Рішення № 35476373, 21.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" листопада 2013 р. Справа № 906/1528/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Семенюк В.С., довіреність №1.20/6-3119 від 16.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риолан Плюс" (м.Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 15333,00 грн.

Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риолан Плюс" про стягнення 15333,00грн., з яких 7333,00грн. штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України та 8000,00 грн. пені за за прострочення суми штрафу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1528/13 та призначено її розгляд на 04.11.2013р.

У зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача, з врахуванням заявленого ним клопотання про відкладення розгляду справи та зважаючи на необхідність подання сторонами до справи додаткових доказів, ухвалою суду від 04.11.2013р. відкладено розгляд справи на 21.11.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник подав до справи на виконання вимог ухвали суду письмові пояснення та докази, які долучені судом до матеріалів справи (а.с.32-39).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов та інших доказів по справі до суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчить реєстр Ф103 рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області за 05.11.2013р.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач своїм правом прийняти участь в судовому засіданні не скористався, а явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою; запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатом розгляду справи №4.7.1-79/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийнято рішення від 26.09.2012р. №1.16/-83р (а.с.6-11), яким визнано, що ТОВ "СГС-Газтрейд" та ТОВ "Риолан Плюс" під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю продуктів нафтоперероблення газоподібних, яку проводило ДП "Олевське лісове господарство" 15.03.2012 р., вчинили правопорушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За вчинення вказаного порушення на ТОВ "Риолан Плюс" накладено штраф відповідно до частини 5 статті 32 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 8000,00 грн.

04.12.2012р. адміністративною колегією ЖОТВ АМК України у справі №4.7.1.-79/2012 прийнято рішення №1.16./104-р "Про розстрочення сплати штрафу" (а.с.12), за яким вирішено розстрочити ТОВ "Риолан Плюс" сплату несплаченої частини штрафу, встановленого рішенням адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2012р. №1.16/-83р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", у сумі 7333,00 грн., строком на 6 місяців таким чином: до 16 лютого 2013р. - 1223 грн.; до 16 березня 2013 року - 1222 грн.; до 16 квітня 2013 року - 1222 грн.; до 16 травня 2013 року - 1222 грн.; до 16 червня 2013 року - 1222 грн.; до 16 липня 2013 року - 1222 грн.

Так, до прийняття вказаного рішення ТОВ "Риолан Плюс" згідно платіжного доручення №10 від 14.11.2012р. оплатило частково штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення №1.16/-83р від 26.09.2012р., а саме, в частині 667,00 грн. (а.с.13).

Проте, відповідно до наявних у справі доказів, рішення адміністративної колегії ЖОТВ АМК України №1.16./104-р у справі №4.7.1.-79/2012 про рострочення сплати несплаченої частини штрафу щодо здійснення платежів в рахунок погашення суми штрафу у встановлені в даному рішенні строки - відповідачем не виконувалось; остаточного розрахунку по сплаті штрафу до 16 липня 2013 року не здійснено, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви, як і на день розгляду справи, несплачена сума штрафу складає 7333 грн.

З огляду на викладене, посилаючись на ч.5, ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8000,00 грн. (а.с.3).

Відповідач позов щодо підстав пред'явлення та предмету не оспорив, доказів виконання рішень адміністративної колегії ЖОТВ АМК України у справі №4.7.1.-79/2012 за №1.16/-83р від 26.09.2012р. та за №1.16/104р від 04.12.2013 р. не надав.

Оцінивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.93р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства...

За нормою статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: - визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; - припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; - накладення штрафу.

В статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" наведений перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема такими порушеннями є антиконкурентні узгоджені дії (п.1).

У відповідності до ч.1 ст.6 вказаного Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами мають право подавати заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що відповідачем не оскаржувалось у встановленому порядку прийняте адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатом розгляду справи №4.7.1-79/2012 рішення від 26.09.2012р. №1.16/-83р (а.с.6-11), яким визнано, зокрема, вчинення ТОВ "Риолан Плюс" під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю продуктів нафтоперероблення газоподібних, яку проводило ДП "Олевське лісове господарство" 15.03.2012р., порушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а також, накладено за вчинення вказаного порушення на ТОВ "Риолан Плюс" штраф у розмірі 8000,00 грн.

Згідно наявних матеріалів, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, рішення Антимонопольного комітету України у справі №4.7.1.-79/2012 за №1.16/-83р від 26.09.2012р. та за №1.16/104р від 04.12.2013р. про розстрочення сплати несплаченої частини штрафу є чинними.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Аналогічна норма міститься в ст. 56 ч.2 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Зі змісту ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У відповідності до ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідач, у визначений положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішенням №1.16/104р від 04.12.2013р. граничний строк сплати всієї суми штрафу - до 16 липня 2013 року, до 30.06.2013, штраф у повному обсязі не сплатив, перерахувавши лише 14.11.2012р. - 667,00 грн. згідно платіжного доручення №10 (а.с.13).

При цьому, ні до суду, ні на вимогу Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (а.с.33, лист-відповідь - а.с.34), відповідач відомостей щодо здійснення платежів в рахунок сплати штрафу за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), - не надав.

Згідно листа від 11.11.2013р. №01-12/1676, Управління Державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області повідомило, що на рахунок 31111106700460 за КЕКД 21081100 кошти в сумі 15333,00 грн. (сума пені та штрафу) не надходили (а.с.36).

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Риолан Плюс" штрафу у розмірі 7333,00грн. є правомірною та обгрунтованою.

Що стосується заявленої позивачем пені у розмірі 8000,00грн., слід зазначити, що згідно з приписами частини п'ятої статті 56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.2, на звороті-3), пеня останнім нарахована з 17.07.2013р. по 17.10.2013р. (включно) у розмірі 11160 грн.

Однак, враховуючи, що згідно приписів ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, позов підтверджений належними доказами, поданими до справи заявлений відповідно до приписів чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 15333,00 грн.

У відповідності до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Риолан Плюс" (11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м.Олевськ, вул.Західна, буд.14, ідентифікаційний код 37555740) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зарахувавши в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у Олевському районі (код ЄДРПОУ 37937308, МФО 811039, рахунок 31111106700460, код платежу 21081100 (символ звітності 106):

- 7333,00 грн. штрафу,

- 8000,00 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Риолан Плюс" (11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м.Олевськ, вул.Західна, буд.14, ідентифікаційний код 37555740) в дохід Державного бюджету України:

- 1720, 50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.11.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (реком.)