Рішення № 35491878, 20.11.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2013 р.Справа № 924/1146/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про 1) стягнення 17737,50 грн. - заборгованості по орендній платі, 9,68 грн. - інфляційних, 216,76 грн. - пені, 48,64 грн. - 3% річних;

2) розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р.

За участю представників:

від позивача: Нечепоренко О.Ю. - за довіреністю №484 від 20.09.2013р.

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 08.10.2013р.

від прокуратури: Рибачук О. Г.

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, нарахованої пені, інфляційних втрат, 3% річних. Також просив розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р., який укладено між позивачем та відповідачем та примусово виселити відповідача з нежитлових приміщень загальною площею оренди 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №13-Б від 28.08.2007р. в частині сплати оренди.

У процесі розгляду справи Старокостянтинівським міжрайонним прокурором та позивачем було подано заяву про відмову від позову в частині примусового виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею оренди 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. Відмову від позовних вимог в частині примусового виселення судом прийнято та в цій частині провадження припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 29.10.2013р.

Отже, предметом спору по справі є вимога про стягнення з відповідача 17737,50 грн. - заборгованості по орендній платі, 9,68 грн. - інфляційних, 216,76 грн. - пені, 48,64 грн. - 3% річних та про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у частині стягнення боргу з орендної плати, нарахованої пені, інфляційних втрат та 3% річних. У судовому засіданні 29.10.2013р. представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. у зв'язку з відмовою від позову в цій частині. Мотивуючи зазначене клопотання представник позивача посилається на акт приймання-передачі приміщення від 14.10.2013р., згідно якого комісією за участю представників районної ради та ФОП ОСОБА_1, встановлено факт невикористання ФОП ОСОБА_1 спірного нежитлового приміщення загальною площею 64,5 кв.м. протягом двох місяців з 12.08.2013р. та на акт приймання-передачі частини приміщення від 25.10.2013р., згідно якого відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення загальною площею оренди 64,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, 12.08.2013р. без оформлення акту приймання-передачі.

У письмовому поясненні, наданому 20.11.2013р. представник позивача зауважив, що відповідач 12.08.2013р. без своєчасного оформлення акту приймання-передачі здійснив повернення орендованого майна, але акт приймання-передачі частини приміщення був підписаний 25.10.2013р. Таким чином, робить висновок, що фактично 12.08.2013р. відбулось припинення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. На думку позивача, відсутність акту або несвоєчасність його оформлення говорить лише за порушення норм ст. 208 ЦК України з боку орендаря, але не заперечує той факт, що орендоване майно було повернуто.

Натомість, Старокостянтинівський міжрайонний прокурор надав заяву, згідно якої прокуратура наполягає на задоволенні обох вимог і стосовно стягнення заборгованості по орендній платі, інфляційних втрат, пені, 3% річних, і стосовно розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, прокуратура зазначила, що звільнення орендованого приміщення відповідачем та підписання акту приймання-передачі цього приміщення не свідчить про припинення договірних відносин між орендодавцем та орендарем у встановленому законом порядку.

Між тим, у судовому засіданні представник позивача та представник прокуратури не заперечували проти припинення провадження у справі в частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині стягнення орендної плати та штрафних санкцій. Зазначає, що між сторонами досягнуто порозуміння в частині виселення та розірвання договору. Вказує, що оскільки прокурор заперечував проти відмови від позову в частині розірвання договору, між позивачем та відповідачем 18.11.2013р. підписано угоду, згідно якої сторони домовились, що відповідно до п.п. 3.1.5., 7.6. договору, договір оренди №13-Б рахувати припиненим з 12.08.2013р., а саме з моменту фактичного повернення нежитлового приміщення. З огляду на викладене відповідач просить припинити провадження у справі в частині розірвання договору оренди на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

28.08.2007р. між Старокостянтинівською районною радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району, за умовами якого позивач, як орендодавець, надає, а відповідач, як орендар, приймає в оренду нежитлове приміщення площею 64,5 кв.м. по АДРЕСА_2, з метою використання під магазин.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.11.2009р. по справі №12/1845, яке набрало законної сили, вказаний договір оренди визнаний дійсним.

Згідно акта приймання - передачі частини приміщення від 28.08.2007р. позивач передав відповідачу частину приміщення площею 64,5кв.м., розташованого за вказаною в договорі адресою у користування на умовах оренди з метою використання його під магазин.

За змістом п.п. 2.2, 2.3 договору, орендна плата встановлюється згідно розрахунку з врахуванням затверджених рішенням сесії Старокостянтинівської районної ради ставок орендної плати і становить 967,50 грн та перераховується орендарем щомісячно в термін до 10 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 2.8).

Додатковою угодою від 01.01.2011р. до договору оренди від 28.08.2007р. змінено розмір орендної плати, який становить 1612,50 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.1.2 укладеного договору відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Однак, у визначений п. 2.8 договору строк відповідач не виконав зобов'язань з внесенням орендної плати, у зв'язку з чим за період з 10.09.2012р. по 10.08.2013р. у орендаря виникла заборгованість в сумі 17737,50 грн.

Крім того, як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. по справі №12/5025/1082/12, судом стягнуто заборгованість за даним договором та додатковою угодою від 01.01.2011р. до договору, між тими ж сторонами за попередні періоди.

Згідно п. 2.9 договору за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За невиконання умов договору оренди позивач, на підставі п. 2.9., нарахував відповідачу пеню в розмірі 216,76 грн. (за період з 26.07.2011р. по 31.12.2011р.), а також на підставі ст. 625 ЦК України 9,68 грн. - інфляційних втрат та 48,64 грн. - 3% річних.

У пункті 1.3. обумовлено строк дії договору, який починається за згодою сторін з 01.09.2007р. до 01.09.2022р. Згідно з положенням п. 7.6. цього ж договору, його дія припиняється внаслідок: закінчення терміну дії договору; загибелі об'єкта оренди, достроково за згодою сторін або рішенням суду; банкрутства орендаря; зміни власника майна.

Правом на односторонню відмову від договору оренди відповідно до п. 7.3 у випадках, передбачених п. 4.2.2 договору, в тому числі в разі невиконання умов договору оренди, наділений орендодавець. Договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін лише за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством (п. 7.4.).

Згідно п. 3.1.5. у випадку припинення договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані.

У розділі 6 договору обумовлено порядок повернення орендодавцю об'єкта, що орендується, зокрема, повернення орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється представниками сторін. При передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-предачі, який підписується сторонами. Об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі (п.п. 6.1., 6.3., 6.4.).

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 14.10.2013р., складеного комісією за участю представників районної ради та ФОП ОСОБА_1, встановлено факт невикористання ФОП ОСОБА_1 спірного нежитлового приміщення загальною площею 64,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, протягом двох місяців з 12.08.2013р.

Згідно акту приймання-передачі частини приміщення від 25.10.2013р. відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення загальною площею оренди 64,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, 12.08.2013р. без оформлення акту приймання-передачі.

18.11.2013р. між позивачем та відповідачем підписано угоду, згідно якої сторони домовились, що відповідно до п.п. 3.1.5., 7.6. договору оренди №13-Б вказаний договір рахувати припиненим з 12.08.2013р., а саме з моменту фактичного поверення нежитлового приміщення загальною площею оренди 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (акт приймання-передачі частини приміщення від 25.10.2013р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 01.01.2011р., яка є його невід'ємною частиною.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.11.2009р. по справі №12/1845, яке набрало законної сили, вказаний договір оренди визнаний дійсним.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України „Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 18 та 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення і зобов'язаний був сплачувати орендну плату згідно умов договору. Між тим, свої зобов'язання відповідач не виконував, оплату не здійснював. Факт неналежного виконання відповідачем договірних обов'язків з оплати оренди підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем. Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість з оплати оренди за період з 10.09.2012р. по 10.08.2013р., яка підлягає стягненню. Крім того, згідно постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. по справі №12/5025/1082/12, судом стягнуто заборгованість за даним договором та додатковою угодою від 01.01.2011р. до договору, між тими ж сторонами за попередні періоди.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, про обґрунтованість її нарахування.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд погоджується із сумою нарахування в повному обсязі.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач без своєчасного оформлення акту приймання-передачі 12.08.2013р. здійснив повернення орендованого майна, однак акт приймання-передачі був підписаний 25.10.2013р.

З огляду на те, що відповідач фактично повернув орендоване нежитлове приміщення 12.08.2013р., договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. є припиненим саме з 12.08.2013р., про що також сторони домовились в угоді від 18.11.2013р.

Однак, судом приймається до уваги той факт, що відповідач підписав акт приймання-передачі 25.10.2013р., тобто під час розгляду справи, отже на день розгляду справи в судовому засіданні між сторонами відсутні спірні правовідносини в частині позовних вимог про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 17737,50 грн. - заборгованості по орендній платі, 9,68 грн. - інфляційних, 216,76 грн. - пені, 48,64 грн. - 3% річних.

В частині позовних вимог про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. провадження у справі належить припинити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 17737,50 грн. - заборгованості по орендній платі, 9,68 грн. - інфляційних, 216,76 грн. - пені, 48,64 грн. - 3% річних; про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Старокостянтинівської районної ради (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70; код 04060648) 17737,50 грн. (сімнадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 50 коп.) - заборгованості по орендній платі, 9,68 грн. (дев'ять гривень 68 коп.) - інфляційних втрат, 216,76 грн. (двісті шістнадцять гривень 76 коп.) - пені, 48,64 грн. (сорок вісім гривень 64 коп.) - 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 2867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 50 коп.).

Видати наказ.

У частині позовних вимог про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №13-Б від 28.08.2007р. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 25 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - Старокостянтинівській міжрайонній прокуратурі (31100, м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 41),

5 - прокуратурі м. Хмельницького.