Рішення № 35488635, 19.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа № 914/3387/13

За позовом: Прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, м. Львів

Позивача-2: Львівського комунального підприємства "Зелений Львів", м. Львів

Позивача-3: Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті-інвест", м. Львів

відповідача-2: Львівської міської ради, м. Львів

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська обласна рада, м. Львів

про: визнання нечинними та скасування ухвали Львівської міської ради, визнання недійсними та скасування договору оренди землі, повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан

Суддя Долінська О.З.

При секретарі М.Мариняк

За участю представників:

прокуратури: Лука Г.В. - посвідчення №020328 видане 06.09.2012р. дійсне до 06.09.2018р.- прокурор прокуратури м. Львова,

позивача-1: не з'явився

позивача-2: Черняк Ю.І. - дов. №205 від 13.09.2013р.,

позивача-3: не з'явився,

відповідача-1: Мельник Н.П. - №б/н від 30.09.2013р.,

відповідача-2: Бекесевич Ю.В. - дов. №17-вих-18 від 21.01.2013р.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокуратурою м. Львова в інтересах держави в особі позивача-1 Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, позивача-2: Львівського комунального підприємства "Зелений Львів", позивача-3: Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті-інвест", відповідача-2: Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської обласної ради про визнання нечинними та скасування ухвал сесії Львівської міської ради від 12.06.2008 року №1905 "Про погодження ТзОВ "Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вул. Кримській, 33 у м. Львові" та від 16.02.2009 року №2372 «Про затвердження ТзОВ "Проперті-інвест" землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кримській, 33» визнання недійсним та скасування договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "Проперті-інвест" від 26.03.2009 р., зобов'язання повернути земельну ділянку розташовану по вул. Кримській, 33 та привести її у придатний для використання стан.

Ухвалою від 05.09.2013р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2013р.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. розгляд справи відкладено на 02.10.2013р.

30.09.2013р. прокурор подав заяву №37-8055вих13 від 26.09.2013р. (вх. №39997/13) про уточнення позовних вимог, в якій просив: - визнати нечинною та скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 12.06.2008 року №1905 "Про погодження ТзОВ "Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кримській, 33 у м. Львові"; - визнати нечинною та скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 16.02.2009р. №2372 "Про затвердження ТзОВ "Проперті-інвест" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кримській, 33; - визнати недійсним та скасувати Договір оренди землі укладений між Львівською міською радою та ТзОВ "Проперті-інвест" від 26.03.2009р.; - зобов'язати ТзОВ "Проперті-інвест" повернути земельну ділянку площею 0,17 га вартістю 2633538грн., розташовану по вул. Кримській, 33 у м. Львові, та привести її у придатний для використання стан.

Суд прийняв дане уточнення позовних вимог, так як прокурор конкретизував розміри і вартість земельної ділянки і не є зміною підстави чи предмету позову.

В судовому засіданні 02.10.2013р. прокурор вимоги ухвали суду від 16.09.2013р. виконав та позов підтримав з врахуванням заяви №37-8055вих13 від 26.09.2013р. (вх. №39997/13 від 30.09.2013р.) про уточнення позовних вимог.

Від прокурора поступило клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із необхідністю ознайомитись із відзивом поданим 02.10.2013р. відповідачем та надати суду письмові пояснення з даного приводу.

В судове засідання 02.10.2013р. представник позивача-1 не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.09.2013р. не виконав.

Представник позивача-2 в судовому засіданні 02.10.2013р. позов підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої прокурором, вимоги ухвали суду від 16.09.2013р. виконав. Підтримав клопотання заявлене прокурором про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 02.10.2013р. представник позивача-3 не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.09.2013р. не виконав.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 02.10.2013 р. подав відзив, позов не визнає з підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду від 16.09.2013 р. виконав. Не заперечив проти заявленого прокурором клопотання про відкладення розгляду справи, так як вважає за необхідне також ознайомитись з матеріалами справи, поданими прокурором.

