Рішення № 35483402, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14484/13 19.11.13 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас

Північний»

до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 10 974,52 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Матушевська А.Є.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.07.2013 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 10 974,52 грн.

Ухвалою господарського суду місту Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14484/13, розгляд справи призначено на 29.08.2013 р.

Ухвалою суду від 29.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.09.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 19.09.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 19.09.2013 р. суддею Лиськовим О.М. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.10.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 23.09.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

В судовому засіданні 16.10.2013 р. представником відповідача було подано відзив на позов, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.

Ухвалою суду від 16.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 29.10.2013 р.

В судовому засідання 29.10.2013 р. представником позивача подано заперечення на відзив.

В судовому засіданні 29.10.2013 р. оголошено перерву до 19.11.2013 р.

01.11.2013 р. надійшла відповідь МТСБ України на запит суду.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

24.12.2012 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» (надалі - позивач) та Ковальовим В.Б. (надалі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування автотранспортних засобів № В 006034, за яким застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «ЗАЗ», державний реєстраційний № АН 3810 СЕ.

01.03.2013 р. у м. Ровеньки відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Opel Vektra», державний реєстраційний № АЕ 6324 ВВ, під керуванням водія Папуши Д.М. та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний № АН 3810 СЕ, під керуванням Попова Д.М.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Папушею Д.М. Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ», державний реєстраційний № АН 3810 СЕ, розмір матеріального збитку відповідно до висновку № 3560/ИС становить 10 974,52 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась 01.03.2013 р. за участю застрахованого автомобіля позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 974,52 грн., шляхом перерахування грошових коштів за платіжними дорученням № 396 від 29.03.2013 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб «засобу «Opel Vektra», державний реєстраційний № АЕ 6324 ВВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0041953.

Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується сплата позивачем страхового відшкодування у розмірі 10 974,52 грн., стягненню з відповідача підлягає відшкодування за вирахуванням розміру франшизи, у сумі 10 464,52 грн.

При цьому, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

З урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком. При цьому, порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 464,52 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» 01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3; код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, 37; код ЄДРПОУ 13494943) 10 464 (десять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 52 коп. страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Н.І. Зеленіна