Постанова № 35488142, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 9104/48475/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001162330, № 0001152330 від 30.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом помилково зроблено висновок щодо нікчемності договорів укладених між позивачем та ТОВ «Укрдрім» внаслідок чого безпідставно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Податковий кредит сформовані відповідно до вимог ст.185, ст.188, ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ у зв'язку з виконанням контрагентом договорів.

При цьому сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ в Тисменицькому районі, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що в ході перевірки підприємства встановлено нікчемність господарських операцій останнього з ТОВ «Укрдрім», що стверджується довідкою ДПІ в Печерському районі м.Києва, що зустрічну звірку провести неможливо у звязку з тим, що місцезнаходження підприємства ТОВ "Укрдім" не встановлено, про що складено акт обстеження місцезнаходження підприємства від 18.02.2011 року № 877/23-11/36302590.

Проведеним аналізом наявних даних в автоматизованих системах встановлено, відсутність основних фондів 1, 2, 3 груп, інформація щодо оренди основних фондів, складських приміщень відсутня. Виходячи з зазначено, ТОВ "Укрдім" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб та вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Укрдрім" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ "Укрдім", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Соснина" та постачальником ТОВ "Укрдім" є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» 03.04.2000 року зареєстровано Тисьменицькою районною державною адміністрацією та 10.04.2000 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ в Тисменицькому районі та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ в Тисменицькому районі 19.05.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Соснина» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків, а саме ТОВ "Укрдрім" за січень 2011 року.

19.05.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 1190/2310/30906118, яким встановлено порушення підприємством вимог ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, в результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2011 року в сумі 79131 грн. та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (ряд.26 Декларації) в січні 2011 року в сумі 62536 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 30.05.2011 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення № 0001162330, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 62536 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.; № 0001152330, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 79132 грн., в тому числі 79131 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу ґрунтуються на акті про неможливість проведення перевірки контрагента TOB "Укрдрім" ДПІ в Печерському районі 14.04.2011 року, оскільки місцезнаходження підприємства TOB "Укрімдрім" не встановлено. У зв'язку з цим встановлено неможливість фактичного здійснення TOB "Укрдрім" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу та зберігання; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суд першої інстанції задовольняючи позов встановив, що ТОВ "Соснина" отримано напівфабрикат хромовий вет-блу згідно накладної № 26 від 05.01.2011 року від TOB "Укрдрім" на загальну суму 850000 грн., в тому числі ПДВ 141666,67 грн. Товар згідно умов договору, доставлено на склад підприємства транспортом продавця. По бухгалтерському та податковому обліку результати відображено повністю. Форма розрахунку грошова. Сальдо розрахунків складає 897812,40 грн. на користь TOB "Укрдрім".

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, є суперечливими та не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Підставою для здійснення обліку вказаних операцій слугували виписані TOB "Укрдрім" видаткові та податкові накладні.

Наявність у позивача податкових накладних, виданих TOB "Укрдрім" як виключно єдиної законодавчо визначеної підстави для підтвердження податкового кредиту за січень 2011 року, чим обґрунтовує свої вимоги позивач, є достатніми, але не вичерпними підставами для віднесення до складу податкового кредиту сум, сплаченого в ціні товару податку на додану вартість.

Зокрема, досліджуючи реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит суд дійшов висновку про те, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необгрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

При чому, позивачем не надано, а судом не виявлено будь-яких доказів, які б підтверджували факт виконання саме TOB "Укрдрім" угоди купівлі-продажу, визначених податковими накладними.

За змістом п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, що зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкові та видаткові накладні видані позивачу TOB "Укрдрім" є недійсними, так як не підписані уповноваженою особою підприємства, що є прямим порушення статті 9 Закону України №996-ХІУ від 16.07.1999 року.

При цьому варто наголосити, що виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами передбачено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, аргументованим є твердження податкового органу, що для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрім того, облік, приймання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу здійснюються на підставі товарно-транспортної документації. Укладення договору на перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з п.11.1 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні (ТТН) та дорожні листи вантажного автомобіля.

Також проведеною перевіркою встановлено, що в контрагента позивача відсутні необхідні умови для відповідної господарської діяльності, а саме основні фонди, транспортні засоби, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

На підтвердження висновку податкового органу про нікчемність господарських операцій позивача з TOB "Укрдрім" вказує вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 08.05.2012 року, який набрав законної сили та яким визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними в скоєнні злочину передбаченого ст.ст.28 ч.3 та 205 ч.2 та 358 ч.ч.2, 3 КК України.

При цьому даним вироком встановлено, що засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в січні 2011 року в складі організованої злочинної групи з метою прикриття незаконної діяльності придбали, зокрема ТОВ "Укрдрім", зареєстрованого на підставних осіб та протягом січня - травня 2011 року підробляли та використовували офіційні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Частиною четвертою ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зважаючи на наведене, необхідно погодитись з висновком податкового органу що, господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Укрдрім" носили безтоварний характер, а відтак порушення позивачем вимог ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, в результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2011 року в сумі 79131 грн. та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (ряд.26 Декларації) в січні 2011 року в сумі 62536 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську- задовольнити.

Скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі №2а-4080/11 та прийняти нову постанову.

Відмовити в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001162330, № 0001152330 від 30.05.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 22.11.2013р.