Рішення № 35485638, 25.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2013 Справа № 905/6824/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Малікової Е.І.

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк

про стягнення 2 479 485 грн. 51 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Пеліхос Є.М. - за довіреністю № 601 від 23.09.2013р.

Від відповідача: Матюхіна І.Г.- за довіреністю №9/66 від 11.12.2012р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 ГПК України з 07.11.2013р. по 25.11.2013р. о 10-15год.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк, про стягнення 2 479 485грн. 51коп., у тому числі основний борг в сумі 2274144грн. 24коп., пеня в сумі 166 853грн. 65коп., інфляційні втрати в сумі 4548грн. 29коп., 3% річних в розмірі 33 939грн. 33коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором на постачання природного газу №1974/4331-г від 10.12.2012р., в частині своєчасної оплати платежів за отриманий газ; договір та додатки №1, №2, №3 до договору, додаткову угоду від 10.12.2012р. до договору, акт приймання-передачі природного газу за договором за грудень 2012р., розрахунок суми позову.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Проти розстрочення виконання рішення суду не заперечив.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив. Просив розстрочити виконання рішення суду згідно з наданим графіком.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема з договору.

10.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» було укладено договір №1974/4331-г на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язується постачати природний газ для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача (відповідача), а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. Договір вважається продовженим на аналогічний період , якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

У додатку №1 до договору сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу та споживаючого обладнання споживача- ВП «шахта ім.М.І.Калініна», що розташоване за адресою: м.Донецьк, пр-т. Миру, 44 (а.с.15).

У додатку №2 до договору сторонами визначено договірні обсяги постачання газу на 2012 рік (а саме у грудні) на рівні 100тис.куб.м. (а.с.16).

Додатковою угодою від 10.12.2012р. до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №1974/4331-г від 2013р. сторони зокрема встановили загальну вартість природного газу за 1000куб.м. у розмірі 4671,696грн. (а.с.18).

Судом встановлено, що в грудні 2012 року позивач поставив відповідачу 486792 м3 природного газу. Вказаний факт підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2012р. за договором (далі - акт).

Обсяг природного газу поставленого відповідачу позивачем у грудні 2012 року визначений позивачем на підставі п.5.13.2 "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №67/11941 (далі - Правила №618), з огляду на наступне.

Відповідно пункту 3.2. договору, облік обсягу газу, що постачається на умовах Договору здійснюється за приписами Правил №618 та "Правил користування природним газом для юридичних осіб" затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №1715/22027 (далі - Правила №1181).

Згідно з п.3.4. договору постачальник (позивач) має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача (відповідача). Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача.

18.12.2012р. представниками ПАТ "Донецькміськгаз" було проведено перевірку вузла обліку природного газу відповідача.

Підставами для проведення перевірки стали положення договору, а також п.5.4. Правил №618, згідно з яким обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного, здійснюється представниками облікової організації та споживача. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил.

Відповідно до п.5.7. Правил №618 засоби вимірювальної техніки (далі-ЗВТ) мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Згідно з п.12.10. Правил №618 та п.3.12.11. Правил №1181, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

В результаті проведеної перевірки, яка проводилась в присутності представника підприємства відповідача, було складено акт про виявлені порушення № 00143813 від 18 грудня 2012 року (далі - акт про виявлені порушення) ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» шахта ім.М.І.Калініна, згідно з яким лічильник газу ЛГ-К-150-650 зав. №5511 використовується з пропущеним строком повірки (дата держ.повірки 27.10.2012р.).

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11.02.1998р., ЗВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Тобто, виходячи з вищенаведеної норми не повірені ЗВТ (ЗВТ строк повірки яких сплив) не можуть використовуватися, а тому вони є не придатними до застосування.

Відповідно до п.5.13 Правил №618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках зокрема непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу.

З п.3.12.2 Правил №1181 вбачається, що перерахунки обсягу споживання/ розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках, зокрема пропущення строків повірки ЗВТ.

У зв'язку з тим, що 18.12.2012р. представником позивача під час перевірки вузла ЗВТ було виявлено факт спливу з 27.10.2012р. строку державної повірки газового лічильника, про що було зазначено в акті виявлених порушень від 18.12.2012р. розрахунок об'єму спожитого газу в період з 15.12.2012 р. до 01.01.2013 р. здійснювався відповідачем на підставі додатку №1 до договору та згідно з пп.5.13.2. з якого вбачається, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п.5.13.2 Правил №618 акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу, у зв'язку з чим ПАТ "Донецькміськгаз" обґрунтовано та правомірно проведено перерахунок обсягу спожитого природного газу на підставі п.3.12.2 Правил №1181.

Отже, відповідачем спожито в грудні 2012 року 486791,84 м3 природного газу, про свідчить відповідний акт приймання передачі природного газу від 31.12.2012р.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами в розмірі 100% оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору до початку місяця поставки.

Cпоживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з розрахунком позивача, зробленим на підставі пунктів 4.1., 4.6. договору сума заборгованості відповідача перед позивачем за актом приймання передачі газу за грудень 2012 року з урахуванням вартості 1 тис.куб.м. (враховуючи вартість послуг на транспортування, поставки, цільової надбавки) у розмірі 4671,696грн. складає 2274144грн. 24коп.

В порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, відповідач вартість природного газу поставленого в грудні 2012 року не оплатив.

Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2012 року підписано відповідачем з розбіжностями.

Абзацом 2 п.2.8. договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Згідно з абз. 3 п.2.8. договору до прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються до даних постачальника, тобто ПАТ "Донецькміськгаз".

Наявність на акті приймання-передачі газу за грудень 2012 року запису відповідача про підписання даного акту з розбіжностями не може вважатися мотивованою відмовою від підписання, оскільки на зворотному боці акту приймання-передачі газу за грудень 2012 року міститься протокол розрахунку об'єму споживання з якого вбачається що відповідачем за період з 15.12.2012р. по 01.01.2013р. за потужністю було спожито 486791,84м3 природного газу (а.с.19). Самих розбіжностей суду не представлено.

З акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р., підписаного представниками сторін вбачається, що заборгованість відповідача станом на 14.08.2013р. складає 2274144грн.24коп.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений природний газ в сумі 2274144грн. 24грн., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, тому вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 2274144грн. 24грн. підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, зі споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 31.01.2013р. по 31.07.2013р. за поставлений у грудні 2012 року газ.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає наступне.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6. договору).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

З вищенаведеного вбачається, що на заборгованість за поставлений газ у грудні 2012 року пеня мала бути нарахована з 11.01.2013р. по 11.07.2013р. Позивач визначив період нарахування пені з 31.01.2013р., тому стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 149408грн. 16коп. за період з 31.01.2013р. по 11.07.2013р.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 4548грн. 29коп., 3% річних в розмірі 33939грн. 33коп.

Як встановлено судом, розрахунок 3% річних не суперечить чинному законодавству та підлягає стягненню з відповідача.

Одночасно, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Тому, позивачем неправомірно нараховано інфляційні за період прострочення виконання, який не дорівнюється календарному місяцю, а саме:

- на заборгованість за грудень 2012 року - інфляційні нараховані з січня 2013 року включно, в той час, як прострочення боржника мало місце лише з 11 січня 2013 року.

Враховуючи, що в лютому 2013 року індекс інфляції склав 99,9% (що становить -2274,14грн.), а в травні 2013 року 100,1% (що становить +2274,14грн.), інфляційні втрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Розглянувши надану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з приписами пункту 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування наданої заяви про розстрочення виконання рішення заявник посилається на скрутне фінансове становище підприємства у зв'язку з недоодержанням фінансування з державного бюджету. Також зауважив, що кредиторська заборгованість перед підприємством перевищує дебіторську, що свідчить про залежність підприємства від кредиторів, крім того витрати на видобуток вугілля набагато перевищує доходи від реалізації продукції, у зв'язку з чим підприємство отримує кошти державної підтримки. Зазначив, що майно підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює розпорядження підприємства своїм майном.

На підтвердження викладеного до матеріалів справи надано баланс відповідача (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2013р., з якого вбачається, що на кінець звітного періоду він має дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у розмірі 50470тис.грн., поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги 547438тис.грн. Зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013р. вбачається, що чистий дохід від реалізації продукції складає 533031тис.грн., що менше на 372807тис.грн. ніж в аналогічному періоді попереднього року, собівартість реалізованої продукції збільшилась у даному періоді у порівнянні з аналогічним на 17423тис.грн., при цьому фінансовий прибуток від операційної діяльності склав 45078тис.грн.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» вбачається, що рухоме та нерухоме майно підприємства перебуває у податковій заставі.

При вирішенні питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Виходячи з того, що обставини, якими відповідач обґрунтовує клопотання про розстрочку виконання рішення є такими, що ускладнюють негайне виконання рішення суду, враховуючи також, що позивач проти клопотання відповідача не заперечує, клопотання Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк про розстрочку виконання рішення суду у цій справі підлягає частковому задоволенню з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк, до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк, про стягнення 2 479 485 грн. 51 коп., у тому числі основний борг в сумі 2 274 144грн. 24коп., пеня в сумі 166 853грн. 65коп., інфляційні втрати в сумі 4548грн. 29коп., 3% річних в розмірі 33 939грн. 33коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, б.63, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, м.Донецьк, пр.Театральний, б.1, код ЄДРПОУ 03361081) основний борг в сумі 2274144грн. 24коп., пеню в сумі 149408грн. 16коп., 3% річних в сумі 33939грн. 33коп., судовий збір в сумі 49149 грн. 83 коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 листопада 2013 року у справі №905/6824/13 на два роки наступним чином:

У грудні 2013 року стягнути 103311грн. 90коп.; у січні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у лютому 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у березні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у квітні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у травні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.;у червні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у липні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у серпні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у вересні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у жовтні 2014року стягнути 103311 грн. 90коп.; у листопаді 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у грудні 2014 року стягнути 103311грн. 90коп.; у січні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у лютому 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у березні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у квітні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у травні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у червні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у липні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у серпні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у вересні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у жовтні 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у листопаді 2015 року стягнути 103311грн. 90коп.; у грудні 2015 року стягнути 27155грн. 96коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено повний текст рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.І. Малікова