Ухвала суду № 35477935, 21.11.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/9657/2012

Провадження № 2/524/86/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

20.11.13 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною завою; просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом № 1601/9657/2012.

Розглянувши заяву, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови за № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Ч. 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як вище вказано, ст. 152 ЦПК України не передбачено такого заходу забезпечення позову як зупинення виконавчого провадження у справі.

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України у п. 2 Постанови за № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

За таких умов, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні вимоги про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження у справі відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя