Рішення № 35474010, 26.11.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3049/13-ц

Провадження № 2/591/1436/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Сибільова О.В.,

за участю секретаря - Кірілової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната»,

про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

До суду з позовом до ТОВ «Діната» звернувся ОСОБА_1, який підтримав в судовому засіданні та уточнені вимоги мотивував тим, що наказом № 20-к від 01 червня 2010 року був прийнятий у ТОВ «Діната» на посаду інженера-землевпорядника, з якої був звільнений 30 листопада 2011 року за власним бажанням. Оскільки за весь час роботи у товаристві він не отримав заробітну плату в повному обсязі, тому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 2 389, 91 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 18 105 гривень (а.с. 2, 146).

Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи це тим, що всі розрахунки з відповідачем були проведені в повному обсязі, своєчасно.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити в зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що згідно наказу № 20-к від 01 червня 2010 року позивач був прийнятий на посаду інженера-землевпорядника, звідки був звільнений, згідно наказу директора № 17-к від 30 листопада 2011 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 23, 25).

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 95 КЗпП України, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Ст. 83 КЗпП України передбачає, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей

На думку суду, вимоги позивача стосовно невиплати йому заробітної плати в повному обсязі є безпідставними та спростовуються доказами, наданими відповідачем в судовому засіданні, які є послідовними та узгоджуються між собою.

Так, згідно наказу № 20-к від 01 червня 2010 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду інженера-землевпорядника з 01 червня 2010 року з окладом згідно штатного розкладу.

Наданими суду штатними розкладами та табелями відпрацьованого робочого часу підтверджується визначений роботодавцем позивачу помісячний розмір заробітної плати, який встановлений відповідно до відпрацьованого робочого часу (а.с. 51-67, 124-142), що не суперечить діючому трудовому законодавству.

Виплата встановленої ОСОБА_1 заробітної плати в повному обсязі за весь зазначений ним період роботи підтверджена платіжними відомостями про перерахунок коштів, відомостями про отримання заробітної плати, а також платіжними документами про перерахунок коштів на зарплатну банківську картку (а.с. 37-41) та довідкою ПУАТ «Фідобанк» про рух коштів на зарплатному рахунку ОСОБА_1 (а.с. 27-28, 42-50, 95-107, 113, 123). Підстав недовіряти цим доказами, суду не надано.

Таким чином, наведеними доказами (перевіреними судом) спростовуються доводи позивача стосовно невиплати йому заробітної плати за період роботи з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2011 року і підтверджуються заперечення відповідача щодо виплати в повному обсязі заробітної плати позивачу згідно вимог діючого законодавства.

Вимоги позивача стосовно невиплати йому компенсації за невикористану відпустку також є безпідставними та спростовуються доказами, наданими відповідачем, згідно яких, при звільненні ОСОБА_1 було виплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 381 гривня (а.с. 28) та перераховані 29 грудня 2012 року на зарплатну банківську картку позивача (а.с. 113).

Ст.ст. 116, 117 КЗпП України передбачений обов'язок роботодавця при звільненні працівника виплатити належні йому суми в день звільнення. В разі їх невиплати з вини власника в день звільнення, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стосовно несвоєчасно проведеного розрахунку при звільненні, то в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки днем його звільнення згідно наказу є 30 листопада 2011 року, а остаточний розрахунок, згідно довідки банку, з позивачем було проведено 29 грудня 2011 року, що суперечить вимогам ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Проте, беручи до уваги, що позивачем пропущені строки для звернення до суду з цими вимогами, визначені ст. 233 КЗпП України, і суду не надано жодної обґрунтованої та переконливої поважної причини їх пропуску, тому в цій частині вимоги ОСОБА_1 також задоволенню не підлягають.

Не вважає суд доказом обґрунтованості вимог позивача і надану ним довідку ДПІ про задекларовані доходи позивача, оскільки вона спростовується платіжними відомостями наданими відповідачем, а незначна невідповідність наведених в довідці сум доходу відомостям наданим відповідачем стосовно виплати заробітної плати (зокрема - за другий квартал 2010 року), зумовлена неточністю поданої ТОВ «Діната» звітністю і підтверджується наданими відповідачем податковими розрахунками - звітним та уточненим (а.с. 156, 161).

В іншій частині довідка ДПІ в повному обсязі підтверджує позицію відповідача стосовно виплати в повному обсязі заробітної плати позивачу, оскільки сума задекларованого доходу позивача (за роботу в ТОВ «Діната») згідно відомостей ДПІ співпадає з відомостями про виплату заробітної плати та перерахованими коштами на зарплатну картку, наданими відповідачем.

Таким чином, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Діната» належить відмовити в зв'язку з необґрунтованістю вимог.

На підставі ст. 83, 94, 95, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната», про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 2389,91 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 18105 гривень, відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю вимог.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.В. Сибільов