Постанова № 35481952, 20.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

20 листопада 2013 року Справа № 811/3664/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомтранс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернокомтранс" (по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (по тексту - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань в сумі 858333 грн. з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Кернел-Трейд» (код 31454383) та показники податкового кредиту в сумі 850000 грн. з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Самара» (код 30355604), задекларованих позивачем за лютий 2013 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 18.09.2013 р. №61/11-23-22-06/38095277 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зернокомтранс» (код 38095277) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств в податковій звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Самара» (код 30355604) та ПП «Вісмут» (код 31276115) за період з 01.01.2012 по 06.08.2013 р.».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 05.09.2013 року по 11.09.2013 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Зернокомтранс». Згідно з актом перевірки від 18.09.2013 р. №61/11-23-22-06/38095277, в ході перевірки виявлені порушення, в тому числі порушення в частині взаємовідносин з ТОВ «Кернел-Трейд» (код 31454383) за лютий 2013 року на суму ПДВ - 858 333 грн., та по взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Самара» (код 30355604) за лютий 2013 року на суму ПДВ - 850000 грн.. Обґрунтуванням протиправних висновків акту перевірки в частині взаємовідносин з вказаними контрагентами за лютий 2013 року є нібито наявність нікчемних правочинів, укладених позивачем з іншими контрагентами.

Як пояснив позивач, висновки акту перевірки в частині порушень по взаємовідносинам з ТОВ «Кернел-Трейд» (код 31454383) за лютий 2013 р. на суму ПДВ - 858333 грн. та з ТОВ «Агро-Самара» (код 30355604) за лютий 2013 р. на суму ПДВ - 850000 грн., є надуманими та такими, що не відповідають дійсним фактичним обставинам, які мали місце у лютому 2013 року.

Представник позивача надав 20.11.2013 року до суду заяву, в якій просить розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі /а.с.151/.

Відповідачем подано заперечення проти позову, відповідно до яких зазначено, що позивач в порушення п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 ПК України безпідставно завищив податкові зобов'язання на загальну суму 858333 грн., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 858333 грн.. Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 06.08.2013 р. встановлено його завищення всього в сумі 850000 грн., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 850000 грн.. Згідно до даних ІС «Податковий блок», розділу «Аналітична система», вкладка «Перегляд результатів співставлення» та даних додатків №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту за період з 01.01.12 по 06.08.13 р. операції з придбання насіння соняшнику у ТОВ «Агро-Самара» (код 30355604) на загальну суму 5100000 грн., в т.ч. ПДВ - 850000 грн.: - за лютий 2013 на суму ПДВ - 850000 грн..

Отже, позивачем на порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період на 850000 грн., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 850000 грн..

Враховуючи вищевказане, відповідач просить відмовити у задоволенні позову /а.с.136-137/.

Представник відповідача 20.11.2013 року надав суду заяву, в якій просив подальший розгляд справи провести в порядку письмового провадження /а.с.152/.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. Так, з огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Встановлено, що службовою особою відповідача, на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 07 серпня 2013 року №1263/10/09-019 по кримінальному провадженні №32013120010000052 від 30 липня 2013 року, згідно із п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат та втрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств в податковій звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Самара» (код 30355604) та ПП «Вісмут» (код 31276115) за період з 01 січня 2012 року по 06 серпня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №61/11-23-22-06/38095277 від 18.09.13 р. /а.с.9-43/.

Перевіркою встановлені порушення:

1) п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну 858333 грн., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 858333 грн., в результаті відображення в податковому обліку операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Кернер-Трейд», код ЄДРПОУ 31454383;

2) п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит на загальну суму 850000 грн., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 850000 грн., в результаті відображення в податковому обліку операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Агро-Самара», код за ЄДРПОУ 30355604.

За результатами перевірки податків повідомлення-рішення не виносились.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до п.49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно до вимог п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.п.14.1.157 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на вищесказане можна дійти висновок, що податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до Податкового кодексу України у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства). Крім того, відповідно до впроваджених нормативно-правових актів передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки та на підставі акту перевірки від 18.09.2013 р. №61/11-23-22-06/38095277 відповідач податкові повідомлення-рішення не виносив. Натомість, ним вчинено дії по коригуванню показників податкових зобов'язань (далі - ПЗ) та податкового кредиту (ПК) з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем та з якими він мав фінансово-господарські правовідносини /а.с.63-132/.

Згідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 р. №266, затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (по тексту - Методичні рекомендації).

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

У відповідності до п.4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.12 р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у п.4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно до пункту 2.19 Методичних рекомендацій, у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п.п.5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем задекларованих позивачем показників ПЗ та ПК в розрізі контрагентів на рівні ДПА України грубо порушує права та інтереси позивача, як платника податків, оскільки це є фактичною зміною показників декларації, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст статті 49 Податкового кодексу України.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка позивача проведена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 07 серпня 2013 року №1263/10/09-019 по кримінальному провадженні №32013120010000052 від 30 липня 2013 року та згідно до вимог п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У відповідності до п.58.4 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Тобто, за результатами перевірок платників податків, призначених та проведених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Аналізуючи п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що у разі, якщо органи досудового слідства або дізнання відмовляють у порушенні кримінальної справи (або закривають кримінальну справу), або компетентним судом винесено рішення по кримінальній справі, то право на прийняття податкових повідомлень-рішень виникає з наступного дня після винесення згаданого рішення або набрання ним законної сили.

Приймаючи дану норму закону, законодавець прагнув не допустити одночасне дослідження одних і тих же обставин судами різних юрисдикцій. Відтак, її слід оцінювати як процесуальний запобіжник. Саме тому, порушення податковими органами приписів п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України є безумовною підставою визнання судами податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування. В даному випадку, податкове повідомлення-рішення не приймалось, натомість, права та інтереси позивача, як платника податків, були порушені проведенням дій по корегуванню ПЗ та ПК з ПДВ, задекларованих позивачем.

Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У відповідності до п.п.3 п.9 роз.VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відтак, керуючись ст.ст.2, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відновити показники податкових зобов'язань в сумі 858333 грн. з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "Кернел-Трейд" (код - 31454383) та показники податкового кредиту в сумі 850000 грн. з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "Агро-Самара" (код - 30355604), задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернокомтранс" (код - 38095277) за період: лютий 2013 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту перевірки від 18.09.2013 р. №61 /11-23-22-06/38095277 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомтранс" (код38095277) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств в податковій звітності по взаємовідносинам з ТОВ "Агро-Самара" (код - 30355604) та ПП "Вісмут" (код - 31276115) за період з 01.01.2012 року по 06.08.2013 року".

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомтранс" (код - 38095277) з Державного бюджету України судові витрати по справі, що складають судовий збір в сумі 34 грн. 41 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько