ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.11.2013 Справа № 905/6880/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Малікової Е.І.
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк
до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк
про стягнення 1 681 609 грн. 70 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача: Пеліхос Є.М. - за довіреністю № 601 від 23.09.2013р.
Від відповідача: Матюхіна І.Г.- за довіреністю №9/66 від 11.12.2012р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 ГПК України з 07.11.2013р. по 25.11.2013р. о 10-15год.
СУТЬ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк, про стягнення 1 681 609 грн. 70коп., у тому числі основний борг в сумі 1563710грн. 74коп., пеня в сумі 97512грн. 54коп., інфляційні втрати в сумі 484грн. 91коп., 3% річних в розмірі 19901грн. 51коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором на постачання природного газу №2013/ТП-ПР-4039/1972 від 03.12.2012р., в частині своєчасної оплати платежів за отриманий газ; договір та додатки №1, №2, №3 до договору, додаткову угоду від 01.01.2013р. до договору, акти приймання-передачі природного газу за договором за січень, лютий, березень, квітень 2013 року, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р., розрахунок суми позову.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Проти розстрочення виконання рішення суду не заперечив.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив. Просив розстрочити виконання рішення суду згідно з наданим графіком.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема з договору.
03.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» було укладено договір №2013/ТП-ПР-4039/1972 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язується протягом 2013 року постачати природний газ промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача (відповідача), а відповідач оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свої відносини, що склалися між сторонами з 1 січня 2013р. та діє до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на аналогічний період , якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.10.1 договору). З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
У додатку №1 до договору сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу та споживаючого обладнання споживача, що розташоване за адресою: м.Донецьк, пр-т Миру, 44; м.Донецьк, вул.Маршала Жукова, 1 (а.с.12).
У додатку №2 до договору сторонами визначено договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік в розмірі 1150тис.куб.м. (а.с.13).
Додатковою угодою від 01.01.2013р. до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-4039 від 03.12.2013р. сторони, зокрема встановили загальну вартість природного газу за 1000куб.м. у розмірі 4702,296грн. (а.с.15).
Судом встановлено, що в січні 2013 року позивач поставив відповідачу 361271 м3 природного газу, в лютому 2013 року - 98088м3 природного газу, в березні 2013року - 94841м3, в квітні 2013 року - 8017м3. Вказаний факт підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р. відповідно (а.с.16-19).
Обсяг природного газу за період з 01.01.2013р. по 14.01.2013р., поставленого відповідачу позивачем у січні 2013 року визначений позивачем на підставі п.5.13.2 "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27 грудня 2005 року зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №67/11941 (далі - Правила №618), з огляду на наступне.
Відповідно пункту 3.2. договору, облік обсягу газу, що постачається на умовах Договору здійснюється за приписами Правил №618 та "Правил користування природним газом для юридичних осіб" затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №1715/22027 (далі - Правила №1181).
Згідно з п.3.4. договору постачальник (позивач) має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача (відповідача). Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача.
14.01.2013р. представниками ПАТ "Донецькміськгаз" було проведено перевірку вузла обліку природного газу відповідача.
Підставами для проведення перевірки стали положення договору, а також п.5.4. Правил №618, згідно з яким обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного, здійснюється представниками облікової організації та споживача. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил.
Відповідно до п.5.7. Правил №618 засоби вимірювальної техніки (далі-ЗВТ) мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.
Згідно з п.12.10. Правил №618 та п.3.12.11. Правил №1181, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).
В результаті проведеної перевірки, яка проводилась в присутності представника підприємства відповідача, було складено акт про виявлені порушення №00143861 від 14 січня 2013 року (далі - акт про виявлені порушення) ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» шахта ім.М.І.Калініна, в якому зафіксовано, що лічильник газу ЛГ-К-6-650 зав. №5511 використовується з пропущеним строком повірки.
Частиною 2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11.02.1998р., встановлено, що ЗВТ на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Тобто, виходячи з вищенаведеної норми не повірені ЗВТ (ЗВТ строк повірки яких сплив) не можуть використовуватися, а тому вони є не придатними до застосування.
Відповідно до п.5.13 Правил №618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках зокрема непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу.
З п.3.12.2 Правил №1181 вбачається, що перерахунки обсягу споживання/ розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках, зокрема пропущення строків повірки ЗВТ.
У зв'язку з тим, що 14.01.2013р. представником позивача під час перевірки вузла ЗВТ відповідача було виявлено факт спливу строку державної повірки газового лічильника ЛГК-6-650 №5511 (про що було зазначено в акті виявлених порушень від 14.01.2013р.), розрахунок об'єму спожитого газу в період з 01.01.2013р. до 14.01.2013р. (дата опломбування комерційного вузла) здійснювався відповідачем на підставі даних, зазначених в додатку №1 до договору та згідно з п.5.13.2. Правил №618, з якого вбачається наступне: якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п.5.13.2 Правил №618 акт приймання-передачі природного газу за січень 2013 року, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу, у зв'язку з чим ПАТ "Донецькміськгаз" обґрунтовано та правомірно проведено перерахунок обсягу спожитого природного газу з 01.01.2013р. по 14.01.2013р. на підставі п.3.12.2 Правил №1181. За решту січня 2013 року позивачем здійснено розрахунок використаного природного газу за даними лічильника.
Отже, відповідачем спожито в січні 2013 року 361271м3 природного газу, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., в лютому 2013 року - 98088м3 природного газу, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2013р., в березні 2013 року - 94841м3 природного газу, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р., в квітні 2013 року - 8017м3 природного газу, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2013р.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за реалізований cпоживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Відповідно до п.4.6. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється cпоживачем авансовими платежами в розмірі 100% оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору за 5 календарних днів до початку місяця поставки.
Cпоживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 операційних днів з дати складання акту приймання-передачі газу.
Згідно з розрахунком позивача, зробленим на підставі пунктів 4.1., 4.6. договору, додаткової угоди від 01.01.2013р. до договору, сума заборгованості відповідача перед позивачем за актом приймання передачі газу за січень 2013 року з урахуванням вартості 1 тис.куб.м. (враховуючи вартість послуг на транспортування, поставки, цільової надбавки) у розмірі 4702,296грн. складає 1698803грн. 19коп., за лютий 2013 року - 461238грн. 79коп., за березень 2013 року -445970грн. 46коп., за квітень 2013року - 37698грн. 30коп.
В порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач вартість природного газу, поставленого в січні-квітні 2013 року не оплатив.
Акт приймання-передачі природного газу за січень 2013 року підписано відповідачем з розбіжностями.
Абзацом 2 п.2.11. договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
Згідно з абз. 3 п.2.11. договору до прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються до даних постачальника, тобто ПАТ "Донецькміськгаз".
Наявність на акті приймання-передачі газу за січень 2013 року запису відповідача про підписання даного акту з розбіжностями не може вважатися мотивованою відмовою від підписання, оскільки на зворотному боці даного акту приймання-передачі газу міститься протокол розрахунку об'єму споживання з якого вбачається що відповідачем за період з 01.01.2013р. по 14.01.2013р. за потужністю було спожито 275238,94 м3 природного газу, за показаннями лічильника 86032,06 (а.с.16). Самих розбіжностей суду відповідачем не представлено.
Акти приймання-передачі природного газу за лютий-квітень 2013 року підписано відповідачем без зауважень.
З акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р., підписаного представниками сторін вбачається, що заборгованість відповідача станом на 15.08.2013р. складає 1563710грн.74коп. (а.с.20).
