Постанова № 35483488, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 року Справа № 904/1655/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А, Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Гаврилові О.М.

за участю представників:

від позивача: Гудій В.В., довіреність №85-276юр від 20.06.12;

Самаріна Л.В., довіреність №14-164юр від 08.08.13;

від відповідача: Бардіна Ю.О., довіреність №ПК-5 від 04.01.13;

Зубець О.А., довіреність №ПК-1239 від 18.11.13;

Люманов А.Р., довіреність №ПК-1268 від 18.11.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013р. у справі №904/1655/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг

про визнання недійсними пунктів договору,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013р. Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання недійсними пунктів Колективного договору на 2007-2008 роки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013р. у справі №904/1655/13-г відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2013р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. скасовано, а матеріали справи № 904/1655/13-г направлено на новий розгляд.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано правовий статус Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", не було надано належної правової оцінки з приводу того що питання визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників штатного розпису, прийняття рішення про реорганізацію, перепрофілювання, ліквідацію структурних підрозділів підприємства, які врегульовані спірними пунктами договору, відносяться до організаційно - господарських та внутрішньогосподарських повноважень суб'єкта господарювання, які відповідно до статті 1 Господарського кодексу України підпадають під регулювання господарського законодавства та відповідно до статті 3 Господарського кодексу України є господарськими правовідносинами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2013р. порушено провадження по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013р. у справі №904/1655/13-г, яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.09.2013р (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним п. 4.1 Колективного договору на 2007-2008 роки між Відкритим акціонерним товариством "Міттал Стіл Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг," та Профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Профспілки металургів та гірників України ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг", правонаступником якого є Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", в частині встановлення обов'язку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" приймати рішення, наслідком яких може бути звільнення працівників лише після попереднього узгодження з виборними органами первинних профспілкових організацій; визнано недійсним п. 9.6. Колективного договору на 2007-2008 роки між Відкритим акціонерним товариством "Міттал Стіл Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", та Профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Профспілки металургів та гірників України ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг", правонаступником якого є Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"; стягнуто з Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" судовий збір в розмірі 1147 грн.

Рішення суду мотивовано невідповідністю п. 4.1 (частково) та п. 9.6 Колективного договору статтям 64 та 135 Господарського кодексу України, в зв'язку з чим вищезазначені положення договору були визнані недійсними на підставі ч.1 ст. 203, ст. 215 Цивільного Кодексу України. Приймаючи рішення, суд визначив, що спірні правовідносини є господарськими і підлягають вирішенню у господарському провадженні та не застосував до спірних відносин позовну давність, про що заявив відповідач у справі.

Не погодившись із рішенням господарського суду, Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд розглянув непідвідомчий господарським судам спір, чим порушив статтю 12 Господарського процесуального кодексу України та частину 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Апелянт вважає, що з колективного договору не виникають правовідносини господарського характеру, а тому спір про визнання недійсними окремих пунктів договору не підвідомчий господарським судам, вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено. Апелянт посилається на безпідставне застосування судом до колективного договору підстав недійсності правочинів, встановлених ст. ст 203, 215 ЦК України, оскільки колективний договір не є правочином в розумінні статті 202 ЦК України, тому що він спрямований на набуття не цивільних, а трудових прав та обов'язків. Також, за доводами заявника скаржника, відповідно до пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України у спірних відносинах спливла позовна давність, про що було заявлено відповідачем по справі, але суд першої інстанції не застосував позовну давність.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. апеляційна скарга Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" була прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є. та призначена на 22.10.2013р.

Представник Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надав відзив (вх. 7025 від 15.10.2013р.) на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013р. залишити без змін. Позивач вважає, що посилання відповідача на положення ст. 65 Господарського кодексу України, ст. 245 КЗпП України, ст. 13 Закону ВР СРСР від 17.06.1983 року "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями" не спростовують висновків суду та не впливають на розгляд справи. Крім того, позивач заперечує доводи відповідача стосовно непідвідомчості даної справи господарським судам, оскільки предметом спору є визнання недійсними положень договору, а саме частково п. 4.1. та повністю п. 9.6, які суперечать чинному законодавству, обмежують організаційно-господарські та внутрішньогосподарські права позивача та виходять за межі правовідносин, які можуть бути врегульовані в колективному договорі, а отже вважає, що зазначені правовідносини відносяться до організаційно-господарських повноважень суб'єкта господарювання, які відповідно до статті 1 Господарського кодексу України підпадають під регулювання господарського законодавства. На заперечення скаржника з приводу того, що позивачем пропущена позовна давність позивач зазначає, що звертаючись з позовною заявою ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" наголошувало, що 21.04.2011р. загальними зборами акціонерів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (протокол №10) затверджено статут ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Підпунктами 1,4, 12 пункту 8.4.5 Статуту 2011р. власником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" закріплено компетенцію виконавчого органу товариства - генерального директора видавати накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства, затверджувати штатний розпис товариства; керувати поточними справами товариства. Тобто, 21.04.2011р. власник ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" визначив склад виконавчого органу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та його компетенцію. З урахуванням положень ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності почався від дня, коли виконавчий орган ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" довідався про порушення права ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, а саме - з 21.04.2011р. Колективний договір на 2007-2008 роки було підписано 02.01.2007р., з 2007р. оскаржувані п. 4.1., п. 9.6 не застосовувались сторонами як такі, що не могли бути виконані, адже суперечать чинному законодавству та засадам і гарантіям підприємництва.

Від Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надійшла заява (вх. №7204 від 22.10.2013р.) про фіксування судового процесу з допомогою технічного звукозаписувального засобу, яка була задоволена колегією суддів.

Запис судового процесу здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R серійний номер A608305046D11.

У судовому засіданні 22.10.2013р. оголошено перерву до 19.11.2013р.

31.10.2013р. від Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі, в яких відповідач зазначає, що твердження позивача з приводу того, що пункти 4.1 та 9.6 колективного договору не застосовувались сторонами як такі, що не могли бути виконані, адже суперечать чинному законодавству, не відповідають дійсності, оскільки 14.01.2010р. первинною організацією профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на ім'я генерального директора ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було направлене подання з вимогою скасувати накази підприємства, які прийняті з порушенням п. 4.1 колективного договору підприємства, на що було отримано відповідь від 15.02.2010р. про відмову у задоволенні подання. Зміст відповіді зводиться до того, що підприємство має право самостійно визначити свою організаційну структуру і встановлювати штатний розпис на підставі норм статті 64 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004р., тобто за три роки до підписання колективного договору, і позивач був ознайомлений з усіма його положенням і не заперечував проти наявності в колективному договорі оскаржуваних пунктів.

19.11.2013р. від представника скаржника надійшло пояснення (вх. №7998/13 від 19.11.2013р.), в якому зазначено, що позивач намагається в односторонньому порядку внести зміни до пунктів колективного договору, незважаючи на наявність спеціальної процедури, що регламентує порядок внесення змін до колективних договорів. Таким чином, відповідач вважає, що позивач нехтує нормами законодавства, що є спеціальними по відношенню до колективних договорів та правовідносин, що з них випливають, а саме нормами Закону України "Про колективні договори та угоди", Кодексу законів про працю України.

Також, від представника відповідача надійшли пояснення (вх. №7999/13 від 19.11.2013р.), в яких наголошується на непідвідомчості спору господарським судам, оскільки врегулювання в судовому порядку спорів щодо зміни норм колективних договорів діючим законодавством не передбачено.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представники відповідача підтримували апеляційну скаргу, представники позивача заперечували проти задоволення скарги.

В судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.01.2007р. між ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство " АрселорМіттал Кривий Ріг" (позивач), та Профспілковим комітетом первинної профспілкової організації профспілки металургів і гірників України ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг", правонаступником якого є Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (відповідач), було підписано колективний договір на 2007-2008 роки (далі - Договір).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", згідно якої після закінчення строку дії, колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Договір не переукладався та не був переглянутий сторонами, отже є діючим на час розгляду справи.

Укладаючи колективний договір, сторони в пунктах 4.1. та 9.6 визначили, що:

- власник зобов'язується не допускати необґрунтованого скорочення робочих місць та приймати рішення, наслідком яких може бути звільнення робітників по п. 1 ст. 40 КЗпП України, тільки після попереднього узгодження з виборними органами первинних профспілкових організацій підприємства (п. 4.1);

- рішення про ліквідацію, перепрофілювання, організацію структурних підрозділів підприємства приймаються після узгодження з профспілковим комітетом (п. 9.6).

Позивач вважає, що положення п. 4.1. (частково), п. 9.6 Договору виходять за межі компетенції сторін Договору та регулюють відносини господарського характеру і мають бути вирішені в судовому порядку, в зв'язку з чим і звернувся до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 135 Господарського кодексу України передбачено, що власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на свій розсуд визначати мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.

Частиною 3 ст. 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно зі ст. 10 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України "Про колективнідоговори і угоди" колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до положень ст. 13 Кодексу законів про працю України, ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; заборона дискримінації.

Отже, положення п. 4.1., п. 9.6 Договору виходять за межі компетенції сторін Договору та регулюють відносини господарського характеру.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Питання визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису підприємства відносяться до організаційно-господарських повноважень суб'єкта господарювання, які відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України підпадають під регулювання господарського законодавства, тому, відповідно, не підлягають узгодженню з профспілковою організацією.

Положення п. 4.1., п. 9.6 Договору обмежують законодавчо закріплене право позивача на самостійне визначення своєї організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису, прийняття рішень про ліквідацію, реорганізацію структурних підрозділів.

У зв'язку з невідповідністю п. 4.1 Договору в частині встановлення обов'язку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" приймати рішення, наслідком яких може бути звільнення працівників, лише після попереднього узгодження з виборними органами первинних профспілкових організацій та пункту 9.6 Договору статтям 64, 135 Господарського кодексу України, дані пункти підлягають визнанню недійсними на підставі ч.1 ст. 203, ст. 215 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Узгодження профспілковими організаціями питань, що стосуються управління ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", виходить за межі прав, наданих профспілковим організаціям законодавчими актами, та суперечить ст. ст. 64, 135 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективним договором є угода, яка укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально - економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до них.

Положеннями ч. 1 ст. 135 Господарського кодексу України визначено, що власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на свій розсуд визначати мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Пунктом 8.4.1 Статуту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №10 від 21.04.2011р.), одноосібним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є генеральний директор. Генеральний директор одноосібно, на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалює всі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним загальним зборам і наглядовій раді. Пунктами 8.1, 8.4.1, 8.4.5 Статуту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" закріплено компетенцію виконавчого органу товариства - генерального директора видавати накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства, затверджувати штатний розпис товариства; керувати поточними справами товариства.

Враховуючи викладене, генеральний директор позивача має право від імені ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" приймати рішення, підписувати обов'язкові для виконання накази та вирішувати питання, пов'язані з управлінням ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", в тому числі, щодо визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і затвердження штатного розпису, прийняття рішень щодо ліквідації та/або реорганізації структурних підрозділів позивача.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 3.1. вказаної постанови господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Питання визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису підприємства відносяться до організаційно-господарських повноважень суб'єкта господарювання, які відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України підпадають під регулювання господарського законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси значених суб'єктів захищаються шляхом, в тому числі, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. передбачено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підсудності спору господарському суду та наявності законних підстав для визнання недійсними пунктів 4.1 (частково) та п. 9.6 колективного договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги з приводу не застосування судом позовної давності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно не застосував до спірних правовідносин позовну давність, та не прийняв до уваги думку відповідача, що позовну давність слід рахувати з моменту укладання Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч. 3 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідно до пп. 14 п.2 ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" статут акціонерного товариства повинен містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.

21.04.2011р. загальними зборами акціонерів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (протокол №10) затверджено статут ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - Статут 2011 року).

Пунктами 8.1, 8.4.1, 8.4.5 Статуту 2011р. власником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" закріплено компетенцію виконавчого органу товариства - генерального директора видавати накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства, затверджувати штатний розпис товариства; керувати поточними справами товариства.

Тобто, 21.04.2011 року власник ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" визначив склад виконавчого органу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та його компетенцію.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності почався від дня, коли виконавчий орган ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" довідався про порушення права ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, а саме - з 21.04.2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами колективного договору, а саме питання визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису підприємства відносяться до організаційно-господарських повноважень суб'єкта господарювання, підпадають під регулювання господарського законодавства, а отже, підвідомчі господарському суду. Суд, також, дійшов правильного висновку про визнання недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, частково п. 4.1 та п. 9.6. колективного договору з підстав їх невідповідності положенням ст.ст. 64, 135 Господарського кодексу України, та правильно не застосував до спірних відносин позовну давність.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга Первинною організацією профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись статтями 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013р. у справі №904/1655/13-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013р. у справі №904/1655/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складений

25.11. 2013р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко