Рішення № 35490273, 20.11.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

20.11.2013

Справа № 203/4700/13-ц

2/0203/1796/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 листопада 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Чередник І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2013 позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу. (а.с. 2-4)

Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що 14.03.2010 року відповідач, керуючи транспортним засобом марки «Чері» здійснив зіткнення з транспортним засобом «Шевроле», внаслідок чого була скоєна дорожньо-транспортна пригода. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача була підтверджена постановою суду від 27.05.2010 року. У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений транспортний засіб марки «Шевроле», який належить ОСОБА_2, вартість матеріального збитку якого склала 9 791 грн. 96 коп. Власник пошкодженого автомобіля звернувся до позивача з метою отримання відшкодування, внаслідок чого позивачем був виконаний покладений на нього обовязок та відшкодовано власнику пошкодження транспортного засобу сума у розмірі 10 511 грн. 96 коп. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що у позивача після проведення виплати потерпілій особи виникло право зворотної вимоги до відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування витрат в порядку регресу суму у розмірі 10 511 грн. 96 коп., а також понесені позивачем судові витрати. (а.с. 2-4)

У судове засідання представник позивача не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надіслав на адресу суду заяву в якій просив суд розглянути справи без участі свого представника, проти заочного рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. (а.с. 42, 48, 56, 58, 64-65, 73-76)

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України. (а.с. 56-57, 71-73)

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2010 року була скоєна дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил проїзду перехресть, у звязка з чим, транспортний засіб «Шевроле Авео», який належить ОСОБА_2 отримав технічні пошкодження, що підтверджується копією інформаційної довідки № 8588675 про дорожньо-транспортну пригоду від 15.03.2010 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 6)

Встановлено, що 27 травня 2010 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, в якому зазначено, що 14.03.2010 року близько о 23:30 годині відповідач керуючи транспортним засобом «Чері» скоїв зіткнення з автомобілем «Шевроле», під керуванням ОСОБА_2, чим скоїв вищезазначене правопорушення, викладені обставини підтверджуються копією постанови суду від 27.05.2010 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 8)

Судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_2 був поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 02.03.2010 року по 01.03.2011 рік, що підтверджується копією зазначеного полісу, наявною в матеріалах справи. (а.с. 7)

Встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шевроле Авео» без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 11 686 грн. 69 коп., а матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Шевроле Авео» в результаті його пошкодження складає 9 791 грн. 96 коп., викладені обставини підтверджуються копією звіту № 3007 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власникові КТЗ від 04.08.2010 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 9-30)

Також, судом встановлено, що 05.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся до позивача для відшкодування шкоди у розмірі 9 791 грн. 96 коп., яка була спричинена під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14.03.2010 року з вини водія ОСОБА_1, що керував транспортним засобом «Чері» та який не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП, що підтверджується копією заяви ОСОБА_2 від 05.08.2010 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 5)

Судом встановлено, що 26.08.2010 року позивачем було сплачено за послуги аварійних комісарів сума у розмірі 720 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3513 від 26.08.2010 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 35)

Встановлено, що 10.09.2010 року позивачем було сплачено на рахунок ОСОБА_2 сума у розмірі 8 159 грн. 97 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується копією наказу № 2675 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 та копією платіжного доручення від 13.09.2010 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 31, 36)

Крім того, судом встановлено, що 28.09.2010 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про виплату ПДВ відповідно до нарахованої суми згідно експертизи, внаслідок чого, 28.10.2010 року позивачем була здійснена виплата ОСОБА_2 суму у розмірі 1 631 грн. 99 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується копією заяви від 28.09.2010 року, копією наказу № 3055 про відшкодування шкоди з фону захисту потерпілих ОСОБА_2 та копією платіжного доручення від 28.10.2010 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 33-34, 37)

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно до п.п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Закону України у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньої-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим-юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно змісту ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно до п.п. 38.2.1. ч. 38.2 ст. 38 Закону України МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має

право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до змісту ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно п. 3, 4 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оцінюючи дослідженні судом докази у їх сукупності та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт настання події, передбаченої п.п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок якої позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 10 511 грн. 96 коп. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу потерпілого, а отже виконав покладені на нього обовязки передбачені ст. 22 зазначеного Закону, враховуючи вимоги ст. 1191 ЦК України, суд приходить до висновку, що після проведеної позивачем виплати потерпілій особі у нього виникло право зворотної вимоги до відповідача, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування витрат в порядку регресу суму у розмірі 10 511 грн. 96 коп.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи норми закріплені в ст. 79 ЦПК України, щодо судових витрат, повязаних з витратами на правову допомогу, приймаючи до уваги надані позивачем до позовної заяви письмові докази, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки сплачена позивачем сума на правову допомогу не співпадає з зазначеною в квитанції сумою, а долучена до матеріалів справи квитанція не може бути належним доказом, оскільки суд не має можливості встановити на підставі якої угоди та з якою уповноваженою особою був укладений договір про надання правової допомоги позивачу. Крім того, зазначені в розрахунку розміри витрат за певні дії представника позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, наявна лише констатація факту, який не може бути прийнятий судом як доказ понесених позивачем витрат на правову допомогу. З огляду на викладене, враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати понесені позивачем у розмірі 229 грн. 40 коп. (а.с. 1) покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ч. 2, 3 ст. 22, п.п. 38.2.1. ч. 38.2 ст. 38, п.п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58, 59, 60, п. 3, 4 ст. 61, ст.ст. 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код: 21647131) у рахунок відшкодування витрат в порядку регресу суму у розмірі 10 511 грн. 96 коп., а також у рахунок повернення судових витрат 229 грн. 40 коп., а разом 10 741 грн. 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур