Постанова № 35483509, 21.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. Справа № 5015/1779/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Марко Р.І.

при секретарі Половко М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів, за № 09.1 -45/1019/В6 від 08.11.13 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року у справі №5015/1779/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Львів", м Львів,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65", м.Львів

про: звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 4557000,60 грн.

За участю представників сторін:

від скаржника: Стасишин А.Р.- представник на підставі довіреності № 09.1-45/В4 від 01.11.2013 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року у справі №5015/1779/11 (суддя Сухович Ю.О.) скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича у виконавчому провадженні при виконанні рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/1779/11 - задоволено. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року у справі № 5015/1779/11 відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - подав апеляційну скаргу, з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що боржник пропустив строк для самостійного виконання рішення суду, оскільки звернувся останній із заявою про зупинення виконавчого провадження 17.07.2013 року, проте, як стверджує державний виконавець строк для самостійного виконання рішення суду завершився 16.07.2013 року чим порушив ст.25 Закону України „Про виконавче провадження".

На підставі наведеного, скаржник просить ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5015/1779/11 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Малех І.Б. та Марка Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.11.13 р.

Представнику роз'яснено його права згідно ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні 21.11.2013 року представник скаржника апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Проте, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній наводить підстави згідно яких ухвалу господарського суду Львівської області № 5015/1779/11 від 04.11.2013 року просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем, 04.07.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38691318 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області № 5015/1779/11 від 21.08.2012 року про стягнення з ВАТ „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Львів" 4 557 000, 60 грн. заборгованості по договору про іпотечний кредит № 56 від 15.03.2007 року, шляхом звернення стягнення на заставлене майно - нежитлові приміщення загальною площею 4 266,9 кв.м.

Відповідно до ст. 1 ЗУ „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 04.07.13 р. про відкриття виконавчого провадження встановлено строк для самостійного виконання виконавчого документа протягом 7 днів з моменту винесення постанови.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

10.07.2013 р. представник боржника звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби із заявою про відкладення провадження виконавчих дій до семи днів, з метою надання можливості добровільного виконання рішення суду.

Постановою № 38691318 від 10.07.2013 року головного державного виконавця відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 5015/1779/11 виданого 21.08.2012 року , в строк до 17.07.2013 року.

Представником боржника Федейком А.Ю., 17.07.2013 року направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області заяву, в якій останній повідомив про необхідність зупинення виконавчого провадження № 38691318, відкритого 04.07.2013 року, оскільки господарським судом Львівської області розглядається заява про зміну сторони виконавчого провадження , а саме ВАТ „ШРБУ № 65" на його правонаступника Товариства з додатковою відповідальністю „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65".

У своїй апеляційній скарзі скаржник вважає пропущеним строк на подання вищезазначеної заяви, оскільки остання подана 17.07.2013 року , проте на думку апелянта останній строк на самостійне виконання рішення був наданий до 16.07.2013 року.

Вищевикладені твердженнями скаржника, колегія суддів вважає безпідставними та такими що не відповідають нормам чинного законодавства, з огляду на наступне:

Згідно ч.З ст.50 ГПК перебіг процесуального строку обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Дана стаття кореспондується із ст. 253 ЦК України, в якій зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 04.07.2013 року , отже, беручи до уваги вищезазначені норми, строк на добровільне виконання рішення суду повинен був розпочатись з наступного дня , тобто 05.07.2013 року. Закінчення строку на добровільне виконання рішення суду припадало на 11.07.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Таким чином, відкладаючи провадження виконавчих дій на строк до семи днів, такий строк повинен був завершитись 17.07.2013 року.

Окрім того, як вбачається із письмової відповіді державного виконавця на подану заяву про зупинення виконавчого провадження № 38691318, останнім повернуто її не з підстав пропущеного строку на подання такої, а через відсутності у ній обставин які б зумовлювали таке зупинення.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції щодо подання заяви про зупинення виконавчого провадження № 38691318 в межах строку, наданого на добровільне виконання рішення суду.

Посилання стягувача на недоцільність зупинення виконавчого провадження, оскільки на його думку відбулась тільки заміна назви (найменування) сторони спростовується ухвалою господарського суду Львівської області від 11.09.2013 року, якою задоволено заяву ТзДВ „Шляхово- ремонтно-будівельне управління № 65" про заміну сторони виконавчого провадження та змінено ВАТ „ТШБУ № 65" у виконавчому провадженні №3891318 його правонаступником ТзДВ „ШБУ № 65".

Отже, не зупинення виконавчого провадження та подальше вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 38691318 є порушення головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем п.12 ч.І ст.37 Закону України „Про виконавче провадження."

Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку що усі подальші дії та рішення державного виконавця, а саме акт опису та арешту майна від 25.07.2013 року та постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 26.07.2013 року є незаконними.

Колегія суддів, також погоджується щодо висновків суду першої інстанції про передчасність та незаконність постанови про стягнення з ТзДВ „ШБУ № 65" виконавчого збору від 18.09.2013 року в сумі 455 621,11 грн. в межах виконавчого провадження № 38691318, з огляду на наступне.

18.09.2013 року була проведена заміна сторін виконавчого провадження, у той момент коли у державного виконавця уже знаходилась заява про повернення виконавчого документа стягувачу, і у разі зупинення державним виконавцем провадження, таке підлягало б відновленню у момент отримання державним виконавцем відомостей про припинення існування обставин, які зумовили його зупинення. У такому випадку державний виконавець повинен був почергово виконати дії, а саме відновити виконавче провадження, замінити сторін виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачу. У зв'язку із чим підстав нарахування виконавчого збору у такому випадку не було б, через не закінчення строку на добровільне виконання рішення.

Таким чином, незаконними, оскільки винесені державним виконавцем на виконання постанови про стягнення з ТДВ „ШБУ № 65" виконавчого збору від 18.09.2013 року є постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 455 621,11 грн. в межах виконавчого провадження № 39997722, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2013 року в межах виконавчого провадження № 39997722 та постанова про арешт коштів боржника від 18.10.2013 року в межах виконавчого провадження № 39997722.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону і матеріалам справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Стягувач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2013 р. у справі № 5015/1779/11 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року у справі 5015/1779/11 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 25.11.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Марко Р.І.