В судовому засіданні 02.10.2013р. представник відповідача-2 позов не визнав, відзиву не подав, вимоги ухвали суду від 16.09.2013р. виконав. Не заперечив проти заявленого прокурором клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судовому засіданні 02.10.2013 р. позов підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої прокурором, відзиву не подав, вимоги ухвали суду від 16.09.2013 р. не виконав. Не заперечив проти заявленого прокурором клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.10.2013р. розгляд справи відкладено на 22.10.2013р.

В судовому засіданні 22.10.2013р. прокурор подав заяву №378640вих-13 від 18.10.2013р. (вх. №43972/13 від 22.10.2013р.) про уточнення позовних вимог, згідно якої просив: - визнати незаконною та скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 12.06.2008 року №1905 "Про погодження ТзОВ "Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кримській, 33 у м. Львові"; - визнати незаконною та скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 16.02.2009р. №2372 "Про затвердження ТзОВ "Проперті-інвест" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кримській, 33; - визнати недійсним та скасувати Договір оренди землі укладений між Львівською міською радою та ТзОВ "Проперті-інвест" від 26.03.2009р.; - зобов'язати ТзОВ "Проперті-інвест" звільнити земельну ділянку площею 0,17 га вартістю 2633538 грн., розташовану по вул. Кримській, 33 у м. Львові, та застосувати наслідки недійсності правочину. Вимоги ухвали суду від 02.10.2013 р. виконав. Просив задоволити позов з врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Що стосується поданої прокурором заяви №378640вих-13 від 18.10.2013р. (вх. №43972/13 від 22.10.2013р.) про уточнення позовних вимог суд прийшов до висновку відмовити в задоволені такої заяви з огляду на наступне.

Статтею 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У разі надання позивачем заяви, що не відповідає змісту та вимогам ст.22 ГПК України, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову

може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом

справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до

суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має

узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї

документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального

права є підставою для її повернення з підстав, передбачених

частиною першою статті 63 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова

вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить

прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини,

якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та

охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою

позивач звернувся до відповідача.

Такі роз'яснення викладені у п. 3.11, та в п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З поданої прокурором заяви №378640вих-13 від 18.10.2013р. (вх. №43972/13 від 22.10.2013р.) про уточнення позовних вимог вбачається, що останнім змінено вимоги первісної позовної заяви. Відтак, суд розцінює вказану заяву про зміну предмету позову, подану після того, як суд перейшов до розгляду справи по суті. А відтак відмовив в її задоволені.

В судовому засіданні 22.10.2013р. представник позивача-1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог, вимог ухвали суду не виконав.

Представник позивача-2 у судовому засіданні 22.10.2013р. позов підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої прокурором, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 22.10.2013р. представник позивача-3 не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 22.10.2013р. позов не визнав з підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду виконав. Подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів з врахуванням особливостей розгляду даної справи та необхідності подачі додаткових доказів у справі.

В судове засідання 22.10.2013 р. представник відповідача-2 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відпустці, про що подав докази.

В судове засідання 22.10.2013 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явився, відзиву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Прокурор, та учасники судового процесу не заперечили проти продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.10.2013р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.11.2013р.

Ухвалою суду від 12.11.2013р. розгляд справи відкладено на 19.11.2013р.

В судовому засіданні 19.11.2013р. прокурор подав заяву б/н від 19.11.2013р. (вх. №49052/13 від 19.11.2013р.), відповідно до якої просив у позовній вимозі щодо визнання недійсним та скасування договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ „Проперті-інвест" від 26.03.2009р. вважати правильним у наступній редакції: - визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Львівською міською радою та ТзОВ „Проперті-інвест" від 26.03.2009р. Крім того, позов підтримав, просив його задоволити. Вимоги ухвали суду від 12.11.2013 р. виконав частково.

В судове засідання 19.11.2013р. представник позивача-1 не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 12.11.2013 р. не виконав.

Представник позивача-2 в судовому засіданні 19.11.2013р. позов підтримав та подав письмові пояснення б/н б/д (вх. №49051/13 від 19.11.2013р.), відповідно до якого вважає, що договір оренди землі від 26.03.2009р. підлягає скасуванню. Вимоги ухвали суду від 12.11.2013 р. виконав частково.

В судове засідання 19.11.2013р. представник позивача-3 не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 12.11.2013 р. не виконав.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 19.11.2013р. заперечив проти позовних вимог та подав пояснення б/н від 19.11.2013р. (вх. №48863/13 від 19.11.2013р.).

В судовому засіданні 19.11.2013р. представник відповідача-2 заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання 19.11.2013 р. не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 12.11.2013 р. не виконав.

Оскільки за час розгляду справи сторонами було подано клопотання про продовження строку його вирішення, строк вирішення спору завершується 19.11.2013р. Відтак, у суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

У ході проведення прокуратурою перевірки з'ясовано, що ухвалою від 12.06.2008р. №1905 „Про погодження ТзОВ „Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кримській, 33 у м. Львові" Львівська міська рада погодила відповідачу - 1 місце розташування земельної ділянки та надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га на вул. Кримській, 33 у м. Львові оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування трьох зблокованих житлових будинків за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Ухвалою Львівської міської ради №2372 від 16.02.2009 „Про затвердження ТзОВ „Проперті-інвест" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кримській, 33" вилучено за згодою з користування Львівського швейного підприємства „Силует" Українського товариства глухих земельну ділянку площею 0,1546 га на вул. Кримській. 33 у м. Львові та зараховано до земель міста, затверджено відповідачу - 1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,1700 га на вул. Кримській, 33 в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування трьох зблокованих житлових малоповерхових будинків за рахунок земель житлової та громадської забудови з функцією використання - землі житлової забудови.

26.03.2009р. між Львівською міською радою та ТзОВ „Проперті-інвест" укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки терміном на 10 років (до 16.02.2019р.), який зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії центру ДЗК 07.08.2009.

Таким чином, прокуратура вважає, що ухвали Львівської міської ради від 12.06.2008р. №1905 та від 16.02.2009р. №2372 суперечать вимогам законодавства і підлягають скасуванню, зважаючи на наступне.

Рішенням Львівської міської ради №53 від 19.02.1981р. встановлено межі парку „Дружба" („Снопківський") по фактичному використанню території 36,6 га і зобов'язано архітектурно-планувальне управління м. Львова встановити межі парку „Дружба" та ділянок зареєстрованих під його перспективне розширення. На виконання рішення 02.04.1981р. головним архітектором м. Львова затверджено план встановлення меж земельної ділянки парк „Дружба" пл. 36,36 га, розробленого архітектурно-планувальним управлінням м. Львова у березні 1981 року.

09.10.1984р. Львівським облвиконкомом прийнято рішення № 49 про створення парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення „Парк Снопківський" загальною пл. 36,36 га.

06.12.1999р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України на парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення „Парк Снопківський" видано охоронне зобов'язання та передано під охорону Львівському міському виробничому тресту зеленого господарства (на даний час правонаступником якого є ЛКП „Зелений Львів").

За даними державної статистичної звітності по формі 6-зем, земельна ділянка парку „Снопківський" облікується в ш.р.87 „землі історико-культурного призначення" та гр.43 „землі громадського призначення" в тому числі гр.78 „землі природоохоронного призначення" та гр.81 „землі історико-культурного призначення" площею 57,0710 га (згідно списку землекористувачів та землевласників Галицького району м.Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.02.1998р. за № 5 „Про інвентаризацію земель м.Львова").

02.04.1981 р. головним архітектором м. Львова затверджено план встановлення меж земельної ділянки вказаного парку площею 36,36 га, розробленого архітектурно планувальним управлінням м. Львова у березні 1981 р.

Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 09.10.1984р. №495 „Про мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області" затверджено мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, зокрема, парк „Дружба" площею 36,36 га.

Ухвалою сесії міської ради від 29.03.2001р. №1002 „Про затвердження меж парку „Снопківський", відповідно до проектних пропозицій, затверджено межі парку „Снопківський" (колишній „Дружба") орієнтовною площею 39га. Даною ухвалою передбачалось вилучити частину земельної ділянки парку площею 0,41 га, відведену під проектовану хордову магістраль до часу її будівництва, а також включити в межі парку земельну ділянку в районі вул. Липова Алея орієнтовною площею 1,6 га. Пунктом 5 даної ухвали зазначено необхідність подання ухвали на затвердження до обласної ради.

Як зазначив прокурор, згадана ухвала у державну статистичну звітність обліку земель не внесена, оскільки нею встановлено межі парку відповідно до графічних матеріалів та технічної документації орієнтовною площею 39 га. Відтак, відсутній належним чином оформлений та зареєстрований державний акт на право постійного користування земельною ділянкою парку.

Також листом заступника голови Львівської обласної ради від 11.04.2003 №688/10 міську раду повідомлено про те, що після опрацювання проектної документації питання «Про затвердження меж парку «Снопківський» буде включено в порядок денний сесії обласної ради. Проте, дане питання до цього часу сесією не розглядалось, що підтверджено листом голови Львівської обласної ради О.Панькевича від 27.06.2012 р. №02-вих-1841.

Таким чином, зміни, які передбачались відповідно до ухвали міської ради від 29.03.2001 №1002, не затверджені Львівською обласною радою, а відтак не набули чинності відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Вивченням картографічних матеріалів між парку встановлено, що земельна ділянка надана ТзОВ «Проперті-інвест» ухвалами львівської міської ради від 12.06.2008 р. №1905, від 16.02.2009 №2372 входить в територію парку «Снопківський».

Пунктом 3 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням

Пункт 1 ст. 9 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» передбачає, що території та об'єкти природо заповітного фонду можуть використовуватись у природоохоронних цілях, в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в освітньо-виховних цілях, чи для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Статтею 38 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на території парків-памяток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню

Таким чином, на думку прокурора вищевказані вимоги закону унеможливлюють передачу земельної ділянки, що входить у межі парку «Снопківський» ТзОВ «Проперті-інвест» в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування трьох зблокованих житлових малоповерхових будинків.

За твердженням прокуратури, земельна ділянка, що надана ТзОВ „Проперті-інвест" ухвалами Львівської міської ради від 12.06.2008р. №1905 та від 16.02.2009р. №2372 входить в територію парку „Снопківський".

Як вбачається із письмових пояснень (відзивів) відповідача - 1, рішенням виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 26.03.1951р. №309 зруйнований будинок по вул.Кримській, 33 у м.Львові передано Учбово-виробничому комбінату глухонімих №2 Львівського ОБЛУТОГ для відбудови під житло та під виробництво.

Постановою виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 04.04.1951р. №368 закріплено садибну ділянку при будинку по вул.Кримській. 33 у м.Львові в існуючих фактичних межах згідно прикладеної схеми-плану площею до 0,20га, яка передавалася Львівському ОБЛУТОГ для використання Учбово-виробничим комбінатом глухонімих №2, при цьому передбачено відновлення будинку під житло для гуртожитку глухонімих.

09.07.1999р. видано Свідоцтво про право власності на гуртожиток №Г-00019, зареєстроване в ОКП ЛОР та ЕО „БТІ та ЕО" в реєстровій книзі №69 за номером запису 11289, як на нерухоме майно, розміщене за адресою: м.Львів, вул.Кримська, буд.ЗЗ.

Ухвалою Львівської міської ради від 27.09.2001р. №1230 відповідно до погодженої технічної документації Львівському швейному підприємству „Силует" УТОГ залишено в тимчасовому довгостроковому користуванні терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,1546га для обслуговування гуртожитку по вул. Кримській, 33 у м.Львові.

За твердженням представника відповідача - 1, протягом 50 років (з 1951 року по 2001 рік) вказана спірна земельна ділянка перебувала в користуванні законного володільця, а згодом законного власника будинку по вул.Кримській, 33 у м.Львові, при цьому, в межах категорії земель міської забудови. Статус земельної ділянки не змінювався впродовж тривалого користування нею.

На підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2006р. за реєстровим №7109 новим власником гуртожитку по вул.Кримська, 33 стало Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Комфорт-Інвест", а в подальшому -відповідач - 1. який придбав це нерухоме майно відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.10.2006р.

Внаслідок переходу права власності на вказану будівлю, відповідач-1 набув право на оформлення користування прилеглою до будинку земельною ділянкою, яка знаходилася в межах категорії земель міської забудови.

Отже, представник відповідача -1 вважає, що оскільки статус земельної ділянки по вул.Кримській, 33 у м.Львові не змінювався починаючи з 1951 року, Львівська міська рада, наділена виключними повноваженнями вирішувати питання регулювання земельних відносин, приймала ухвали від 12.06.2008р. №1905, від 16.02.2009р. №2372 та уклала договір оренди землі від 26.03.2009р. в межах своєї компетенції та згідно з вимогами земельного законодавства України. Письмові докази, містяться в матеріалах справи.

Таке твердження підтримав представник відповідача - 2 та вважає, що оскаржувані ухвали Львівської міської ради прийняті відповідно до наданих їй повноважень, в межах і спосіб передбачений чинним законодавством України.

Крім того, як зазначив представник відповідача - 1, прокуратурою м. Львова подано позовну заяву в інтересах Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, ЛКП „Зелений Львів", Державного управління охорони навколишнього природного середовища.

Однак, вважає, що визначені прокурором позивачі по відношенню до спірної земельної ділянки лише покликані здійснювати функції у сфері контролю за використанням та охороною земель. Прокуратурою не надано доказів порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивачів внаслідок прийняття Львівською міською радою оскаржуваних ухвал та укладення договору оренди з відповідачем-1.

За твердженням представника відповідача - 1, у позовній заяві прокуратура м.Львова також не надала обґрунтованих пояснень щодо поважності причин пропуску строків позовної давності, тобто не довела наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали можливість прокуратури раніше усунути порушення та в свою чергу своєчасно подати позов.

Однак, при цьому, представник ТзОВ „Проперті-інвест" зазначив про те, що правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку із необґрунтованістю самої вимоги.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Львівської міської ради № 1414 від 12.06.2008р. "Про погодження ТзОВ "Проперті-Інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кримській, 33 у м. Львові" погоджено ТзОВ "Проперті-Інвест" місце розташування земельної ділянки загальною площею 0,17 га на вул. Кримській, 33 та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення даної земельної ділянки в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування трьох зблокованих житлових малоповерхових будинків за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі житлової забудови.

16.02.2009р. Ухвалою Львівської міської ради № 2372 "Про затвердження ТзОВ "Проперті-Інвест" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кримській, 33 вилучено за згодою з користування Львівського швейного підприємства «Силует» Українського товариства глухих земельну ділянку площею 0,1546 га на вул. Кримській, 33 та зараховано до земель міста. Затверджено ТзОВ "Проперті-Інвест" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,1700 га на вул. Кримській, 33 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування трьох зблокованих житлових малоповерхових будинків за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі житлової забудови.

26.03.2009р. між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Проперті-Інвест" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №4610136600:07:007:0089, загальною площею 0,17 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Кримській, 33 для будівництва та обслуговування трьох зблокованих житлових малоповерхових будинків.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 666 519 грн. (п. 5 договору).

В пункті 8 вказано, що договір укладено на 10 років терміном до 16 лютого 2019 року.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 19995,57 грн. в рік, що становить 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договором оренди землі від 26.03.2009р. передбачені також права і обов'язки сторін даного договору.

Відповідно до п. 43 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 26.03.2009р. підписаний і скріплений печатками його сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.08.2009р. за № 04:09:438:00014 кн.04-1 та у Львівській міській раді.

В ч. 4 ст. 11 ЦК України зазначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно із ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст. 2 ЗК України).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Предметом даного господарського спору є визнання не чинними та скасування ухвал сесії Львівської міської ради від 12.06.2013 року №1905 та від 16.02.2013 року №2372 "Про погодження ТзОВ "Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 6а вул. Кримській, 33 у м. Львові", визнання недійсним та скасування договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "Проперті-інвест" від 26.03.2009 р., зобов'язання повернути земельну ділянку розташованої по вул. Кримській, 33 та приведення її у придатний для використання стан.

В силу положень ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.ч. 1-5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В пункті 2.4 Постанови № 6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" Пленум Вищого господарського суду України зазначив, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи.

Таким чином, оспорювати недійсність правочину може сторона такого правочину або інша особа за наявності у неї охоронюваного законом інтересу.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані ні прокурором, ні позивачами докази про те, що оспорюваним ухвалами Львівської міської ради та спірним договором оренди землі порушено права або охоронювані законом інтереси позивачів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 188 ЗК України, порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, визначені в статті 5 цього Закону.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч.ч. 1,2 ст.5 Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

У статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до вимог п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011р., Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено перелік покладених на інспекцію завдань, зокрема, організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В пункті 5 цього Положення міститься перелік прав Держсільгоспінспекції України в межах наданих повноважень щодо виконання покладених на неї завдань, а саме: Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011р. яке регламентує компетенцію Держсільгоспінспекції, не надано їй повноважень щодо подання клопотань про подання позову до суду за іншим, ніж передбачено Положенням, предметом позову. Отже, Держсільгоспінспекція не має права виступати позивачем у даній справі із заявленим предметом та із заявлених підстав.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 11.06.2012р. № 01-06/805/2012 "Про деякі, питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель" визначено, що з огляду на припис ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, у разі звернення державного органу з відповідним позовом господарським судам слід з'ясувати наявність у нього передбаченого законодавчим актом повноваження на подання позову до суду. Якщо позов подано державним органом за відсутності передбачених законом повноважень, господарський суд повинен з цієї підстави відмовити державному органу в позові.

А відтак, у Держсільгоспінспекції відсутні повноваження на звернення до суду стосовно даного предмету позову.

Прокурор безпідставно заявив позов в інтересах Держсільгоспінспекції з врахуванням того, що ні Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ні будь-яким іншим Законом не передбачено права Державної інспекції сільського господарства, в межах здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, про визнання недійсними договорів оренди землі.

Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду України в постанові від 28.05.2013р. у справі № 5002-27/3423-2012 та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. у справі №5015/3385/12.

Щодо безпідставності заявлення прокуратурою позову в інтересах позивача-2: ЛКП „Зелений Львів" суд зазначає наступне.

Львівське комунальне підприємство „Зелений Львів" (колишня назва - Львівський міський виробничий трест зеленого господарства) створено згідно із наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 217 від 20.07.1979р. для удосконалення структури управління зеленим господарством області на самостійному господарському розрахунку як провідної організації з озеленення м. Львова.

З метою підвищення ефективності діяльності та конкурентноздатності КП „Львівський міський трест зеленого господарства" був реорганізований у ЛКП „Зелений Львів" рішенням виконавчого комітету Львівської міськради № 204 від 04.05.2001р. Підприємство здійснює догляд за зеленими насадженнями парків, вулиць і скверів. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1273 від 28.11.2008 р. «Про призначення юридично осіб відповідальних за утримання парків», визначено що ЛКП «Зелений Львів» відповідальний за утримання парку «Снопківський» та інших.

