається з акта перевірки, позивачем ні до перевірки, ні до матеріалів справи для підтвердження фактичного отримання матеріалів, робіт (послуг) та їх фактичного використання не надано жодних первинних підтверджуючих документів, які б засвідчували проведені в взаєморозрахунки.

Актом перевірки встановлено, що у більшості контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні штатні працівники та фахівці, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами -покупцями товарів (робіт, послуг). ТзОВ «Проект Інвест-1» відобразило господарські операції, щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а тому є нікчемними.

З акта перевірки вбачається невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій позивача з його контрагентами, фінансово- господарські взаємовідносини є нікчемними правочинами (безтоварними), та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи те, що позивачем не подано жодних підтверджуючих документів, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору не підлягають стягненню з Державного бюджету на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 26.11.2013 року.