Рішення № 35483359, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 922/3827/13 20.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Сталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК Трейд"

про стягнення 375 199,63 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Мальцева А.М. по довіреності № 209 від 17.09.2013р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК Трейд" заборгованості в розмірі 375 199,63 грн., з яких: 353140,46 грн. - основної заборгованості, 18285,89 грн. - пені та 3773,28 грн. - 3% річних відповідно до договору комісії № 136 від 15.06.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2013 р. порушено провадження у справі № 922/3827/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2012 р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2013 р. справу № 922/3827/13 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

30.09.2013 р. справу передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу № 922/3827/13 до свого провадження, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 28.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд даної справи відкласти на 20.11.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 20.11.2013 повноважного представника не направив, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та про про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГ СТАЛЬ» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТК ТРЕЙД» (надалі відповідач) був укладений договір комісії № 136.

Відповідно до розділу 1 договору відповідач за винагороду зобов'язується за дорученням позивача здійснити реалізацію продукції (труба електрозварювальна прямошовна та профіль стальний), отриманої від позивача по акту передачі продукції на комісію, третім особам шляхом укладення з останніми від свого (Комісіонера) імені договорів купівлі-продажу .

На виконання умов даного договору позивачем:

04.07.2012 року було відвантажено металопродукції на загальну суму 268 666,15 грн. (135 406,80 грн. + 133 259,35 грн.), видаткові накладні від 04.07.2012 року № 1383, № 1384; товарно-транспортні накладні від 04.07.2012 року № 760, № 745;

06.07.2012 року було відвантажено металопродукції на суму 132 086,35 грн., видаткова накладна від 06.07.2012 року № 1408; товарно-транспортна накладна від 06.07.2012 року № 793;

22.07.2012 року було відвантажено металопродукції на суму 137 450,00 грн. видаткова накладна від 22.07.2012 року №1566; товарно-транспортна накладна від 22.07.2012 року №926;

19.08.2012 року було відвантажено металопродукції на суму 136 972,00 грн. видаткова накладна від 19.08.2012 року №1920; товарно-транспортна накладна від 19.08.2012 року № 1164;

11.09.2012 року було відвантажено металопродукції на загальну суму 275 256,25 грн. (120 459,05 грн. + 154 797,20 грн.), видаткові накладні від 11.09.201 року №2171, №2172; товарно-транспортні накладні від 11.09.2012 року № 1351, № 1348.

Всього на виконання умов даного договору позивач відвантажив відповідачу продукції на загальну суму 950 430, 75 грн.

19.07.2012 року позивачем було зроблено переоцінку продукції, яку було передано на комісію відповідачу на суму 10 927,50 грн.

З урахуванням переоцінки позивачем було відвантажено металопродукції відповідачу на загальну суму 939 503,25 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач повинен перерахувати всі суми грошових коштів на рахунок позивача протягом 1 (одного) дня від дати зарахування коштів на рахунок відповідача.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було в повному обсязі сплачено за відвантажену продукцію, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 353140,46 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Укладений між сторонами договір за змістом та правовою природою є договором комісії, який підпадає під правове регулювання норм статей 1011 - 1028 Цивільного кодексу України .

Статтею 1011 ЦК передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач повинен перерахувати всі суми грошових коштів на рахунок позивача протягом 1 (одного) дня від дати зарахування коштів на рахунок відповідача.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку по перерахування коштів, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача, що не оспорений відповідачем, становить 353 140,46 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість у сумі 353 140,46 грн. також підтверджується актами звірки та листом відповідача (вх.. від 22.04.2013р.), у якому відповідач обіцяв погасити заборгованість рівними частками протягом червня - жовтня місяців 2013 року. причинам, про наявність форс-мажорних та/або інших обставин не повідомлено..

Станом на день вирішення спору сума основного боргу в розмірі 353 140, 46 грн. відповідачем позивачу не перерахована.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 353 140,46 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 3 773,28 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 18 285, 89 тгрн. пені за прострочку платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору №136 від 15.06.2012 сторони не визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо сплати платежів у вигляді пені, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТК ТРЕЙД» (03187, м. Київ, проспект Глушкова, 18, код ЄДРПОУ 34332046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ СТАЛЬ» (87524, м. Маріуполь, вул.. Сеченова, 63-А, код ЄДРПОУ 20330053) 353 140 грн. 46 коп. основного боргу, 3 773 грн. 28 коп. - 3% річних, 7 138 грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.11.2013 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.