ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" листопада 2013 р.Справа № 916/2298/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс"
про стягнення 264375,41грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Пономарчук І.О., директор; Рудницька Н.А., посвідчення №7 від 17.09.1993р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс", про стягнення збитків пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо надання транспортно-експедиторських послуг у розмірі 264375,41грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2013р. порушено провадження у справі №916/2298/13.
16.09.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№27507/13 від 16.09.13р.), згідно якого просить суд судове засідання, яке призначено на 24 вересня 2013р. о 12:30 у приміщенні господарського суду Одеської області у справі №916/2298/13 розглянути без участі позивача, та повідомити про результати розгляду справи, надіславши копію прийнятого рішення на адресу за місцем знаходження позивача. Крім того зазначає, що 03.06.2013р. позивачем укладено угоду з адвокатом Бахтігозіною Оксаною Анатоліївною, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №522 від 17.03.1999р. про надання правової допомоги підприємству по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" збитків, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо надання транспортно-експедиторських послуг за договором транспортного експедирування №003/06/010 від 03.06.2010р. Згідно угоди №95 від 03.06.2013р. про надання адвокатських послуг позивач виплачує адвокатові гонорар за весь період у розмірі 1110грн., тому керуючись статтею 44 Господарського процесуального кодексу України просить судові витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 1110грн. стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс".
09.10.13р. від позивача надійшла телефонограма (вх.№30153/13 від 09.10.13р.), згідно якої просить суд розгляд справи №916/2298/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс" про стягнення 264375,41грн., призначеного на 11год. 30хв. 10.10.2013р. - відкласти на іншу дату.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2013р. розгляд справи було відкдадено в порядку ст.77 ГПК України.
16.10.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№30977/13 від 16.10.13р.), згідно якого з урахуванням того, що позивачу потрібен час для ознайомлення з документами, які надані відповідачем до відзиву, просить суд перенести розгляд справи, та судове засідання призначити на нову дату та долучити письмові пояснення по справі.
Судом клопотання розглянуто та задоволено.
29.10.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№32904/13 від 29.10.13р.), згідно якого просить суд розглянути справу за наявністю доданих до позовної заяви матеріалів та доводів на відзив відповідача без участі представника позивача.
За клопотання відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2013р. було продовжено строк вирішення спору по справі №916/2298/13 до 14.11.2013р., в порядку ст..69 ГПК України.
Відповідач позов не визнає, вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№28438/13 від 23.09.13р.). Крім того подав 29.10.13р. письмові пояснення(вх.№32951/13 від 29.10.13р.), згідно яких зазначає, що позовні вимоги не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наданими відповідачем господарському суду письмовими доказами та змістом постанови адміністративного суду від 11.07.2012р., копія якої надана суду позивачем. Зі змісту названої постанови вбачається, що адміністративним судом не досліджувались умови договору транспортного експедирування №033/06/010 від 03.06.2010р., не з'ясовувались всі права і обов'язки сторін за цим договором та не встановлено вини ТОВ "АП Лоджістикс" у додаткових витратах позивача під час попереднього митного оформлення імпортованих ним до України з держави Китай товарів, оскільки правовідносини, що виникли на підставі даного договору між ТОВ "Мір Снабженія" та ТОВ "АП Лоджістикс" знаходились за межами предмету адміністративного позову. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України адміністративний суд розглядає адміністративні справи в межах заявлених позовних вимог. В той же час, постановою адміністративного суду від 11.07.2012р. в адміністративній справі №2а/15 70/9644/2011 встановлено, що в проміжок часу, коли митні процедури не здійснювались та контейнери перебували на території митного поста «Одеса-порт» представники експедиторського підприємства вчиняли дії щодо підготовки контейнерів для огляду, здійснювали домовленості з працівниками порту, які готують контейнер для огляду, зокрема переміщують його на майданчик, на якому проводився огляд, розвантажують товари з контейнера, потім після проведення огляду до моменту пред'явлення митниці документів для виїзду контейнерів представники експедиторських підприємств розраховувались з портом за перебування контейнерів на його території, виставляли рахунки ТОВ "Мір Снабженія", які вони повинні сплатити, домовлялися з автоперевізником про дату та час вивезення контейнерів з території порту до митниці призначення у м. Луганську. Тобто ТОВ "АП Лоджістикс" вживало всіх можливих заходів для виконання умов договору транспортного експедирування № 033/06/010 від 03.06.2010р. Однак з вини позивача, який належним чином не виконував свої зобов'язання за договором, що детально описано в запереченнях на позовну заяву, мали місце затримка з попереднім митним оформленням імпортованих ним до України товарів, понаднормове використання контейнерів та додаткові витрати. Таким чином, доводи позовної заяви про встановлення рішенням адміністративного суду від 11.07.2012р. в адміністративній справі №2а/1570/9644/2011 вини ТОВ "АП Лоджістикс" в понесених ТОВ "Мір Снабженія" збитках при попередньому митному оформленні імпортованих позивачем товарів є необгрунтованими.
13.11.13р. від позивача надійшло клопотання(34575/13 від 13.11.13р.), згідно якого на вимогу суду направляє оригінали документів, та просить суд повернути їх на адресу підприємства. Так як в матеріалах справи знаходяться завірені копії. Крім того просить суд судове засідання, яке призначене на 14.11.13р. о 11:15 розглянути без участі представника позивача та повідомити про результати розгляду справи, надіславши копію прийнятого рішення на адресу за місцем знаходження позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
03.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (Клієнт) було укладено Договір №003/06/010 транспортного експедирування, згідно умов якого Експедитор зобов'язався за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Листом ТОВ "АП Лоджістикс" №03837/02/11 від 08.02.2011р. підтверджено що договір продовжений автоматично до 31.12.2011р.
Згідно п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.8., 2.2.12 договору, Експедитор зобов'язався забезпечити якісне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів Клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами, відповідно до заявки Клієнта; залучати транспортні засоби та забезпечувати їх подачу в порти, на ж/д станції, склади, термінали та інші об'єкти для своєчасного відвантаження/доставки вантажів: надавати послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів; оформляти документи і організовувати роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; Експедитор забезпечує строк поставки вантажу Клієнта на митний термінал не пізніше 3 (трьох) днів з моменту його вивантаження в Одеському або Іллічівському морському порту та отримання оригіналів усіх необхідних документів Клієнта.
Відповідно до п.2.4.7 договору, у разі огляду вантажу в контейнері і/або транспортному засобі або затримку вантажу в контейнері і/або транспортному засобі в портах відвантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах на митних, інших офіційних контролюючих, наглядових і правоохоронних органів Клієнт відшкодовує Експедитору витрати з оплати вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій,
У відповідності з п. 2.4.12 договору, Клієнт зобов'язався оплатити Експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибування, а також демередж/детеншн, який виник з вини Клієнта, у відповідності до рахунків портів, морських перевізників\їх агентів.
Пунктом 2.4.14. Договору передбачено, що Клієнт зобов'язався оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати витрати, затрати, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором в інтересах Клієнта за наявності підтверджуючих документів.
В силу укладеного договору, між позивачем та відповідачем виникли майново-господарські зобов'язання з доставки 7 (семи) контейнерів МSСU7127605, МSСU9552250, ТСLU5004075, TRLU8247550, МSСU9047659, FSCU6338057, FSCU9180319.
У період дії договору ТОВ "АП Лоджістикс" неналежно виконувались зобов'язань з надання послуг по митному оформленню товарів за Договором №003/06/010 транспортного експедирування від 03.06.2010р. по контейнерам, що надійшли до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний юрт» на адресу ТОВ "Мір Снабженія", а саме:
1)контейнери МSСU7127605 та МSСU9552250 що прибули 08.09.2011р. до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» були надані для огляду співробітниками південної митниці та Служби безпеки України лише 04.11.2011р.
2)контейнери ТСLU5004075 та TRLU8247550, що прибули 17.09.2011р. до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» були надані для огляду співробітниками південної митниці та Служби безпеки України лише 09.11.2011р.,
3)контейнер FSCU9180319, що прибув 17.09.2011р. до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» був наданий для огляду співробітниками південної митниці та Служби безпеки України лише 10.11.2011р.,
4)контейнер МSСU9047659, що прибув 29.09.2011р. до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» був наданий для огляду співробітниками південної митниці та Служби безпеки України 10.11.2011р.,
5) контейнер Р8СІІ6338057, що прибув 20.10.2011р. до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» був наданий для огляду співробітниками південної митниці та Служби безпеки України 09.11.2011р., і позивачеві були завдані збитки у сумі 245519,48грн. у вигляді понаднормативного зберігання товару в порту, використання контейнера (демереджу), додаткових витрат, пов'язаних з вантажно-розвантажувальними роботами при огляді вантажу.
Рахунки на додаткові витрати були сплачені позивачем відповідачеві для належного виконання зобов'язань за договором, але відповідачем не було додержано вимог договірних зобов'язань та з його вини контейнери не були подані своєчасно для проходження митного контролю, що й було установлено судом першої та другої інстанції (Одеським окружним адміністративним судом і апеляційним адміністративним судом) у справі 2а/1570/9644/2011 до Південної митниці.
Так, Одеським окружним адміністративним судом, Одеським апеляційним адміністративним судом у справі 2а/1570/9644/2011 за позовом ТОВ "Мір Снабженія" до Південної митниці Міндоходів (раніше Південна митниця) про визнання дій протиправними установлене наступне:
1) 08.09.2011р. контейнери МSСU7127605 та МSСU9552250 з товаром «посуд керамічний» надійшли до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» на судні МSС SAMANTHA..
Матеріалами справи доведено, що огляд вказаних контейнерів проводився двічі, а саме 21.09.2011р. та 04.11.2011р. Так, 21.09.2011р. контейнери оглядалися без участі працівника СБУ, а 04.11.2011р. контейнери оглядалися за участю працівника управління СБУ в Одеській області -:Собчука, про що свідчать відповідні акти про проведення митного огляду товарів №500060703/2011 від 21.09.2011р. та №500060703/2011/004085 від 04.11.2011р. та акт від 04.11.2011р., підписаний працівником СБУ Собчуком та завізований штампом «ПМК» від 04.11.2011р.
Судом встановлено, що на підставі акту про проведення митного огляду товарів на контейнери МSСU7127605 та МSСU9552250 були виписані міжнародні товарно-транспортні накладні СМR №05583 та СМR №05582 та ДП «ГПК Україна» виписано видаткові ордери на вказані контейнери із «значенням характеристики та номерів транспортних засобів, на яких вищевказані контейнери покинуть порт а саме: ВН3992СІ та ВН1497ХТ та зазначені товарно-транспортні накладні та видаткові ордери завізовані митницею штампом «ПМК», на підставі чого Південною митницею оформлені попередні повідомлення за №702000000/2011/900097 від 11.11.2011р., що свідчить про те, що товар у контейнерах МSСU7127605 та МSСU9552250 відбув до митниці призначення 11.11.2011р., але Експедитор продовжував Клієнту виставляти рахунки за додаткові послуги згідно Акту виконаних робіт №ОУ-001102 від 24.11.2011р. та рахунку СФ-0000989 від 24.11.2011р. за наднормативний простій автотранспорту (з 19.11.2011 по 21.11.2011) на суму 2876,30грн. і Акту №001114 від 24.11.2011р. та рахунку СФ-0000996 від 24.11.2011р. демередж (з 11.11.2011р. по 22.11.2011р. контейнеру МSСU7127605); (з 11.11.2011р. по 23.11.2011р. контейнеру МSСU9552250) на суму 10291,12грн.
Так як ТОВ "АП Лоджістикс" були пред'явлені позивачеві рахунки (та акти виконаних робіт) на додаткові витрати, пов'язані з доставкою контейнерів МSСU7127605 та МSСU9552250 на суму 99573,76грн. а саме: СФ-0000768 від 27.09.2011р., на додаткові витрати, пов'язані з вантажно-розвантажувальними роботами при огляді вантажу на суму 4563,46грн., СФ-0000904 від 07.11.2011р. портове зберігання (з 09.09.2011р. по 07.11.2011р.) на суму 42708,96грн., СФ-0000905 від 07.11.2011р. демередж (з 09.09.2011р. по 07.11.2011р.) на суму 31728,48грн., СФ-0000921 від 09.11.2011р. демередж (з 07.11.2011р. по 10.11.2011р.) на суму 2681,28грн., СФ-0000922 від 09.11.2011р. за імпортне зберігання в порту (з 07.11.2011р. по 10.11.2011р.) на суму 2872,80грн., СФ-0000928 від 10.11.2011р. за демередж (з 10.11.2011р. по 11.11.2011р.) на суму 893,76грн., СФ-0000929 від 10.11.2011р. імпортне зберігання в порту (з 10.11.2011р. по 11.11.2011р.) на суму 957,60грн. які були оплачені ТОВ "Мір Снабженія" за платіжним дорученням №10982 від 10.11.2011р., за платіжним дорученням №11255 від 30.11.2011р. (оплата згідно рахунку СФ-0000989 від 24.11.2011р.), за платіжним дорученням №11212 від 28.11.2011р. (оплата згідно рахунку СФ-0000996 від 24.11.2011р.) на виконання пункту 2.4.14 Договору: відшкодувати додаткові витрати, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором на користь Клієнта за наявності підтверджуючих документів
Таким чином, контейнери МSСU7127605 та МSСU9552250 з вантажем знаходилися на території Одеського морського порту з 09.09.2011р. до 22.11.2011р. і 23.11.2011р. відповідно, доказів вчинення будь яких дій з боку експедитора щодо пред'явлення до митного огляду та оформлення, ТОВ "АП Лоджістикс" документально не підтверджено, рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій ТОВ "Мір Снабженія" не надано.
2) 17.09.2011р. контейнери ТСLU5004075 та TRLU8247550 з товаром «посуд скляний» надійшли до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» на судні МSС SAMANTHA..
Матеріалами справи доведено, що огляд вказаних контейнерів проводився двічі, а саме 29.09.2011р. та 09.11.2011р., проте 29.09.2011р. контейнери оглядалися без участі працівника СБУ, а 09.11.2011р. контейнери оглядалися за участю працівника управління СБУ в Одеській області - Борошко, про що свідчать відповідні акти про проведення митного огляду товарів №500060703/2011 29.09.2011р. та №500060703/2011/004207 від 09.11.2011р. та акт від 04.11.2011р. підписаний працівником СБУ Брошко та завізований штампом «ПМК» від 09.11.2011р.
Судом встановлено, що на підставі акту про проведення митного огляду товарів на контейнери ТСLU5004075 та TRLU8247550 були виписані міжнародні товарно-транспортні накладні СМR №5588 та СМК №05589 та ДП «ГПК Україна» виписано видаткові ордери на вказані контейнери із зазначенням характеристики та номерів транспортних засобів, на яких вищевказані контейнери покинуть порт та зазначені товарно-транспортні накладні та видаткові ордери завізовані митницею штампом «ПМК» від 12.11.2011р., на підставі чого Південною митницею оформлені попередні повідомлення за №702000000/2011/900183 від 12.11.2011р., що свідчить про те, що товар у контейнерах ТСLU5004075 та TRLU8247550 відбув до митниці призначення у м. Луганськ 12.11.2011р., але Експедитор продовжував Клієнту виставляти рахунки за додаткові послуги згідно Акту №ОУ-001085 від 21.11.2011р. та рахунку СФ-0000974 від 18.11.2011р. демередж (з 12.11.2011р. по 17.11.2011р. контейнера ТСLU5004075 та TRLU8247550) на суму 4468,80грн.
Так як ТОВ "АП Лоджістикс" виставив позивачу рахунки (та акти виконаних робіт) на додаткові прати пов'язані з доставкою контейнерів ТСLU5004075 та TRLU8247550 на суму 72904,80грн., саме: СФ-0000801 від 05.10.2011р. на додаткові витрати, пов'язані з оглядом вантажу на суму 404,00грн., СФ-0000923 від 09.11.2011р. демередж (з 18.09.2011 по 10.11.2011) на суму 26365,92грн., СФ-0000924 від 09.11.2011р. зберігання за імпортне зберігання в порту (з 18.09.2011р. по 10..11.2011р.) на суму 36963,36грн., СФ-0000936 від 10.11.2011р. демередж (з 10.11.2011р. по 12.11.2011р.) на суму 1787,52грн., СФ-0000937 від 10.11.2011р. зберігання за імпортне зберігання в порту (з 10.11.2011р. по 12.11.2011р.) на суму 1915,20грн., які ТОВ "Мір Снабженія" сплачені за платіжнимидорученням №10589 від 06.10.2011р. (оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000801 105.10.2011р.) та платіжним дорученням №10983 від 11.11.2011р. і платіжним дорученням №11255 д 30.11.2011р. (оплата згідно рахунку СФ-0000974 від 18.11.2011р.) на виконання пункту 2.4.14 договору відшкодувати додаткові витрати, затрати, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором на користь Клієнта за наявності підтверджуючих документів.
Таким чином, контейнери ТСLU5004075 та TRLU8247550 з вантажем знаходилися на території Одеського морського порту з 17.09.2011р. до 12.11.2011р. відповідно, доказів вчинення будь яких дій з боку Експедитора, щодо пред'явлення до митного огляду та оформлення ТОВ "АП Лоджістикс" документально не підтверджено, рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій ТОВ "Мір Снабженія" не надано.
3)17.09.2011р. контейнер FSCU9180319 з товаром скляний посуд надійшов до пункту пропуску «Одеса-порт» на судні МSС SAMANTHA..
Матеріалами справи встановлено, що митний огляд вказаного контейнера проводився двічі, а саме: 30.09.2011р. та 10.11.2011р., з яких 10.11.2011р. огляд проводився за участю співробітника УСБУ ОСОБА_1, про що свідчить акт митного огляду від 10.11.2011р. №500060701/2011/024734, у п. 6.3.4 якого зазначено, що у вибірково доглянутих місцях вантаж відповідає відомостям, заявленим у ВМД та як вбачається з акту, останній завізований штампом „ПМК".
Судом встановлено, що в цей же день, тобто 10.11.2011р., товар посуд скляний, що знаходився у контейнері FSCU9180319, згідно ВМД №500060701/2011/024734 від 10.11.2011р. був випущений у вільний обіг, але Експедитор виставив Клієнту рахунок за додаткові послуги згідно Акту №ОУ-001057 від 14.11.2011р. та рахунку СФ-0000950 від 14.11.2011р. демередж (12.11.2011р. контейнера FSCU9180319) на суму 447,01грн.
Так, ТОВ "АП Лоджістикс" виставив ТОВ "Мір Снабженія" рахунки та Акти виконаних робіт на додаткові витрати пов'язані з доставкою контейнеру FSCU9180319 на суму 33483,73грн., а саме: СФ-0000800 від 05.10.2011р. на додаткові витрати, пов'язані з оглядом вантажу на суму 1404,00грн., СФ-0000890 від 01.11.2011р. портове зберігання (з 18.09.2011р. по 03.11.2011р.) на суму 15130,08грн., СФ-0000893 від 01.11.2011р. демередж (з 18.09.2011р. по 03.11.2011р.) на суму 10054,80грн., СФ-0000909 від 07.11.2011р. портове імпортне зберігання (з 03.11.2011 по 09.11.2011) на суму 2872,80грн., СФ-0000912 від 08.11.2011р. демередж (з 03.11.2011р. по 11.11.2011р.) на суму 3575,04грн., СФ-0000950 від 14.11.2011р. демередж (12.11.2011р.) на суму 447,07грн., які позивачем сплачені платіжними дорученнями №10589 від 06.10.211р. (оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000800 05.10.2011р.), №10915 від 07.11.2011р. (оплата за послуги згідно рахунків СФ-0000890 від 01.11.2011р., СФ-0000893 від 01.11.2011р.), №10942 від 08.11.2011р., №10950 від 08.11.2011р., №11103 від 18.11.201р. (оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000950 від 14.11.2011р.) на виконання пункту 2.4.14 Договору: відшкодувати додаткові витрати, затрати, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором на користь Клієнта за наявності підтверджуючих документів.
Таким чином, контейнер FSCU9180319 з вантажем знаходився на території Одеського морського порту з 17.09.2011р. до 10.11.2011р., доказів вчинення будь яких дій з боку експедитора щодо пред'явлення до митного огляду та оформлення ТОВ "АП Лоджістикс" документально не підтверджено, рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій ТОВ "Мір Снабженія" не надано.
4) 29.09.2011р. контейнер МSСU9047659 з товаром «пластикові господарські товари» надійшов до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» на судні МSС SAMANTHA..
Матеріалами справи доведено, що огляд вказаного контейнера проводився двічі, а саме 07.10.2011р. та 10.11.2011р., проте як вбачається з акту про проведення митного огляду товарів від 07.10.2011р. у графі 6.3.4. зазначено «переробка попереднього повідомлення» та огляд 07.10.2011р. проводився без участі працівників УСБУ в Одеській області, тоді як 10.11.2011р. огляд проводився за участі працівника УСБУ Собчука, про що є його підпис в акті про проведення митного огляду товарів №500060703/2011/004235 та на вказаних актах митницею проставлені штампи «ПМК» від 07.10.2011р. та 10.11.2011р.
Судом встановлено, що на підставі акту про проведення митного огляду товарів на контейнер МSСU9047659 були виписана міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №05590 та ДП „ГПК Україна" виписаний видатковий ордер на вказаний контейнер із зазначенням характеристики та номеру транспортного засобу, на якому вищевказаний контейнер покине порт та зазначена товарно-транспортна накладна та видатковий ордер завізовані митницею штампом «ПМК» від 12.11.2011р. на підставі чого Південною митницею оформлено попереднє повідомлення за №702000000/2011/900342 від 12.11.2011р., що свідчить про те, що товар у контейнері МSСU9047659 відбув до митниці призначення у м. Луганськ 12.11.2011р., але Експедитор продовжував Клієнту виставляти рахунки за додаткові послуги згідно Акту (надання послуг) №ОУ- 001038 від 10.11.2011р. та рахунку СФ-0000933 від 10.11.2011р. зберігання за імпортне зберігання в порту (з 11.11.2011р. по 12.11.2011р.) на суму 478,80грн. і Акту №ОУ-001082 від 21.11.2011р. та рахунку СФ-0000971 від 18.11.2011р. демередж (з 12.11.2011р. по 15.11.2011р.) на 1340,64грн.
Так, ТОВ "АП Лоджістикс" виставив ТОВ "Мір Снабженія" рахунки (та акти виконаних робіт) на додаткові витрати пов'язані з доставкою контейнеру МSСU9047659 на суму 33294,48грн., а саме:СФ-0000824 від 12.10.2011р. на додаткові витрати, пов'язані з оглядом вантажу на суму 2364,00грн., СФ-0000925 від 10.11.2011р. демередж (з 29.09.2011р. по 11.11.2011р.) на суму 14970,48грн., СФ-0000926 від 10.11.2011р. зберігання за імпортне зберігання в порту (з 29.09.2011р. по 11.11.2011р.) на суму 13693,68грн., СФ-0000932 від 10.11.2011р. демередж (з 11.11.2011р. по 12.11.2011р.) на суму 446,88грн., які позивачем сплачені за платіжними дорученнями №10985 від 11.11.2011р. (оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000925 від 10.11.2011р.), №11212 від 28.11.2011р. (оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000971 від 18.11.2011р.), №10986 від 11.11.211р. на виконання пункту 2.4.14 Договору: відшкодувати додаткові витрати, затрати, та інші платежі, понесені Експедитором на користь Клієнта за наявності підтверджуючих документів.
Таким чином, контейнер МSСU9047659 з вантажем знаходився на території Одеського морського з 29.09.2011р. до 15.11.2011р., доказів вчинення будь яких дій з боку експедитора щодо пред'явлення до митного огляду та оформлення ТОВ "АП Лоджістикс" документально не підтверджено, рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій ТОВ "Мір Снабженія" не надано.
5) 20.10.2011р. контейнер Р8СІІ6338057 з товаром «скляні кружки» надійшов до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт» на судні МSС SAMANTHA..
Матеріалами справи доведено, що огляд вказаного контейнеру проводився двічі - 27.10.2011р. та 09.11.2011р., про що свідчать відповідні акти митного огляду.
Судом встановлено, що контейнер Р8СІІ6338057 покинув Одеський морський торгівельний порт 12.11.2011р. на транспортному засобі з д/н ВН7040АТ, але Експедитор продовжував Клієнту виставляти рахунок за додаткові послуги за демередж з 12.11.2011р. по 15.11.2011р. контейнера Р8СІІ6338057 згідно Акту №ОУ-001083 від 21.11.2011р. та рахунку СФ-0000972 від 18.11.2011р.
Так як, ТОВ "АП Лоджістикс" виставив ТОВ "Мір Снабженія" рахунки на додаткові витрати вв'язані з доставкою контейнеру Р8СІІ6338057 на суму 6262,71грн. (та акти виконаних робіт), а саме: СФ-0000918 від 08.11.2011р. портове імпортне зберігання (з 20.10.2011р. по 09.11.2011р.) на суму 3887,86грн., СФ-0000919 від 09.11.2011р. демередж (з 20.10.2011р. по 10.11.2011р.) на суму 223,44грн., СФ-0000920 від 09.11.2011р. імпортне зберігання в порту (з 09.11.2011р. по 10.11.2011р.) на суму 344,74грн., СФ-0000934 від 10.11.2011р. демередж (з 10.11.2011р. по 12.11.2011р.) на суму 446,88грн., СФ-0000935 від 10.11.2011р. імпортне зберігання в порту (з 10.11.2011р. по 12.11.2011р.) на суму 689,47грн., які позивачем сплачені за платіжними дорученнями №10985 від 11.11.2011р.(оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000919 від 09.11.2011р., СФ-0000934 від 10.11.2011р.), №11255 від 30.11.2011р. (оплата за послуги згідно рахунку СФ-0000972 від 18.11.2011р.), №10986 від 11.11.2011р.
Таким чином, контейнер Р8СІІ6338057 з вантажем знаходився на території Одеського морського у з 20.10.2011р. до 12.11.2011р., доказів вчинення будь яких дій з боку експедитора щодо пред'явлення до митного огляду та оформлення ТОВ "АП Лоджістикс" документально не підтверджено, рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій ТОВ "Мір Снабженія" не надано.
В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що звертаючись до суду з позовом, під збитками визначає додаткові витрати, що не були передбачені умовами договору, а саме: зберігання товару на суму 122515грн.35коп., демередж на суму 110392грн. 37коп., додаткові витрати, пов'язані з вантажно-розвантажувальними роботами при огляді вантажу на суму на суму 9735грн.46коп., наднормативний простій автотранспорту на суму 2876грн.30коп., а всього 245519грн.48коп. А умовами договору ТОВ "Мір Снабженія" взяв на себе зобов'язання сплатити вартість лише фактичних послуг, наданих йому під час здійснення господарської діяльності, а також штраф пов'язаний з неналежним виконанням зобов'язань, як замовника (Клієнта) за договором транспортного експедирування від 03.06.2010р. В ході судового та апеляційного розгляду справи №2а/1570/9644/2011 встановлено, що ТОВ "Мір Снабженія" належним чином виконав зобов'язання за договором транспортного експедирування від 03.06.2010р., своєчасно та в повному обсязі передав Експедитору необхідну інформацію та документи для оформлення вантажу, сплатив обумовлену сторонами винагороду, а з вини ТОВ "АП Лоджістикс" (належного виконання зобов'язання) контейнери довгий час простоювали в порту та Клієнт ніс додаткові витрати - збитки, тобто працівники експедиторських підприємств самі не подавали документи до митниці спочатку для огляду, а потім для вивезення та саме вони приймали рішення коли виставляти контейнери для митного огляду. При цьому судом у справі 2а/1570/9644/2011 установлено, що від подання експедиторами нарядів на вищевказані контейнери до проведення митного огляду та потім до випущення контейнерів з території митного поста «Одеса порт» минув деякий проміжок часу, коли митні процедури не здійснювалися та контейнери перебували на території митного поста «Одеса-порт».
6) Крім того, 18.01.2012р. платіжним дорученням №11754 ТОВ "Мір Снабженія" здійснено передплату за послуги ТОВ "АП Лоджістикс" згідно рахунку СФ-0000039 від 13.01.2012р. на суму 18855,93грн., але до теперішнього часу вказані роботи не виконані та документально не підтверджені. Акт виконаних робіт між сторонами не підписаний так як збитки у вигляді попередньої оплати також складають 18855,93грн.
Позивач вважає, що відповідачем не було виконано пункт 1.2. Договору №003/06/010 транспортного експедирування від 03.06.2010р. та статті 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», а також пункт 2.1.2 Договору, щодо права експедитора представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями, підприємствами, установами, а також те, що відповідач не вжив всіх заходів, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань, враховуючи інтереси позивача та забезпечення загальногосподарського інтересу та спричинило збитки на загальну суму 264375грн. 41коп. (понаднормативного зберігання товару в порту, використання контейнера (демереджу), простою автотранспорту, додаткових витрат, пов'язаних з вантажно-розвантажувальними роботами при огляді вантажу, передоплати).
Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" до суду з даною позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс" про стягнення збитків пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо надання транспортно-експедиторських послуг у розмірі 264375,41грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків. Відшкодування збитків передбачено і ст.224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 1 ст.225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.
Положеннями ст.623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.
Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.
Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.
З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Як зазначає позивач, предметом даного спору є стягнення збитків понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс" щодо надання транспортно-експедиторських послуг у розмірі 264375,41грн., а саме: позивач вважає, що звертаючись до суду з позовом, під збитками визначає додаткові витрати, що не були передбачені умовами договору, а також те, що відповідачем не було виконано пункт 1.2. Договору №003/06/010 транспортного експедирування від 03.06.2010р. та пункт 2.1.2 Договору.
У якості доказів в підтвердження позовних вимог позивач надав суду: договір №003/06/010 транспортного експедирування від 03.06.2010р.; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2012р. по справі №2а/1570/9644/2011, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі №2а/1570/9644/2011; рахунки фактури, акти та платіжні доручення.
Дослідивши надані документи, суд встановив, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс", тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).
Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту наявності у нього прямих збитків внаслідок дій відповідача, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 264375,41грн. не є обґрунтованою та не підлягає судом задоволенню.
Під час розгляду справи позивачем не було надано доказів, згідно яких відповідач повинен нести відповідальність, та не надано правового обґрунтування, які б могли слугувати підставою для задоволення його вимог.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат за сплату послуг адвоката у розмірі 1110грн.
З метою надання правової допомоги при розгляді даної справи, 03.06.2013р. позивачем укладено угоду з адвокатом Бахтігозіною Оксаною Анатоліївною, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №522 від 17.03.1999р. про надання правової допомоги підприємству по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" збитків, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо надання транспортно-експедиторських послуг за договором транспортного експедирування №003/06/010 від 03.06.2010р.
Згідно угоди №95 від 03.06.2013р. про надання адвокатських послуг позивач виплачує адвокатові гонорар за весь період у розмірі 1110грн.
Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Отже, витрати за отриману Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" правову допомогу адвокатом Бахтігозіною Оксаною Анатоліївною у розмірі 1110грн. задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Лоджістикс", про стягнення збитків пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо надання транспортно-експедиторських послуг у розмірі 264375,41грн., не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 32, 33,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.11.2013р.
Суддя Гут С.Ф.
Судове рішення № 35483447, Господарський суд Одеської області було прийнято 14.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/2298/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: