Постанова № 35478958, 07.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6546/13-a

категорія 8.2

07 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Бортнік О.Г., Галайбі І.Б.,

Халімончук С.С.,

за участю представників позивача Забавської С.М., Зубрицької Н.В.,

представників відповідача Мезенцева О.О., Лещинського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 р. №00010422, №000107222, №000106222 та №000105222,-

встановив:

Комунальне підприємство "Житомирводоканал" звернулось з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 00010422 від 12.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за основним платежем - 610061,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 152515,00 грн.;

№ 000107222 від 12.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 666359,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 166590,00 грн.;

№ 000106222 від 12.09.2013 року, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 471502,00 грн.;

№ 000105222 від 12.09.2013 року, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100258,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіряємого періоду не допускало порушення п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1335 за №168/704, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Пояснив, що зазначені в акті перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими, що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов"язання є такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Встановлено, що 23.08.2013 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області було проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства "Житомирводоканал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.13.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, про що було складено акт № 336/22-2/03344065 від 23.08.2013 року (т.1 а.с. 11-60).

За наслідками проведеної перевірки встановлено, що КП "Житомирводоканал" в порушення п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1335 за №168/704, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" занижено податок на прибуток в сумі 610061,00 грн. за 2012 рік та зменшено від"ємне значення об"єкта оподаткування в сумі 471502,00 грн. за 1 кв. 2013 року.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що на порушення п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) підприємством завищено валові витрати по отриманим послугам від КП "Житомиртеплокомуненерго" за підкачку холодної води на загальну суму 3376552,00 грн. в тому числі по періодах: за 2011 рік 484158,00 грн., за 2012 рік 2420892,00 грн. 1-й кв. 2013 року 471502,00 грн., які відповідно до наданих до перевірки документів не використанні у господарській діяльності підприємства.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що на порушення п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України КП "Житомирводоканал" до податкового кредиту зайво віднесено податок на додану вартість по отриманих послугах від КП "Житомиртеплокомуненерго" по обслуговуванню водопідкачуючих установок в кількості 64 одиниці в бойлерних КП "Житомиртеплокомуненерго" в сумі 789986,00 грн.

Одночасно, в акті перевірки зазначено, що на порушення п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) КП "Житомирводоканал" завищено податковий кредит по податку на додану вартість сформований по фінансово-господарських операціях з СП ТОВ "Техносервіс", а саме: 564,00 грн. за січень 2012 року, 1675,00 грн. за березень 2012 року, 2620,00 грн. за травень 2012 року, 1648,00 грн. за листопад 2012 року. Підставою для даного висновку стала відсутність реальної поставки товару від СП ТОВ "Техносервіс" на адресу замовника КП "Житомирводоканал".

На підставі акту перевірки Житомирською ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Житомирській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 00010422 від 12.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за основним платежем - 610061,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 152515,00 грн.;

№ 000107222 від 12.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 666359,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 166590,00 грн.;

№ 000106222 від 12.09.2013 року, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 471502,00 грн.;

№ 000105222 від 12.09.2013 року, яким зменшено розмір від"ємсного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100258,00 грн. (т.1 а.с.74-81).

Однак суд, вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00010422 від 12.09.2013 року про визначення суми грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями), (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. 138.1.1 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 9 до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За висновками акту перевірки відсутнє реальне проведення господарських операцій по отриманих послугах від КП "Житомиртеплокомуненерго" по обслуговуванню водопідкачуючих установок КП "Житомирводоканал" та підкачці води.

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Так, з акту перевірки вбачається, що згідно укладеної угоди КП "Житомиртеплокомуненерго" (підрядчик) надає послуги КП "Житомирводоканал" (замовник) у власних теплових пунктах (бойлерних). Підрядчик щомісячно надає замовнику акти виконаних робіт та розрахунки (калькуляцію) наданих послуг, розрахунки погоджуються сторонами та підписуються. На підставі даних розрахунків складаються акти виконаних робіт та проводяться розрахунки.

Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують отримання зазначених послуг та понесені витрати позивача, зокрема: податкові накладні, акти виконаних робіт, розрахунки фактичної вартості витрат по підкачці холодної води, споживання активної електроенергії по бойлерним, насосним КП "Житомиртеплокомуненерго", розрахунки коригувань, споживання реактивної електроенергії по котельням (т.1 а.с.94-95,154-213).

З аналізу зазначених документів можна зробити висновок, що всі витрати позивача по фінансово-господарським операціям з контрагентом КП "Житомиртеплокомуненерго" - це витрати по отриманих послугах по підкачці води та обслуговуванню водопідкачуючих установок КП "Житомирводоканал", які пов"язані з господарською діяльністю позивача і підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, свідок ОСОБА_6 - інженер виробничого відділу КП "Житомиртеплокомуненерго" в судовому засіданні підтвердила, що надані послуги пов"язані з підкачкою води КП "Житомирводоканал". Зазначила, що отримання таких послуг позивачу необхідно у зв"язку з технологічним процесом для забезпечення холодною водою жилих будинків вище п"ятого поверху. Такі послуги КП "Житомиртеплокомуненерго" надаються десятиліттями, а тому немає жодних сумнівів у реальності їх отримання.

Таким чином, податковим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що КП "Житомирводоканал" були надані усі первинні документи, які підтверджують факт отримання зазначених послуг.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом зменшено витрати позивача на суму витрат, які не включено до податкових декларацій з податку на прибуток за перевірені періоди.

Так, відповідно до п. 13 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

При цьому підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.266. п.14.1. ст. 14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Як пояснили представники позивача, суми відображені в акті перевірки - це суми погашення заборгованості, яка була станом на 01.04.2011 року, до введення в дію ПК України. При цьому, сума коштів в розмірі 3376552,00 грн. була задекларована в декларації з податку на прибуток за 2010 рік, та при здійсненні перевірки за період з 01.01.2009 року по 01.09.2011 року податковим органом підтверджено правомірність формування валових витрат (акт перевірки від 28.09.2011 року № 4310/23-1/03344065/0100). А тому, вся сума заборгованості перед КП "Житомиртеплокомуненерго" за період з 01.04.2011 року в розмірі 7862473,98 грн. неоплачена і в деклараціях з податку на прибуток не задекларована так, як для цього, відповідно до чинного законодавства, на даний час немає підстав. Тільки після сплати боргу, у позивача буде право віднести ці суми до собівартості реалізованих послуг і задекларувати в декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, з наявного в матеріалах справи акту звірки рахунків між КП "Житомиртеплокомуненерго" та КП "Житомирводоканал" вбачається, що за період з 01.04.2011 року по 31.03.2013 року заборгованість КП "Житомирводоканал" за надані послуги по підкачці води становить 7862473,98 грн.. (т.1 а.с.94-95).

Згідно довідок детальної розшифровки сум та назв доходів і витрат до податкових декларацій з податку на прибуток позивачем в 2011 та 2012 роках витрати по підкачці води не відображалися та І кварталі 2013 року відображено лише 729493,00 грн. (т.1 а.с. 146, т.2 а.с. 21, 24).

Отже, враховуючи, що кошти, які сплачувалися КП "Житомирводоканал" за надані послуги є боргами попередніх періодів, та враховуючи касовий метод податкового обліку, вказані суми не були відображені в деклараціях з податку на прибуток, а тому відповідач безпідставно прийшов до висновку про завищення валових витрат на загальну суму 3376552,00 грн. за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року.

Таким чином, беручи до уваги викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 00010422 від 12.09.2013 року прийнято з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000106222 від 12.09.2013 року про зменшення суми від"ємного значення об"єкта оподаткування за в розмірі 471502,00 грн.

Підставою для прийняття даного рішення стали викладені в п.3.1.2 розділу 3 акту перевірки порушення в частині формування валових витрат КП "Житомирводоканал".

Однак, зважаючи на висновок про відсутність порушень закону при віднесенні сум до валових витрат, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток, а тому дане податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000107222 від 12.09.2013 року, про визначення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість.

З акту перевірки вбачається, що на порушення п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України КП "Житомирводоканал" до податкового кредиту зайво віднесено податок на додану вартість по отриманих послугах від КП "Житомиртеплокомуненерго" по обслуговуванню водопідкачуючих установок в кількості 64 одиниці в бойлерних КП "Житомиртеплокомуненерго" в сумі 789986,00 грн., та завищено податковий кредит по податку на додану вартість сформований по фінансово-господарських операціях з СП ТОВ "Техносервіс", а саме: 564,00 грн. за січень 2012 року, 1675,00 грн. за березень 2012 року, 2620,00 грн. за травень 2012 року, 1648,00 грн. за листопад 2012 року.

Підставою для даного висновку стало відсутність реальності надання послуг КП "Житомиртеплокомуненерго" та отримання товарів від СП ТОВ "Техносервіс" на адресу КП "Житомирводоканал".

Однак, суд також вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) (далі по тексту - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Висновки акта перевірки про не підтвердження позивачем права на податковий кредит спростовуються наданими та дослідженими судом первинними документами, зокрема, видатковими та податковими накладними (т.1 а.с. 110-117, 154-167,173-, 179-180,186-,192,198,204,210).

Зазначені вище документи містять всі обов"язкові реквізити та мають юридичну силу. Виписані податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, що не заперечується актом перевірки.

Крім того, матеріали справи містять докази транспортування товарів від СП ТОВ "Техносервіс" на адресу КП "Житомирводоканал", подальше їх відображення в бухгалтерському обліку та використання позивачем в господарській діяльності (т.1 а.с.96-109, 149-153).

Таким чином, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про відсутність реальної поставки товарів (надання послуг) на адресу КП "Житомирводоканал", а тому позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку по фінансово-господарським операціям з контрагентами КП "Житомиртеплокомуненерно" та СП ТОВ "Техносевіс".

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000105222 від 12.09.2013 року про зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100258,00 грн.

Підставою для прийняття даного рішення стали викладені в п.3.2.2 розділу 3 акту перевірки порушення в частині формування податкового кредиту КП "Житомирводоканал".

Однак, зважаючи на висновок про відсутність порушень закону при формуванні податкового кредиту, дане податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень №00010422, №000107222, №000106222 та №000105222 від 12.09.2013 року, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати прийняті Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 р. №00010422, №000107222, №000106222 та №000105222.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 14 листопада 2013 р.