Постанова № 35494760, 26.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 року Справа № 812/9356/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за 2010 рік утворилась заборгованість в сумі 1738,80 грн.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога з повідомленням про вручення № Ф-56 від 05.08.2013 на суму 1738,80 грн., однак конверт із зазначеною вимогою, повернувся на адресу територіального органу пенсійного фонду із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. До суду повернулися конверти з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ід.номер НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 30.07.2001 за № 04052057Ф0021224, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с.7-9).

ОСОБА_1 16.07.2013 подано до Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звіт про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 2010 рік, відповідно до якого розмір внесків становить 1825,80 грн., фактично сплачено внесків - 108,00 грн. (а.с.10,11).

При цьому, загальна сума внесків, самостійно визначених ОСОБА_1 у звіті за 2010 рік фактично становить 1846,80 грн., а не 1825,80 грн., як вказано у звіті.

Тобто, сума несплачених страхових внесків становить 1738,80 грн.

Згідно з даними картки особового рахунку громадянина підприємця суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, загальна сума заборгованості, що підлягає сплаті становить 1738,80грн. (а.с. 20-21). Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_1 на час розгляду справи не сплачена.

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-56 від 05.08.2013 на суму 1738,80 грн., однак конверт із зазначеною вимогою, повернувся на адресу територіального органу пенсійного фонду із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання». У встановленому Законом порядку вимогу УПФУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідачем не оскаржено (а.с.5,6).

З картки особового рахунку громадянина - підприємця (а.с. 20-21), звіту відповідача про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 2010 рік (а.с.10,11) та вимоги № Ф-56 від 05.08.2013 (а.с.5) вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1738,80 грн.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№ 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу)

Таким чином суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1738,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім грн. 80 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.В. Смішлива