Згідно з вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений природний газ в сумі 1563710грн.74коп., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, тому вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 1563710грн.74коп. підлягають задоволенню.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, зі споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 08.02.2013р. по 31.07.2013р. за поставлений у січні 2013 року газ у розмірі 75814грн.48коп.; за період з 11.03.2013р. по 31.07.2013р. за поставлений у лютому 2013 року газ у розмірі 71грн.04коп.; за період з 08.04.2013р. по 31.07.2013р. за поставлений у березні 2013 року газ у розмірі 20441грн. 33коп.; за період з 13.05.2013р. по 31.07.2013р. за поставлений у квітні 2013 року газ у розмірі 1185грн. 69коп.
Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.24-25), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.
Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає пеня у розмірі 97512грн. 54коп.
За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 484грн. 91коп., 3% річних в розмірі 19901грн. 51коп.
Як встановлено судом, розрахунок 3% річних не суперечить чинному законодавству та підлягає стягненню з відповідача.
Одночасно, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та зазначає, що він також є арифметично вірним.
З огляду на викладене, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 484грн. 91коп., 3% річних в розмірі 19901грн. 51коп.
Розглянувши надану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з приписами пункту 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В обґрунтування наданої заяви про розстрочення виконання рішення заявник посилається на скрутне фінансове становище підприємства у зв'язку з недоодержанням фінансування з державного бюджету. Також зауважив, що кредиторська заборгованість перед підприємством перевищує дебіторську, що свідчить про залежність підприємства від кредиторів, крім того витрати на видобуток вугілля набагато перевищує доходи від реалізації продукції, у зв'язку з чим підприємство отримує кошти державної підтримки. Зазначив, що майно підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює розпорядження ним підприємством.
На підтвердження викладеного до матеріалів справи надано баланс відповідача (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2013р., з якого вбачається, що на кінець звітного періоду він має дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у розмірі 50470тис.грн., поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги 547438тис.грн. Зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013р. вбачається, що чистий дохід від реалізації продукції складає 533031тис.грн., що менше на 372807тис.грн. ніж в аналогічному періоді попереднього року, собівартість реалізованої продукції збільшилась у даному періоді у порівнянні з аналогічним на 17423тис.грн., при цьому фінансовий прибуток від операційної діяльності склав 45078тис.грн.
З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» вбачається, що рухоме та нерухоме майно підприємства перебуває у податковій заставі.
При вирішенні питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Виходячи з того, що обставини, якими відповідач обґрунтовує клопотання про розстрочку виконання рішення є такими, що ускладнюють негайне виконання рішення суду, враховуючи, що позивач проти клопотання відповідача не заперечує, клопотання Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк про розстрочку виконання рішення суду у цій справі підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача у справі, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк, до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», м.Донецьк, про стягнення 1681609 грн. 70 коп., у тому числі основний борг в сумі 1563710грн. 74коп., пеня в сумі 97512грн. 54коп., інфляційні втрати в сумі 484грн. 91коп., 3% річних в розмірі 19901грн. 51коп. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, б.63, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, м.Донецьк, пр.Театральний, б.1, код ЄДРПОУ 03361081) основний борг в сумі 1563710грн. 74коп., пеня в сумі 97512грн. 54коп., інфляційні втрати в сумі 484грн. 91коп., 3% річних в розмірі 19901грн. 51коп судовий збір в сумі 33632 грн. 20коп.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 листопада 2013 року у справі №905/6880/13 на два роки наступним чином:
У грудні 2013 року стягнути 70067грн. 08коп.; у січні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у лютому 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у березні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у квітні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у травні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у червні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у липні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у серпні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у вересні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у жовтні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у листопаді 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у грудні 2014 року стягнути 70067грн. 08коп.; у січні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у лютому 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у березні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у квітні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у травні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у червні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у липні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у серпні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у вересні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у жовтні 2015 року стягнути 70067грн. 08коп.; у листопаді 2015 року стягнути 70066грн. 86коп.; у грудні 2015 року стягнути 33632 грн. 20коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено повний текст рішення.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.І. Малікова
Судове рішення № 35483127, Господарський суд Донецької області було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/6880/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: