Ухвала суду № 35482295, 20.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/13469/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про стягнення грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 пред'явив позов до Черкаського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 36-місячного грошового забезпечення.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.05.2010 року ОСОБА_4 наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройний Сил України № 367 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.

15.04.2010 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язано з проходженням військової служби.

Таким чином, 15.04.2010 року позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Міністерством оборони України нараховано ОСОБА_4 грошову допомогу у розмірі 60 328,80 грн..

ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку виплаченої одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги, з тих підстав, що одноразова грошова допомога була визначена та виплачена, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за останньою посадою відповідно до пункту 2 Порядку № 499 (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби).

Відповідно частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби , залежно від ступеня втрати працездатності його виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою пункту 2 Порядку умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, контузії, травми або каліцтва чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, передбачено, що у разі настання інвалідності в період проходження військової служби - одноразова грошова допомога виплачується у розмірі: 36-місячного грошового забезпечення інвалідам ІІІ групи.

Абзацом 5 підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499 (в редакції, чинній на час настання інвалідності позивача) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, звільнених із служби на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

Крім того, згідно з абзацом 3 ч. 2 п. 2 Порядку - грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 року - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829.

Проте, зазначена норма постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року у справі № 2а-7205/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, була визнана незаконною та нечинною в частині визначення грошового забезпечення для військовослужбовців, звільнених із служби у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 року - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України № 925 від 10 квітня 1996 року та № 173 від 23 лютого 2002 року і Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входить посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, Полтавський обласний військовий комісаріат при визначенні розміру грошової допомоги позивачу повинен був виходити зі складових грошового забезпечення, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не положень, зазначених в пункті 2 Порядку, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав військовослужбовців.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.