Постанова № 35473071, 19.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа № 907/360/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Будинкового комітету "Престиж", м. Ужгород, б/н від 26.07.2013

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013

у справі № 907/360/13

за позовом: Товариства з додатковою відповідальність "Ужгородхліб", м. Ужгород

до відповідача 1: Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача 2: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача 2: Будинковий комітет "Престиж", м. Ужгород

за участю прокурора Закарпатської області

про визнання недійсними рішень та свідоцтв про право власності на нерухоме майно

За участю представників сторін:

від прокурора:- Яворський Я.Т. (прокурор);

від позивача: - Ігнатенко С.С. - представник (довіреність б/н від 25.03.2013);

від відповідача 1: - не з'явився;

від відповідача 2: - не з'явився;

від третьої особи:- Монастирецька Г.В. - представник (довіреність б/н від 28.05.2013).

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 у справі № 907/360/13 позов ТзОВ "Ужгородхліб" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача 2 Будинкового комітету "Престиж" та прокурора Закарпатської області задоволено повністю. Визнано недійсними рішення VІІ сесії VІ скликання Ужгородської міської ради „Про скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.02.2011 №55" №225 від 22.07.2011 та рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради „Про реєстрацію права власності на новозбудовані об'єкти нерухомого майна" №438 від 05.12.2012.

З даним рішенням не погоджується третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, Будинковий комітет "Престиж", оскаржила його в апеляційному порядку. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також без надання належної оцінки доводам сторін. На його думку, хибними є висновки суду першої інстанції про те, що спірний гуртожиток на час приватизації на балансі ВАТ «Ужгородхліб» не перебував, а тому право власності на це майно не набув. Зокрема висвітлена думка скаржника у апеляційній скарзі, що згідно інвентаризаційного опису, наданого РВ ФДМУ по Закарпатській області, станом на момент приватизації на балансі позивача перебував гуртожиток без адреси, 1992 року введення в експлуатацію. На підставі наведеного у апеляційній скарзі, БК «Престиж» спросить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Закарпатської області в даній справі і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. Також скаржник у апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013.

01.08.2013 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Будинкового комітету "Престиж", б/н від 26.07.2013, розподілено до розгляду судді-доповідачу Новосад Д.Ф.

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.2010) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.2012), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2013 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Будинкового комітету "Престиж" введено суддів - Гриців В.М., Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 24.09.2013.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гриців В.М. та зайнятістю у складі іншої колегії судді Данко Л.С. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Будинкового комітету "Престиж" введено суддів - Михалюк О.В., Мельник Г.І.

Прокуратура Закарпатської області, позивач та відповідач 2 правом наданим ст.96 ГПК України скористалися, направили суду відзиви на апеляційну скаргу. Прокуратура Закарпатської області у відзиві на апеляційну скаргу Будинкового комітету «Престиж» просить суд задоволити дану апеляційну скаргу у повному обсязі з підстав викладених в останньому. Позивач у поданому відзиві та додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, просить суд залишити рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 907/360/13 від 16.07.2013 без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Також, на електронну адресу Львівського апеляційного господарського суду від представника відповідача 2 поступив відзив, у якому Ужгородська міська рада наводить підстави для скасування та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 17.10.2013 та 19.11.2013 з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 та 17.10.2013.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013, ТзДВ «Ужгородхліб» надало суду оригінал довідки № 126 від 07.11.2013 про те, що нерухоме майно - будівля гуртожитку розташована за адресою вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді, в результаті приватизації Ужгородського хлібокомбінату підрозділу ДП «Закарпатського виробничого-торгового об'єднання Хлібопекарської промисловості «Закарпатхлібторг», включено до статутного фонду ВАТ «Ужгородхліб», правонаступником якого є ТзДВ «Ужгородхліб». Також, надано докази обслуговування вказаного гуртожитку за рахунок позивача, зокрема, відповідні рахунки за водопостачання та водовідведення, договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006 та квитанції за електроенергію.

В судове засідання 19.11.2013 з'явився прокурор, представник позивача та третьої особи. Відповідач 1 та відповідача 2 не забезпечили явки повноважених представників у судове засідання, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені.

19.11.2013 на адресу Львівського апеляційного господарського суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 поступило клопотання про зупинення провадження у справі №907/360/13 та про витребування додаткових доказів. Зокрема клопотання про зупинення провадження у справі обгрунтоване тим, що станом 13.09.2013 відкрито провадження у адміністративній справі про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 55 від 16.02.2011, та зазначено, що вказане рішення є підставою звернення позивача, ТзДВ «Ужгородхліб», до суду та оскаржувати рішення Ужгородської міської ради VII сесії VI скликання № 225 від 22.07.2011 та № 438 від 05.12.2012. На підставі наведеного скаржник просить суд зупинити провадження у справі № 907/360/13 до вирішення адміністративного позову БК «Престиж» у справі № 308/15507/13-а.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду з врахуванням поданих документів, а також матеріали справи, у даному судовому засіданні, розглянула клопотання скаржника про зупинення провадження у справі та про витребування додаткових доказів, дійшовши висновку про відхилення вказаних клопотань з огляду на наступне.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 2 - 4 ст. 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. (п. 3.16 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи вимоги вказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд адміністративного позову у справі № 308/15507/13-а не унеможливлює та не може вплинути на розгляд апеляційної скарги на рішення суду у даній справі. Отже, клопотання БК ''Престиж" про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання скаржника про витребування доказів апеляційний суд вважає останнє необґрунтованим та таким, що не відповідає приписам ст.38 та ч.1 ст.101 ГПК України. Як вбачається зі змісту клопотання, Будинковий комітет «Престиж» просить суд апеляційної інстанції витребувати від ВАТ «Ужгородхліб» правовстановлюючі документи, а саме:акт прийому-передачі гуртожитку № 20 по вул. Богомольця у м. Ужгороді між дольовиками Хлібокомбінатом, Маргариновим заводом, Видавництвом «Радянське Закарпаття», заводом побутової хімії, АТП-12107, міськвиконкомом та РВ ФДМУ по Закарпатській області, станом на 1966-1997; акт прийому-передачі гуртожитку № 20 по вул. Богомольця у м. Ужгороді між РВ ФДМУ по Закарпатській області та ВАТ «Ужгородхліб» із дня затвердження плану приватизації 26.06.1997 по сьогоднішній день та довідку із ВАТ «Ужгородхліб», в якій вказати дату та підстави знаходження гуртожитку № 20 по вул. Богомольця у м. Ужгород.

Відповідно до ст.38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, клопотання про витребування додаткових доказів не підлягає задоволенню, оскільки БК «Престиж» останнього не заявляв у суді першої інстанції, крім того, питання правового статусу майна на час приватизації було предметом дослідження господарським судом Закарпатської області.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи, також оглянувши оригінали документів наявних в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 у справі № 907/360/13 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24.06.1997 №3/263 затверджено план приватизації Ужгородського хлібокомбінату, для забезпечення виконання якого визначено здійснити дії по перетворенню Ужгородського хлібокомбінату у відкрите акціонерне товариство (а.с.54). Планом приватизації визначено об'єкти державного житлового фонду, які підлягають включенню до цих об'єктів, зокрема гуртожиток по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгороді не включений до цих об'єктів.

Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області від 24.06.1997 року №3/264 створено шляхом перетворення структурного підрозділу закарпатського виробничо-торгівельного об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг" відкрите акціонерне товариство „Ужгородхліб", а також затверджено статут відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб", згідно якого пунктом 3.3 визначено, що товариство є правонаступником Ужгородського хлібокомбінату - підрозділу ДП Закарпатського виробничого-торгового об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг"(а.с. 111).

Відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого РВ ФДМУ по Закарпатській області від 28.06.1996, гуртожиток по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород не був виключений з вартості майна цілісного майнового комплексу. Відсутній спірний гуртожиток і серед об'єктів державного житлового фонду, зазначених у плані приватизації як такі, що не підлягають приватизації.

Згідно з ч.2 ст.1 ч.2 ст.2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" в редакції на час виникнення правовідносин, до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.

Відповідно до ч. 2 ст.3 вказаного закону передбачено, що дія цього закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Пунктом 39 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №36 від 18.01.1995 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 в редакції на момент виникнення правовідносин, встановлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду крім гуртожитків. Зміни до п.2 Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України №695 лише 26.05.2004.

Враховуючи наведене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що на момент приватизації гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних рад, отже в даному випадку будівля гуртожитку по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород правомірно була включена до статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням V сесії V скликання Ужгородської міської ради від 10.04.2009 №1048 „Про дозвіл на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету „Престиж" по вул. Богомольця, 20" надано дозвіл на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету „Престиж" (а.с. 163).

Відповідно до протоколу №11 від 30.06.2009 загальних зборів ВАТ „Ужгородхліб", зокрема, прийнято рішення надати дозвіл на передачу гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді у відповідності до Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" в комунальну власність м. Ужгород за умови остаточного розрахунку за спожиті комунальні послуги (а.с. 75-82). Однак, рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.12.2009 у справі № 3/74 визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Ужгородхліб», оформлене протоколом №11 від 30.06.2009. Місцевим господарським судом встановлено, що акт прийому-передачі відомчого житлового фонду (гуртожитку по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород) в комунальну власність від 04.01.2010 прийнятий без участі представника позивача (а.с. 164-166). Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.02.2010 №57 „Про затвердження акта приймання-передачі гуртожитку" вирішено затвердити акт прийому-передачі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у комунальну власність м. Ужгород та пунктом 2 рішення, будинковому комітету прийняти гуртожиток по вул. Богомоляця, 20 на баланс та обслуговування (а.с. 92).

Як вбачається з матеріалів справи, ТзДВ «Ужгородхліб» з метою врегулювання правовідносин власності щодо гуртожитку по вул. Богомольців, 20 в м. Ужгород, звертався до господарського суду Закарпатської області з позовом про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати за ВАТ „Ужгородхліб" гуртожиток по вул. Богомольця, 20 та порушено 12.04.2010 провадження у справі №16/42. У вказаній справі суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТзДВ „Ужгородхліб" до Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради та КП „БТІ" м. Ужгород" за участю третіх осіб - РВ ФДМ України по Закарпатській області, будинкового комітету „Престиж", про визнання права власності на гуртожиток по вул. Богомольця, 20 та зобов'язання його зареєструвати за ТзДВ „Ужгородхліб". Зокрема рішення у даній справі мотивоване тим, що Ужгородська міська рада та її виконавчий комітет право позивача не оспорювали, оскільки діяли за його ініціативою у відповідності з наявним на час його звернень документами, також зазначено, що позивач в межах розгляду справи №16/42, в зв'язку з скасуванням рішення по ній за нововиявленими обставинами, не довів обставин, що свідчили б про оспорювання чи невизнання з боку Ужгородської міської ради права власності на гуртожиток по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород.

16.02.2011 виконавчий комітет Ужгородської міської ради прийняв рішення №55 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", у якому вирішив видати свідоцтва про право власності ВАТ „Ужгородхліб" на будівлю гуртожитку загальною площею 3110, 1 кв.м. розташованої за адресою: м.Ужгород, вул. Богомольця, буд. 20; свідоцтво видати на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24.06.1997 №3/263 „Про затвердження плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату"; Комунальному підприємству „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород" підготувати свідоцтво про право власності взамін раніше виданих документів та зареєструвати їх за власниками (а.с.13).

22.07.2011 Ужгородською міською радою прийнято рішення №225 „Про скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.02.2011 № 55", на підставі ст.ст. 26, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та враховуючи постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 по справі №5008/27/2011, яким скасовано рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" №55 (а.с. 14). При цьому, виконавчий комітет Ужгородської міської ради прийняв рішення від 05.12.2012 №438, яким зобов'язано комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород" провести реєстрацію права власності та оформити свідоцтва про право власності взамін раніше виданих документів територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (оперативне управління - за будинковим комітетом „Престиж") на багатоквартирний житловий будинок, реконструйований з гуртожитку по вул. Богомольця, 20 загальною площею 3167,1 м.кв. (а.с. 28). Згідно вказаного рішення, 27.12.2012 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно багатоквартирного житлового будиноку по вул. Богомольця, 20.

В матеріалах справи № 907/360/13 містяться судові рішення по справі господарського суду Закарпатської області № 5008/27/2011, у якій позивач - будинковий комітет „Престиж" звертався до регіонального відділення Фонду державного майна України та до ВАТ „Ужгородхліб" з вимогою про визнання незаконним плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду України по Закарпатській області № 2/263 від 24.06.1997, в частині передачі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді до статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб" та п.3.3 статуту ВАТ „Ужгородхліб". Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 у справі № 5008/27/2011 відмовлено в позові повністю. Вказане рішення скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011. В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 скасовано постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін. У зазначеній постанові колегією суддів касаційної інстанції встановлено, що на момент приватизації Ужгородського хлібокомбінату гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

З вказаних підстав, ТзДВ „Ужгородхліб" заперечує проти зміни чи припинення правовідносин, що виникли у зв'язку із прийняттям виконавчим комітетом Ужгородської міської ради рішення №55 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 16.02.2011 і вважає, що товариство набуло право власності на будівлю гуртожитку по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород в процесі приватизації і факт включення цієї будівлі до статутного фонду встановлений судом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості вимог позивача в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 22.07.2011 №225.

Згідно з ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п. 30 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання у сфері власності: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Закарпатської області та вважає, що у рішенні виконавчого комітету Ужгородської міської ради „Про реєстрацію права власності на новозбудовані об'єкти нерухомого майна" № 438 від 05.12.2012 відсутні будь-які посилання на законні підстави та правомірність виникнення комунальної власності у територіальної громади м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради та проведення реєстрації права власності на багатоквартирний житловий будинок, реконструйований з гуртожитку по вул. Богомольця, 20. Зокрема матеріалами справи підтверджується відсутність волевиявлення позивача на передачу у комунальну власність будівлі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород, оскільки вказане підтверджується визнанням судом недійсним рішення загальних зборів ВАТ „Ужгородхліб", відсутність підпису уповноваженого представника на акті приймання-передачі від 04.01.2010 та зазначені судові рішення. Враховуючи наведене судом першої інстанції правомірно визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (багатоквартирний житловий будинок за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 20) від 27.12.2012.

Більш того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про право комунальної власності на нерухоме майно (будівля гуртожитку за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 20) від 01.12.2011, оскільки рішення загальних зборів ВАТ „Ужгородхліб" від 30.09.2009 оформлене протоколом №11, яке слугувало підставою для складання акту приймання-передачі відомчого фонду в комунальну власність, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської від 24.02.2010 №57, визнано недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та заборонено відповідачам вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність чи користування іншим особам (крім позивача), а також у будь-який інший спосіб розпоряджатися нерухомим майном за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 20 чи його частинами.

В свою чергу, у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про скасування заходів забезпечення позову винесених ухвалою від 17.05.2013, з огляду на можливість утруднення або невиконання рішення суду.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативи має право вжити, передбачених ст.67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вирішення питання про наявність чи відсутність зазначених обставин є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об'ємі.

З огляду на те, що предметом позову є визнання недійсним рішень та свідоцтв про право власності на нерухоме майно, на думку апеляційного суду, обраний заявником засіб забезпечення позову знаходиться у прямому зв'язку із предметом позовної вимоги. Наслідком невжиття відповідних заходів можливе порушення майнових прав позивача та утруднення або неможливість виконання рішення суду при задоволенні позову. Отже, вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі відповідає нормам ст. ст. 66,67 ГПК України.

На підставі викладеного місцевим господарським судом вірно проаналізовано та надано оцінку обставинам справи. Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 у справі № 907/360/13 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 у справі № 907/360/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови виготовлено: 22.11.2013

Головуючий-суддя Д. Новосад

Суддя О. Михалюк

Суддя Г. Мельник