Львівське комунальне підприємство „Зелений Львів" не є стороною оспорюваного договору, у позивача - 2 відсутній державний акт на право власності чи на право постійного користування на земельну ділянку парку «Снопківський», а відтак відсутні докази про визначення конкретних меж парку «Снопківський» в натурі, його інтереси не порушені та повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок у нього немає.

Що, стосується позову прокурора заявленого в інтересах Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області - позивача - 3 у справі, то такий заявлений безпідставно і в його задоволені суд відмовляє з огляду на наступне.

Ухвалою сесії Львівської міської ради від 29.03.2001 №1002 „Про затвердження меж парку „Снопківський" відповідно до проектних пропозицій затверджено межі парку „Снопківський" (колишній „Дружба") орієнтовною площею 39 га. Даною ухвалою передбачалось вилучити частину земельної ділянки парку площею 0,41га, відведену під проектовану хордову магістраль до часу її будівництва, а також включити в межі парку земельну ділянку в районі вул. Липова Алея орієнтовною площею 1,6 га. Пунктом 5 даної ухвали зазначено необхідність подання ухвали на затвердження до обласної ради.

У позовній заяві прокуратура посилається на вимоги ст. 54 Закону України „Про природно-заповідний фонд України", відповідно до якої зміна меж, категорії та скасування статусу територій об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.

Однак, тільки 21.01.2010р. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України" статтю 54 доповнено словами „за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку".

З моменту прийняття вказаного Закону «Про природно-заповідний фонд України», а саме, з 16.06.1992р. до 21.01.2010р. зміни до ст. 54 даного закону не вносились.

А відповідно, в період прийняття оспорюваних ухвал та укладення оспорюваного договору, редакція ст. 54 Закону України „Про природно-заповідний фонд України" не змінювалась з дати прийняття вказаного закону і не передбачала в той час «Погодження з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища на підставі відповідного експертного висновку». А відтак доводи прокуратури в цій частині є безпідставними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Статтею 20-1 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Проаналізувавши положення Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України „Про природно-заповідний фонд України", прокурором безпідставно заявлено позов в інтересах Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, оскільки жодних повноважень останнього у спірних правовідносинах не передбачено.

Щодо правомірності вимог прокуратури м. Львова про визнання нечинними та скасування ухвал сесії Львівської міської ради від 12.06.2013 року №1905 "Про погодження ТзОВ "Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кримській, 33 у м. Львові" та від 16.02.2013 року №2372 "Про погодження ТзОВ "Проперті-інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вул. Кримській, 33 у м. Львові", визнання недійсним та скасування договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "Проперті-інвест" від 26.03.2009 р., зобов'язання повернути земельну ділянку розташовану по вул. Кримській, 33 та приведення її у придатний для використання стан, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З аналізу вищевказаного, суд вважає, що прокурору слід відмовити у задоволенні позовних вимог також з тієї підстави, що ні Державна інспекція сільського господарства, ні ЛКП „Зелений Львів", ні Державне управління охорони навколишнього природного середовища не наділені правом звертатись ані самостійно, ані через прокуратуру до суду з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди землі, а прийняті Львівською міською радою оспорювані ухвали та укладення договору оренди землі від 26.03.2009р. не порушують прав і законних інтересів позивачів у даній справі.

Доводи прокуратури спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, учасників судового процесу оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, дійшов до висновку, що позов не є документально і нормативно обґрунтований, відповідачами спростований, а тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір", звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Приписами частин другої та третьої статті 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Львівській області (79020, Львівська область, м. Львів, просп. В. Чорновола, буд. 57; код ЄДРПОУ 38057289) в дохід Державного бюджету України 1 529,33 грн. судового збору.

3. Львівського комунального підприємства "Зелений Львів" (79020, Львівська область, м. Львів, вул. Варшавська, 49, код ЄДРПОУ 05472519) в дохід Державного бюджету України 1529,33 грн. судового збору.

4. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 98; код ЄДРПОУ 05524038) в дохід Державного бюджету України 1 529,33 грн. судового збору.

5. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.11.2013 р.

Суддя Долінська О.З.