Рішення № 35488563, 19.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" листопада 2013 р. Справа № 906/1377/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Заруцькій О.О.,

за участю представників сторін:

- від позивача-1: не з'явився,

- від позивача-2: не з'явився,

- від відповідача: не з'явився,

- від третьої особи: Козиря Р.А. - представника за довіреністю №42

від 01.11.2013р.,

- від прокуратури: Шевчука М.М. - старшого прокурора відділу прокуратури

міста Житомира (посвідчення №011387 видане 24.10.12),

в судовому засіданні в порядку ст.30 ГПК України приймала участь провідний спеціаліст відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель, державний інспектор сільського господарства Житомирської області Бовсунівська Олена Йосипівна (посвідчення НОМЕР_2 дійсне до 15.08.2014р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі

1) Тепеницької сільської ради (с.Тепениця Олевського району)

2) Олевської районної державної адміністрації (м.Олевськ, Житомирська область)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (м.Олевськ, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 2070,39 грн.

Прокурор Олевського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради та Олевської районної державної адміністрації до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про стягнення 2070,39грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що прокуратурою Олевського району було вивчено матеріали, які надійшли з Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області щодо виявлених порушень вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_4 при використанні земельної ділянки на території Олевського району. Так, було встановлено, що Управлінням контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Житомирській області відповідно до вимог ст.ст.6,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснено перевірку дотримання вимог чинного земельного законодавства ФОП ОСОБА_4 при використанні земельної ділянки на території Олевського району. За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 за межами населеного пункту с.Хмелівка Олевського району на території Тепеницької сільської ради на підставі державного акта на право власності, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю від 2 серпня 2010 року для ведення особистого селянського господарства, використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1.2656 га. Одночасно з цим встановлено, що частину земельної ділянки площею 0.13 га. ФОП ОСОБА_4 використовує для комерційного використання - обслуговування кафе - бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", що, в свою чергу, відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", свідчить про факт використання даної земельної ділянки площею 0.13 га. не за цільовим призначенням.

За результатами перевірки відносно ФОП ОСОБА_4 відкрито справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП та 17.05.2013 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", управлінням контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Житомирській області ФОП ОСОБА_4 надано припис про усунення порушень вимог земельного законодавства. На підставі матеріалів перевірок, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, здійснено розрахунок шкоди за нецільове використанням земельної ділянки, яка становить 2070,39грн., та яку прокурор просить стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача-1.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.09.2013р. прийнято позовну заяву прокурора до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.10.2013р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області.

У зв'язку із заявленим прокурором клопотанням про відкладення розгляду справи, неявкою представників позивачів та третьої особи, ухвалою від 10.10.2013р. розгляд справи відкладено на 31.10.2013р.

На адресу господарського суду Житомирської області 28.10.2013р. від прокурора Олевського району надійшли письмові заперечення від 25.10.2013р. за №74-4015 вих.№13 на відзив ФОП ОСОБА_4 (а.с.86-88). Крім цього, до вказаних заперечень прокурором додано копію розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.04.2010р. №173 "Про передачу земельної ділянки у власність за технічною документацією із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку гр.ОСОБА_4" (а.с.92).

Зважаючи на неявку в судове засідання 31.10.2013р. представників сторін та прокурора, ухвалою від 31.10.2013р. розгляд справи відкладено на 19.11.2013р. та в порядку ст.30 ГПК України у судове засідання викликано державного інспектора сільського господарства Житомирської області для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що відповідно до розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації №173 від 14.04.2010 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку загальною площею 1.2656га з земель сільськогосподарського призначення без змін її цільового призначення.

Позивач-1 повноважного представника в судове засідання не направив. 21.10.2013р. на адресу господарського суду від Тепеницької сільської ради Олевського району надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача-1. Також у клопотанні зазначено, що Тепеницька сільська рада Олевського району позовні вимоги підтримує (а.с.82).

Позивач-2 повноважного представника в судове засідання не направив.

Від позивача-2 до господарського суду 19.11.2013р. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Олевської районної державної адміністрації. У клопотанні також зазначено, що райдержадміністрація не заперечує про розгляд справи за наявними у ній матеріалами (а.с.123).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. На адресу господарського суду 19.11.2013р. від СПД ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.121). У клопотанні відповідач просить у задоволенні позову відмовити із підстав, викладених у відзиві від 10.10.2013р. Так, згідно відзиву на позовну заяву, відповідач вважає проведену перевірку Державною інспекцією сільськогосподарського господарства в Житомирській області та дії щодо нарахування суми збитків за нецільове використання земельної ділянки незаконними, а акти Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, якими відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності та зобов'язано відшкодувати збитки за нецільове використання земельної ділянки такими, що не підлягають виконанню, виходячи з такого. Відповідно до матеріалів перевірки встановлено факт використання не за цільовим призначенням частини земельної ділянки розміром 0,13 га. При цьому, розмір частини земельної ділянки визначений на підставі акту обстеження земельної ділянки від 16.05.2013 року №25001 складеного державним інспектором сільського господарства Житомирської області Бовсунівською Оленою Йосипівною. Проведення вимірювання земельної ділянки державним інспектором сільського господарства Житомирської області Бовсунівською Оленою Йосипівною, на думку відповідача, здійснено не належним чином та не відповідає вимогам Закону України "Про землеустрій". Так, відповідно до статті 25 названого Закону, документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Тобто, складання планів - схем земельної ділянки є елементом виконання робіт із землеустрою. План - схема земельної ділянки, яка є частиною акту обстеження земельної ділянки, складена суб'єктом який не має відповідних документів для здійснення робіт із землеустрою, в тому числі обміру земельної ділянки, а тому не може братись до уваги при визначенні розміру шкоди за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальної та нараховані збитки за порушення статті 91 Земельного кодексу України, відповідно до якої власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням та за порушення статті 211 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни несуть відповідальність, в тому числі, і за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням. Адміністративна відповідальність за порушення зазначених у цьому пункті норм Земельного кодексу України передбачена статтею 53 КУпАП відповідно до якої, використання земель не за цільовим призначенням, тягнуть за собою накладення штрафу. При цьому, відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, необхідним елементом складу правопорушення за вчинення якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто заподіяні збитки, є вина. У діях відповідача щодо нецільового використання земельної ділянки відсутня вина як обов'язковий елемент складу правопорушення, оскільки нецільове використання земельної ділянки полягає у розташуванні на земельній ділянці нерухомого майна, а саме альтанок, які є складовою частиною комплексу відпочинку з лазнею та кафетерієм. До того ж вказано, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №656369 зареєстровано 02.08.2010 року, а отже право власності на зазначену земельну ділянку у відповідача виникло лише 02 серпня 2010 року. Комплекс відпочинку з лазнею та кафетерієм, складовою частиною якого є альтанки, які розміщені на земельній ділянці належній відповідачу на праві власності, належать іншій особі (ОСОБА_7) та право власності на яке виникло 25.12.2009 року. Тобто, нерухоме майно, у т.ч. альтанки, знаходились на земельній ділянці ще до набуття відповідачем права власності на неї. При цьому ніяких обмежень та обтяжень щодо зазначеної земельної ділянки у документації із землеустрою зазначено не було. Зобов'язань щодо вчинення відповідачем будь - яких дій щодо земельної ділянки не передбачено. Враховуючи той факт, що нерухомість, яка знаходиться на земельній ділянці відповідача, була розміщена ще до набуття права власності на земельну ділянку відповідачем, належить на праві власності іншій особі, відповідач вважає, що у його діях відсутня вина як обов'язковий елемент правопорушення у виді нецільового використання земельної ділянки.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Вказав, що відповідно до положень ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства про охорону земель входить: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Також зазначив, що в своїй діяльності державний інспектор керується наказом Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок задовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунту покриву без спеціального дозволу". Зауважив, що за результатами перевірки відносно ФОП ОСОБА_4 відкрито справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП, та 17.05.2013 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф, який був добровільно, що свідчить про доведеність вини відповідача, сплачений ФОП ОСОБА_4

В порядку ст.30 ГПК України в судовому засіданні приймала участь державний інспектор сільського господарства Житомирської області Бовсунівська О.Й. яка надала пояснення щодо проведення перевірки дотримання СПД ОСОБА_4 вимог земельного законодавства та заперечень відповідача.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представників позивачів та відповідача не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, представника третьої особи та державного інспектора сільського господарства Житомирської області, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації від 14.04.2010р. №173 "Про передачу земельної ділянки у власність за технічною документацією із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку гр.ОСОБА_4" вирішено передати у власність ОСОБА_4 відповідну земельну ділянку загальною площею 1,2656га з земель сільськогосподарського призначення без зміни її цільового призначення (а.с.68).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №656369 від 21.05.2010р. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,2656га, що розташована у Житомирській області Олевському районі Тепеницькій сільській раді. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с.100).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до положень ст.ст.6,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", плану роботи Держсільгоспінспекції в Житомирській області, наказу Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 09.04.2013р. №283-од "Про здійснення перевірки ФОП ОСОБА_4", 15.05.2013р. державним інспектором сільського господарства Житомирської області Бовсунівською О.Й. проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства СПД ОСОБА_4 на території Олевського району.

В результаті проведеної перевірки державним інспектором встановлено порушення відповідачем вимог ст.ст.91, 211 Земельного кодексу України, а саме: СПД ОСОБА_4 за межами населеного пункту с.Хмелівка, Тепеницької сільської ради, Олевського району використовує земельну ділянку на підставі державного акту серії ЯЛ №656369 на право власності площею 1,2656га, виданого на підставі розпорядження голови Олевської райдержадміністрації від 14.04.2010р. №173, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 02.08.2010 року, для ведення особистого селянського господарства. В ході перевірки встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,13га використовується не за цільовим призначенням, а саме для (комерційного використання) обслуговування кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", що, в свою чергу, відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт використання даної земельної ділянки площею 0,13га не за цільовим призначенням.

За наслідками проведеної перевірки державним інспектором сільського господарства Житомирської області Бовсунівською О.Й. 15.05.2013р. було складено уніфікований Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства та 16.05.2013р. акт обстеження земельної ділянки, які підписані відповідачем без заперечень та зауважень (а.с.21-26).

При цьому, як пояснила в судовому засіданні державний інспектор сільського господарства Житомирської області Бовсунівська О.Й., відповідно до Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132, державний нагляд (контроль) здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами. Інспекційні органи здійснюють планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю). Планові та позапланові заходи здійснюються шляхом проведення перевірок, обстежень земельних ділянок інше. Порушення земельного законодавства державні інспектори, крім іншого, встановлюють шляхом обстеження земельних ділянок, а також чи завдана суб'єктом господарювання або третіми особами шкода державі внаслідок здійснення ними господарської чи іншої діяльності. Відповідно до ст.ст.6,9,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори сільського господарства мають право безперешкодно обстежувати земельні ділянки, що перебувають у власності чи користуванні громадян, юридичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель. Під час обстеження земельної ділянки СПД ОСОБА_4 державним інспектором було встановлено нецільове використання земельної ділянки площею 0,13га, що відображено у відповідному акті перевірки.

16.05.2013р. ФОП ОСОБА_4 видано припис №25001 з вимогою усунути порушення земельного законодавства та складено протокол про адміністративне правопорушення №25001 від 16.05.2013р. (а.с.27-28).

Постановою Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення №25001 від 17.05.2013р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00грн. (ас.29).

Акт перевірки від 15.05.2013р., припис №25001 від 16.05.2013р., протокол про адміністративне правопорушення №25001 від 16.05.2013р. та постанова №25001 від 17.05.2013р., станом на час розгляду справи, є чинними.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплатив у добровільному порядку штраф у розмірі 170,00грн., про що свідчить квитанція від 17.05.2013р. (а.с.139).

В подальшому, 20.06.2013р. державним інспектором сільського господарства в Житомирській області була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства (виконання вимог припису №25001 від 16.05.2013р.) СПД ОСОБА_4 при використанні земельної ділянки за межами населеного пункту с.Хмелівка, Тепеницької сільської ради, Олевського району, за результатом якої був складений акт №25005. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем припис №25001 від 16.05.2013р. не виконано, чим порушено вимоги ст.188-5 КУпАП та ст.144 Земельного кодексу України (а.с.146-150).

20.06.2013р. ФОП ОСОБА_4 видано припис №25001 з вимогою про усунення порушення земельного законодавства та складений протокол про адміністративне правопорушення №25002 від 20.06.2013р. (а.с.151,152).

Постановою Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення №25002 від 20.06.2013р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00грн. (а.с.153).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив у добровільному порядку суму штрафу у розмірі 255,00грн., про що свідчить квитанція від 26.06.2013р. (а.с.154).

Слід зазначити, що, у даному випадку, вина відповідача встановлена постановами Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області №25001 від 17.05.2013р. та №25002 від 20.06.2013р., які відповідачем не оскаржувались та є чинними. Відповідач, сплативши у добровільному порядку суми штрафу, визнав факт нецільового використання земельної ділянки. Наведене спростовує доводи відповідача про відсутність в його діях вини, як обов'язкового елементу складу правопорушення.

На підставі матеріалів перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 року, Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області здійснено розрахунок шкоди заподіяної внаслідок нецільового використання ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки, яка становить 2070,39грн. (а.с. 30).

Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради та Олевської районної державної адміністрації про стягнення з відповідача на користь позивача-1 заподіяної шкоди в сумі 2070,39грн.

Приймаючи до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України ).

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ст.ст.91,96 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Статтею 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998р. №14-1-7/1205, автотехобслуговування, оптова торгівля та складського господарства, роздрібна торгівля та комерційних послуг, ринкова інфраструктура, дослідження і розробка, інша комерційна діяльність відносяться за цільовим призначенням до земель комерційного використання.

Таким чином, наведеними нормами законодавства України визначений безумовний обов'язок власника земельної ділянки використовувати її за цільовим призначенням.

В матеріалах справи відсутні докази зміни цільового призначення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку станом на час проведення перевірки дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог земельного законодавства.

Згідно ст.211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю інших осіб, визначені ст.1166 Цивільного кодексу України.

Розмір шкоди заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням визначається на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

В пункті 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. зазначено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

За змістом п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Отже, підставою для розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням є вищевказані документи у їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт нецільового використання земельної ділянки та її розмір.

Як зазначалось вище, державним інспектором сільського господарства в Житомирській області проведена перевірка земельної ділянки відповідача щодо цільового використання земель, за наслідками якої складено акти №25002 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, №25001 обстеження земельної ділянки (а.с.21-26), протокол про адміністративне правопорушення №25001 від 16.05.2013р. (а.с.28), припис з вимогою припинити використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (а.с.27).

В матеріалах справи наявні в сукупності документи, які підтверджують факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та надають право на здійснення відповідного розрахунку шкоди.

Як вже було вказано вище, визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу здійснюється на підставі відповідної Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Пунктом 5 вказаної Методики передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначається:

для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шц = Пн х 0,33 х (Нп + Нф х Кр) х Ко х Кі (3),

де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, гривень;

Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів;

0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети;

Нп та Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 8;

Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 9;

Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у додатку 10.

В обґрунтування суми, заявленої до стягнення, прокурором надано розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, складений державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області відповідно до вказаної вище Методики (а.с.30). Згідно вказаного розрахунку розмір заподіяної шкоди становить 2070,39грн.,

Перевіривши розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, здійснений державним інспектором сільського господарства в Житомирській області, господарський суд встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому суд вважає позов прокурора про стягнення з відповідача на користь Тепеницької сільської ради 2070,39грн. шкоди, завданої нецільовим використанням земельної ділянки обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача про відсутність у державного інспектора сільського господарства повноважень щодо проведення обстеження земельної ділянки ОСОБА_4, господарський суд приймає до уваги, що відповідно до ст.ст.6,9,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України 25.02.2013р. №132, державний інспектор сільського господарства має право безперешкодно обстежувати земельні ділянки, що перебувають у власності чи користуванні громадян, юридичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель. За результатами проведення обстеження земельних ділянок державні інспектори складають акт обстеження земельної ділянки.

Посилання відповідача на те, що альтанки, які знаходяться на його земельній ділянці, належать іншій особі - ОСОБА_7, а відповідач використовує комплекс відпочинку з лазнею та кафетерієм, складовою частиною якого є альтанки на підставі договору оренди від 22.12.2007р. з СПД ОСОБА_7, жодним чином не спростовує факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. До того ж, договір оренди від 22.12.2007р., підписаний між СПД ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_4, строк найму нерухомого майна якого складає 10 років (п.4.1 договору) не посвідчений нотаріально (ст.793 ЦК України) та не зареєстрований у встановленому законом порядку (ст.794 ЦК України), а тому відповідно до вимог ст.220 ЦК України, є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеними встановленими обставинами справи та нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому, не є підставою для відмови в позові.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- на користь Тепеницької сільської ради (11030, Житомирська область, Олевський район, с.Тепениця, вул. Архипа Левчука, 40, ідентифікаційний код 20413477) - 2070,39грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки;

- в доход Державного бюджету України - 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.11.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - позивачам (рек. з пов.)

4 - відповідачу (рек. з пов.)

5 - Прокуратура Олевського району (рек.)

6 - Прокуратура м.Житомира (рек.)