Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/7567/13-а
20.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Цикуренка А.С. ,
Іщенко Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 17.09.13 у справі № 801/7567/13-а
за позовом Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL") в особі Представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.Л." (вул. М. Жукова, буд.31 кв.31,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95035)
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000031501, 000231502 від 12.07.2013 на суму 1112,50 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 позовні вимоги Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL") в особі Представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.Л." до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000031501, 000231502 від 12.07.2013 на суму 1112,50 грн. - задоволені.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000031501, № 000231502 від 12.07.2013.
Стягнуто на користь Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SА") в особі представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.А." судовий збір у розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з 13 по 19 червня 2013 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р.
За результатами перевірки складений Акт перевірки від 01.07.2013р. №4111/15.2/26585009, яким зафіксовані порушення позивачем:
- п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (далі - ПКУ), занижено податок на прибуток на загальну суму 228грн.;
- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПКУ, завищено податковий кредит з податку на додану вартість загалом на 217грн.
12.07.2013 відповідачем на підставі вказаних вище виявлених порушень прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000031501 від 12 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 285,00грн., у тому числі за основним платежем 228грн. та за штрафними санкціями 57грн.;
- №000231502 від 12 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 271,25грн., у тому числі за основним платежем 217 грн. та за штрафними санкціями 54,25грн.
В акті перевірки зазначено, що позивачем вчинено господарські операції з Експедитором ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (ЄДРПОУ 33906299), відносно якого податковим органом проведені заходи, на підставі яких складений акт про відсутність за податковою адресою Експедитора особи, що відповідає за ведення фінансово-господарської діяльності, разом з тим, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході перевірки встановити немає можливості. Відсутність за юридичною адресою Експедитора, в свою чергу, зумовлює відсутність первинних документів та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Фактично, згідно податкової звітності та проведених заходів встановлено відсутність у Експедитора виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.
На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (ЄДРПОУ 33906299) здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Оскільки первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" відсутні, на час перевірки неможливо зробити висновок стосовно включення сум взаємовідносин з постачальниками до Валових витрат.
Як підтверджується матеріалами справи, з метою перевезення товару, що був поставлений позивачем на адресу покупця, ТОВ Шоколадна компанія "МИР" (м. Дніпропетровськ, вул. М. Кюрі, 5) з ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 33906299) укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №2703-1 від 27.03.2012. На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (Перевізником) надані послуги з перевезення вантажу до місця призначення. Фактичне надання послуг з перевезення автомобілем Renault (держ. номер АЕ 6787 ЕВ) підтверджено актом прийому-здачі виконаних робіт №265 від 28.03.2012 в сумі 1300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 216,67 грн. і товарно-транспортною накладною №70 від 27.03.2012., де вказано маршрут перевезення вантажу (м.Сімферополь - м.Дніпропетровськ), а факт отримання вантажу підтверджений підписом матеріально-відповідальної особи вантажоодержувача - ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" і штампом цього підприємства.
На підставі виставленого ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" рахунку №2803-1 від 28.03.2012 за надані послуги, позивачем перераховані грошові кошти в сумі 1300,00 грн., у т. ч. ПДВ - 216,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №366 від 01.04.2012 з відміткою установи КРУ КБ "Приватбанк" про проведення платежу 06.04.2012.
Акт прийому-здачі виконаних робіт №265 від 28.03.2012 і податкова накладна №88 від 28.03.2012 на суму 1300.00 грн., у т. ч. ПДВ - 216,67 грн. від ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" отримані позивачем поштою 06.04.2012, про що надано копію конверта.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкових повідомлень - рішень, судова колегія зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.
Розділом ІІІ Податкового Кодексу України визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, який набрав чинності з 01.04.2011.
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).
Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.
Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.
Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Судова колегія звертає увагу, що в акті перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.
Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено, що ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" станом на час вчинення господарських операцій із позивачем зареєстроване у якості юридичної особи та було платником ПДВ.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").
Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Позивач при проведені господарських операцій із ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (ЄДРПОУ 33906299) оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не спростовується відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.
Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.
Так, позивачем надані первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій з ТОВ "АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ" (ЄДРПОУ 33906299), які відповідачем не оскаржені і не скасовані.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 01.07.2013р. №4111/15.2/26585009 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000031501 від 12 липня 2013 року, №000231502 від 12 липня 2013 року.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.
Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 у справі № 801/7567/13-а змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції:
"Стягнути з Державного бюджету України на користь Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SА") в особі представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.А." судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок)."
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 у справі № 801/7567/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис А.С. Цикуренко
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Судове рішення № 35494846, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/7567/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: