Рішення № 35491926, 26.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

Україна

Господарський суд

Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

26 листопада 2013 Справа № 927/1246/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Укртелеком", в особі: Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії ПАТ „Укртелеком", вул. Київська, 166, м.Прилуки, 17500

Відповідач: Військова частина А 4558, вул. Шевченка, 97, м.Ніжин, 16600

про стягнення 3 220,76 грн.

Суддя Ю.В. Федоренко

Представники сторін:

від позивача: Черноморець Я.А. довіреність № 1031 від 20.12.2012 (14.11.2013 не з'явився)

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем подано позов, в якому просить суд стягнути з відповідача 3098,36грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги відповідно до договору №76/21 від 04.11.2011 „Про надання телекомунікаційних послуг" та №260 від 11.06.2009 „Про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет", пені 81,24грн., індекс інфляції 1,69грн., 3%річних 39,47грн.

В судовому засіданні 06.11.2013 представник відповідача надав суду відзив №1256 від 05.11.2013, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що військова частина А 4558 є державною бюджетною установою та здійснює розрахунки відповідно до кошторису, який затверджується Міністерством оборони України, а тому виконання грошових зобов'язань частини залежить від кількості та строків надходжень з Державного бюджету.

Розпорядником коштів 1-го рівня є Міністерство оборони України та Департамент фінансів Міністерства оборони України, який виділяє кошти для видатків військової частини та за необхідності вносить зміни до кошторису.

Фінансове господарство військової частини А 4558 організоване згідно вимог наказу Міністерства оборони України від 12.11.2010 №590 „Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України". Військова частина А 4558 постійно вживає всі можливі заходи для погашення наявної заборгованості та недопущення її в подальшому зокрема за договорами №76/21 від 04.11.2011 та №260 від 11.06.2009.

На думку відповідача, військова частина А 4558 звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання перед ПАТ „Укртелеком", оскільки порушення сталося внаслідок непереборної для військової частини А 4558 сили.

Крім того, з 03.07.2013 не проводяться платежі за платіжними дорученнями військової частини А 4558 за всіма кодами програмної класифікації видатків, крім захищених видатків.

Станом на жовтень 2013 року відновлення платежів Ніжинським управлінням ДКС України Чернігівської області не вбачається за можливе.

З огляду на вищевикладене, на думку відповідача, заявлені позовні вимоги ПАТ „Укртелеком" не підлягають задоволенню.

26.11.2013 до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання без номеру від 26.11.2013, в якому відповідач просить суд розглянути справу без участі представника відповідача в зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Суд задовольнив вказане клопотання відповідача.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:

11.06.2009р. між відповідачем (абонент) та ВАТ „Укртелеком" укладено договір № 260 „Про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет", за яким останній зобов'язався надавати абоненту на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет, а абонент зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п.1.2 витягу із статуту ПАТ „Укртелеком" товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком".

04.11.2011р. між відповідачем (споживачем) та Чернігівською філією ПАТ „Укртелеком" укладено договір № 76/21 про надання телекомунікаційних послуг за яким останній зобов'язався надавати споживачу послуги електрозв'язку, а споживач зобов'язався сплачувати за надані послуги.

Відповідно до п. 4.15 договору №76/21 від 04.11.2011 та п. 5.3 договору № 260 від 11.06.2009 оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

Вартість послуг телефонного зв'язку та вартість послуг доступу до мережі Інтернет виставляються в єдиному рахунку, отже позовні вимоги, що виникли з обох договорів: № 76/21 від 04.11.2011 та № 260 від 11.06.2009 розглядаються судом в одному провадженні.

За період з 01.10.2012 по 01.09.2013 ПАТ „Укртелеком" надано телекомунікаційні послуги на загальну суму 4006,54грн., що підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги за вказаний період, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався за отримані телекомунікаційні послуги в сумі 908,18грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані телекомунікаційні послуги становить 3098,36грн. що підтверджується розрахунком суми боргу, рахунками за телекомунікаційні послуги за вказаний період та актом звіряння розрахунків за період 01.10.2012 по 01.09.2013 на суму 3098,36грн., якій підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Заборгованість в розмірі 3098,36грн., яка виникла за договорами № 76/21 від 04.11.2011 та №260 від 11.06.2009 підтверджується наявними у справі доказами, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 36 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003р. та п. 5.2 договору № 76/21 від 04.11.2011р. у разі несплати на надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік та відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня за період з 21.11.2012 по 27.09.2013р. в сумі 81,24грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1,69грн. інфляційних втрат за період грудень 2012р. - лютий 2013р., 39,47грн. три відсотки річних за період з 21.11.2012р. по 27.09.2013р.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати телекомунікаційних послуг, суд дослідивши подані позивачем розрахунки стягуваних сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1,69грн. інфляційних втрат за період грудень 2012р. - лютий 2013р., 39,47грн. три відсотки річних за період з 21.11.2012р. по 27.09.2013р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 3098,36грн., в частині стягнення пені в сумі 81,24грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1,69грн., в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 39,47грн.

Заперечення позову відповідачем суд не приймає до уваги, виходячи з такого: поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Доказів про те, що порушення зобов"язання сталося внаслідок непереборної сили відповідачем не надано. Крім того, згідно з ч.1ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов"язаннями, а ст.ст. 525, 526 вказаного Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншим законом та договором.

Відсутність бюджетних коштів не є підствою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов"язання.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1720,50грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 4558, вул. Шевченка, 97, м.Ніжин, 16600 (р/р 35217017000710 в УДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 08272152) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" бульвар Т.Шевченка, 18, м.Київ, 01601 (р/р 26006413 в ЧОД ПАТ „Райффайзен банк „Аваль", МФО 353348, код 01189425), 3098,36грн. боргу, 81,24грн. пені, 39,47грн. 3% річних, 1,69грн. інфляційних втрат, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко