Постанова № 35493344, 04.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року о/об 10 год. 38 хв.Справа № 808/7104/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представника позивача Білоус К.О., представника Відповідача-1 Крючек К.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до 1.Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, 2.Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з Державного бюджету України пені,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач або ПАТ «Дніпроспецсталь») з адміністративним позовом до 1.Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Відповідач-1 або СДПІ), 2.Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізькій області (далі - Відповідач-2) в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відповідача-1 щодо ненадання Відповідачу-2 висновку щодо відшкодування 2691560 грн. 00 коп. податку на додану вартість; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 313554 грн. 34 коп.

Позивач у позові, зокрема, зазначив, що позивачем подано до Відповідача-1 Декларації з податку на додану вартість в яких було задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року у сумі 77989145 грн. 00 коп., про що подано відповідні заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Податковим органом перевірено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року. Актом перевірки №99/08-01/00186536 від 03.03.2010 встановлено, що сума бюджетного відшкодування за ці періоди у розмірі 2691560 грн. 00 коп. заявлена у порушення вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму бюджетного відшкодування за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року на загальну суму ПДВ - 2691560 грн. 00 коп. На підставі вищезазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000160801/0 від 12.03.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року на суму 2691560 грн. 00 коп. ПАТ «Дніпроспецсталь» не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням звернулось до суду про визнання його протиправним та скасування. 04.04.2011 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-7394/10/0870 у задоволені адміністративного позову ПАТ «Дніпроспецсталь» про скасування податкового повідомлення-рішення №0000160801/0 від 12.03.2010 відмовлено. Проте, 26.04.2012 постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2691560 грн. 00 коп. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 по справі №2а-7394/10/0870 постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 26.04.2012 залишено без змін. 06.03.2013 ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №115-42 звернулось до СДПІ з питанням про бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 2691560 грн. 00 коп. за результатами Ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012. Відповідачем-1 10.04.2013 надано відповідь листом №2474/10/24-0 про те, що буде відшкодовувати зазначені суми ПДВ після винесення остаточного судового рішення. 05.04.2013 Вищим адміністративним судом України відмовлено у допуску касаційної скарги СДПІ до перегляду у Верховному Суді України. 11.09.2013 ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №115-295 звернулось до СДПІ з питанням про бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 2691560 грн. 00 коп. за результатами Ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012. На рахунок ПАТ «Дніпроспецсталь» 30.09.2013 надійшло відшкодування ПДВ за декларацією за серпень 2009 року у розмірі 98466 грн. 00 коп., за декларацією за вересень 2009 року у розмірі 140568 грн. 00 коп., за декларацією за жовтень 2009 року у розмірі 486973 грн. 00 коп., за декларацією за листопад 2009 року у розмірі 990482 грн. 00 коп., за декларацією за грудень 2009 року у розмірі 975071 грн. 00 коп. (загальна сума відшкодування 2691560 грн. 00 коп.). Позивач, посилаючись на приписи п.200.12, п.200.13, п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, вважає, що обов'язок органу доходів і зборів щодо подання висновку до органу Державного казначейства України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, настає протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення. Рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 отримано органом доходів і зборів 07.06.2012. Проте, бюджетне відшкодування зазначених сум ПДВ відбулось лише 30.09.2013. Безпідставне не виконання Відповідачами-1,2 передбаченого нормами Податкового кодексу України імперативного обов'язку щодо надання висновку та відшкодування підприємству 2691560 грн. 00 коп. позивач вважає незаконним та такими, що порушує його права на своєчасне повернення з бюджету сплачених сум ПДВ. Крім того, позивач, посилаючись на приписи п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України, вважає, що сума пені, яка підлягає перерахуванню ПАТ «Дніпроспецсталь» складає 333410 грн. 11 коп. Розрахунок пені здійснювався позивачем за аналогією нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, встановленої, зокрема, Наказом Державної податкової адміністрації України №953 від 17.12.2010.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником Відповідача-1 подано до суду письмові заперечення в яких він зазначив, що за змістом п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України: - нарахування пені знаходиться в компетенції податкового органу та не відноситься до повноваження суду. Способом захисту порушеного, на думку платника, права у даному випадку може бути визнання протиправними дій по неправомірному нарахуванню пені або бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні пені. При цьому, суду не надано повноважень самостійно нараховувати пеню; - обов'язок податкового органу з нарахування пені виникає в момент погашення заборгованості і розраховувати таку пеню необхідно за період з моменту виникнення пені протягом строку її дії до моменту погашення заборгованості. Водночас зазначене погашення не відбулось у зв'язку із тим, що сума податку на додану вартість не набула статусу бюджетної заборгованості. Виходячи з приписів п.200.15 ст.200 ПК України, перебіг строку для відшкодування позивачу податку на додану вартість не розпочався, оскільки в органу доходів і зборів на момент подачі позову позивачем, ще не виникло обов'язку подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а отже, заявлена позивачем у позові сума не набула статусу бюджетної заборгованості. Тому, пеня на цю суму не може нараховуватись.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем-2 подано письмові пояснення (вих.№03-17/318-2605 від 25.09.2013), в яких зазначено, що відповідно до п.200.12, п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України, п.7, п.9 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», затвердженого 17.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №39, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державної казначейської служби України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Пунктом 200.17 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що джерелом бюджетного відшкодування, у тому числі заборгованості бюджету, є доходи Державного бюджету України, які по своїй економічно-правовій природі не належать на будь-яких правах органам Державної казначейської служби України. Згідно з п.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, визначено органи державної податкової служби. Вищезазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для повернення ПАТ «Дніпроспецсталь» податку на додану вартість у розмірі 2691560 грн. 00 коп. немає.

Відповідач-2 у вказаних письмових поясненнях просить суд розглянути справу у порядку письмового провадження.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивачем надано до суду Акт перевірки №99/08-01/00186536, складений Відповідачем-1 03.03.2010, та податкове повідомлення-рішення форми «В-1» №0000160801/0, винесене 12.03.2010 на підставі цього Акту перевірки про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-грудень 2009 року у сумі 2691560 грн. 00 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2а-7394/10/0870 скасовано податкові повідомлення-рішення: №0000160801/0 від 12.03.2010, №0000160801/1 від 30.04.2010, №0000160801/2 від 09.07.2010, №0000160801/3 від 15.09.2010.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у серпні-грудні 2009 року на суму 2691560 грн. 00 коп. підтверджено судовим рішенням у справі №2а-7394/10/0870, яке набрало законної сили.

Судом досліджені Висновки про суми відшкодування податку на додану вартість: №1582-20 від 24.09.2013, №1581-20 від 24.09.2013, №1580-20 від 24.09.2013, №1579-20 від 24.09.2013, №1578-20 від 24.09.2013, якими прийнято рішення про перерахування з бюджетного рахунку №31113030799002 ГУ ДКСУ у Запорізькій області коштів на рахунок платника податку ПАТ «Дніпроспецсталь» - №26005100409001 у ПАТ «Альфа-Банк» у м.Києві.

Крім того, судом досліджені банківські виписки про перерахування ПАТ «Дніпроспецсталь»: 98466 грн. 00 коп. відшкодування ПДВ за декларацією за серпень 2009 року; 140568 грн. 00 коп. відшкодування ПДВ за декларацією за вересень 2009 року; 486973 грн. 00 коп. відшкодування ПДВ за декларацією за жовтень 2009 року; 975071 грн. 00 коп. відшкодування ПДВ за декларацією за грудень 2009 року; 990482 грн. 00 коп. відшкодування ПДВ за декларацією за листопад 2009 року.

Як з'ясовано судом, на день судового засідання (04.11.2013) позивачем отримано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, заявлене у серпні-грудні 2009 року, у сумі 2691560 грн. 00 коп.

Уточненні позовні вимоги не підлягають задоволенню через наступне.

1. Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як зазначено у пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Звідси, з урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про безпідставність вимог ПАТ «Дніпроспецсталь» до Відповідача-2.

Також, згідно матеріалів справи Відповідачем-1 надано Відповідачу-2 висновки із зазначенням сум податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а Відповідачем-2 фактично відшкодовано ці суми позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС України).

З урахуванням викладеного та відсутності порушення прав та інтересів позивача, позовна вимога ПАТ «Дніпроспецсталь» про визнання протиправною бездіяльність Відповідача-1 щодо ненадання Відповідачу-2 висновку стосовно відшкодування 2691560 грн. 00 коп. податку на додану вартість - не підлягає задоволенню.

2. У п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно з п.1 Розділу ХІХ Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Таким чином, пеня, визначена п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України, застосовується на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, яка виникла за сумами податку, які задекларовані в декларації з податку на додану вартість за перший податковий період 2011 року.

Судом з'ясовано, що суми відшкодування податку на додану вартість задекларовані ПАТ «Дніпроспецсталь» у вересні-грудні 2009 року, січні 2010 року, тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України.

Як зазначено у п.1.1 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої 17.12.2010 наказом Державної податкової адміністрації України №953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за №1350/18645 (далі - «Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби»), - ця Інструкція розроблена відповідно до статей 2, 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та з метою виконання статей 129, 130, 131 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до п.1.2 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Отже, посилання ПАТ «Дніпроспецсталь» у позові на приписи «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» є неправомірним.

Також, позивач в уточненому адміністративному позові розраховує пеню з 14.06.2012 по 31.12.2012 та зазначає тривалість 200 днів.

Проте, з такою кількістю днів погодитись не можна, оскільки з 14 по 30 червня 2012 року кількість днів складає 17, у липні 2012 року - 31 день, у серпні 2012 року - 31 день, у вересні 2012 року - 30 днів, у жовтні 2012 року - 31 день, у листопаді - 30 днів, у грудні 2012 року - 31 день.

Звідси, кількість днів з 14.06.2012 по 31.12.2012 складає 201 день (201=17+31+31+30+31+30+31).

Таким чином, позивачем розраховано суму пені арифметично невірно.

З урахуванням викладеного, позовна вимога ПАТ «Дніпроспецсталь» щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 313554 грн. 34 коп. - є неправомірною і задоволенню не підлягає.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, уточнені позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 94, 158-163 КАС України суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07.11.2013.

Суддя О.О. Прасов