Постанова № 35475064, 12.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа№ 910/7864/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Корсакової Г.В.

За участю представників:

від прокуратури: Одуденко В.В. - посв. № 009987

від позивача-1: Шумська Ю.Ю. - представник

від позивача-2: Федорчук О.В. - представник

від відповідача: ОСОБА_5 - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 по справі № 910/7864/13 (повний текст підписано 10.07.2013) (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі:

1) Київської міської ради

2)Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

про стягнення 88 654,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення 88 654,74 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 у справі № 910/7864/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2013 у справі № 910/7864/13 скасувати, та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі прокурор зазначає, що висновок суду першої інстанції, що Договір оренди нежитлового приміщення № 181-09 від 11.11.2009 припинив свою дію 11.11.2011 є передчасним, оскільки жодна з сторін не заявляли про припинення орендних відносин, а майно орендарем не поверталось орендодавцю, а тому Договір автоматично пролонговано та а орендоване приміщення використовується орендарем.

Крім того, скаржник посилається на невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про те, що орендар з 07.10.2011 через обставини, які від нього не залежали, не міг використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням, зокрема у зв'язку з застосуванням до останнього адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, оскільки зазначені обставини виникли у зв'язку з неналежним виконанням орендарем обов'язку по отриманню необхідних дозвільних документів.

Водночас, судом першої інстанції залишено поза увагою позовні вимоги щодо зобов'язання орендаря звільнити займане приміщення, висновки з вказаного питання в судовому рішенні не відображено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 15.10.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у зв'язку з перебуванням суддів Рєпіної Л.О. та Суліма В.В. на лікарняному, для вирішення спору визначено колегію суддів у складі: Головуючого суді: Тарасенко К.В. суддів: Авдеєва П.В., Корсакової Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 розгляд справи відкладено на 12.11.2013

08.11.2013 від представника позивача-2 на дійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач-2 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 № 910/7864/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про стягнення 88 654,75 грн. та зобов'язати звільнити приміщення.

Представник позивача-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні її доводи підтримав, вважаючи її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

11.11.2009 між Голосіївською районною у місті Києві радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 181-09 (надалі - Договір).

Відповідно п.1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження Голосіївської районної у м. Києві ради від 16.10.2009 № 126 п.2.1 та ордеру № 211-09 від 11.11.2009 року передає, а Орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на 1 поверсі, площею 366,54 кв.м. та використовується для розміщення їдальні, буфету та кафе без реалізації тютюнових та горілчаних виробів.

Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 11.11.2009 року було передано орендоване приміщення орендарю.

Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати за перший календарний місяць згідно з рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради від 20.03.2008 № 21/12, від 10.04.2008 № 22/05 та від 19.06.2008 № 23/09 становить 8 277,48 грн., згідно розрахунку зазначеного у Додатку 1 до Договору.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць.

У відповідності до п. 3.3 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на відповідний розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 5.1 Договору термін дії договору встановлюється з 11.11.2009 року до 11.11.2011 року.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що після закінчення терміну, встановленого в п. 5.1. Договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право у встановленому порядку звернутись до орендодавця з проханням укласти договір на наступний період. В разі відмови орендодавця продовжити термін оренди, орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.13 Договору.

Згідно з п. 2.13. Договору при достроковому припиненні дії договору або після закінчення його терміну дії, при не переукладанні договору на новий термін, орендар зобов'язаний у 10-денний строк здати приміщення по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення.

Підставою для припинення нарахування орендних платежів по цьому Договору є акт передачі орендованого приміщення орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту. (п. 2. 20 Договору)

Відповідно до п. 3.6. Договору по закінченні терміну дії Договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

07.10.2011 року головним державним санітарним лікарем Голосіївського району м. Києва Келебердою Л.В. була винесена постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів, в якій було зазначено, що діяльність, яка здійснюється ФОП ОСОБА_6 в орендованому нежитловому приміщенні дошкільного навчального закладу (ДГЗ) НОМЕР_2 м. Києва не пов'язана з навчально-виховним процесом та постановив заборонити відповідачу діяльність в орендованому приміщені.

Як зазначає відповідач, починаючи з 07.10.2011 відповідач не використовував дане приміщення за цільовим призначенням та не вів господарську діяльність, про що було відомо Управлінню освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. 01.12.2011 року орендодавець повідомив орендаря про закінчення строку дії Договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Нормами ч 4 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до абз. 5 п. 5.1. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Як вірно зазначено в рішенні суду першої інстанції, Договір оренди нежитлового приміщення № 181-09 припинено, оскільки строк, на який його було укладено закінчився, а в пункті 5.2. Договору чітко зазначено щодо припинення Договору після закінчення строку на який його було укладено.

Однак, об'єкт оренди в порушення умов Договору повернуто орендарю не було, а відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до арифметично правильного розрахунку з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації підлягає стягненню 88654,74 грн.

Щодо посилань відповідача та висновків суду першої інстанції, що оскільки відповідачем приміщення, передане в оренду не використовувалося за цільовим призначенням у зв'язку з застосуванням адміністративно-запобіжних заходів за порушення відповідачем санітарного законодавства колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак відповідач в повній мірі відповідає за порушення санітарного законодавства, а тому норми ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, крім того, відповідач не був позбавлений можливості повернути об'єкт оренди орендодавцеві після закінчення строку дії Договору оренди, а тому відповідач не може бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання умов Договору.

Щодо вимоги про звільнення приміщення колегія суддів зазначає, що як встановлено вище наведеними аргументами Договір оренди припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, однак відповідач зобов'язання щодо повернення майна орендарю за актом не виконав.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зазначена вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи, що прокуратура у відповідності до Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги як за вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості) так і за немайнову вимогу (зобов'язання звільнити приміщення)

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 року у справі № 910/7864/13 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 по справі № 910/7864/13 скасувати.

3. Позов вимоги задовольнити у повному обсязі.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (іден. Код НОМЕР_1) на користь держави в особі Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 32525507, на р/р 35428013005527, МФО 820019, ЗКПО 37479398) 88 654,74 (вісімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн. 74 коп.) грн. заборгованості по орендній платі та комунальним платежам.

5. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 звільнити займане приміщення площею 366,54 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (іден. Код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 2658,65 (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім грн. 65 коп.) грн. судового збору за подання позовної заяви та 1329,82 (тисячу триста двадцять дев'ять грн. 82 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8. Матеріали справи № 910/7864/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді П.В. Авдеєв

Г.В. Корсакова