Постанова № 35474167, 20.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р. Справа № 805/14941/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про визнання дій неправомірними, скасування актів та вимог

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування акту від 12.04.2013 року № 440 , акту від 12.04.2013 року № 441, вимог від 12.04.05.2013 року № Ф 672 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 8582 грн. 72 коп. та від 02.08.2013 року № Ф 2018 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 10970 грн. 78 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, акти та вимоги, які оскаржуються, прийняті відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Законом.

Зазначає, що станом на день звернення до суду з позовною заявою, позивач не має будь-якого боргу перед Пенсійним фондом України, а прийняття вимог відповідачем є умисною протиправною дією.

Вказує на те, що позивач не відноситься до фізичних осіб - підприємців, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, а тому проведення відповідачем перевірки за результатами якої складені акти № 440 та № 441 є незаконним, а зазначені акти підлягають скасуванню.

Наполягає на тому, що у період з 2011 року по 2013 рік у позивача не працювали наймані працівники, а тому позивач не є страхувальником та не зобов'язаний подавати звіти щодо нарахованого та сплаченого єдиного внеску.

Враховуючи наведене, вважає, що відповідач неправомірно зобов'язав його сплатити суму єдиного внеску, тому просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що позивач є платником єдиного внеску в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами чинного законодавства на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.

ОСОБА_1 - зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області від 11.03.2009 року, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 13).

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 є платником єдиного податку, взятий на облік як платних єдиного внеску до УПФУ у м. Краматорську Донецької області (а.с. 14).

Згідно акту від 12.04.2013 року № 440 про неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік СПД ОСОБА_1 не надав у 2012 році звіт про суми нарахованого доходу затрахованих осіб та суми нархованого єдиного внеску (а.с.19).

Згідно акту від 12.04.2013 року № 441 про неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік СПД ОСОБА_1 не надав у 2011 році звіт про суми нарахованого доходу затрахованих осіб та суми нархованого єдиного внеску (а.с.20).

12.04.2013 року УПФУ в м. Краматорську Донецької області винесена вимога № Ф-672 про сплату СПД ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 8582 грн. 72 коп.(а.с. 21).

02.08.2013 року УПФУ в м. Краматорську Донецької області винесена вимога № Ф-2018 про сплату СПД ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10870 грн. 78 коп.(а.с. 22).

Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії неправомірними, скасувати акти та вимоги.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п.п. 2.1.3 п.2.1 Розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Тобто, позивач у справі є платником єдиного внеску в розумінні зазначеної норми Закону.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пунктів 9, 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, затвердило Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 3.2 Порядку ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок подавати до Пенсійного фонду звіти про суми нарахованого єдиного внеску.

Статтею 9 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.

Пунктом 3.4 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно п. 4.2 Розділу ІУ Інструкції сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в підпунктах 5.1.3, 5.1.4 пункту 5.1 розділу V цієї Інструкції (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених пунктом 5.9 розділу V цієї Інструкції, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок Пенсійного фонду, відкритий в уповноваженому банку України.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти, зараховуються на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються у гривнях територіальними органами Пенсійного фонду за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі повідомлення Пенсійного фонду та копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.

Платники, зазначені у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державною казначейською службою України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, сума єдиного внеску за період 2011 рік - 2012 рік у встановлений строк та у повному обсязі до Пенсійного фонду не перерахована.

Пунктом 6.2 Розділу УІ Інструкції визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Зазначена норма закріплена у п. 6.3 Інструкції, відповідно до якого органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, в випадку, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Тобто, направляючи на адресу позивача вимогу, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви в частині визнання дій неправомірними та скасування вимог.

Щодо позовних вимог про скасування актів про неподання звітності до органів Пенсійного фонду, суд враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, предметом адміністративного судочинства є правовідношення, які виникають у сфері публічно правових взаємовідносин у зв'язку з реалізацією права зацікавлених осіб на судовий захист та направлені на захист від порушень з боку органів владних повноважень при здійснені ними владних управлінських функцій.

Тобто, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, які прийняті у межах повноважень та на підставі відповідних норм права, є формою реалізації владних повноважень, закріплених у нормативно - правових актах, за своєю природою є управлінськими, потребують обов'язкового виконання та несуть певні негативні наслідки.

Як вбачається з актів, які оскаржується, вони не потребують обов'язкового виконання та не несуть для позивача певних негативних наслідків, за своєю суттю носять інформаційний характер.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву в чатсині скасування актів такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування актів від 12.04.2013 року № 440 та від 12.04.2013 року № 441, скасування вимог від 12.04.05.2013 року № Ф 672 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 8582 грн. 72 коп., від 02.08.2013 року № Ф 2018 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 10970 грн. 78 коп. - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.