Рішення № 35473032, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12659/13 18.11.13

за позовом Телюка Григорія Панасовича

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Укрнафтогаз»

про стягнення дивідендів

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача Телюк Г.П. (особу перевірено);

від відповідача Мануілова Я.І. - представник за довіреністю

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 18.11.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача про стягнення 44 567,46 грн. дивідендів та 2 289,42 грн. трьох відсотків річних, а також відшкодування понесених судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2013 матеріали справи направлені за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 порушено провадження у справі №910/12659/13, залучено до участі у розгляді справи Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз", у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Розгляд справи призначено на 16.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2013 продовжено строк вирішення спору в справі № 910/12659/13, розгляд справи призначено на 06.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2013 розгляд справи відкладено до18.09.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 справу № 910/12659/13 передано для розгляду судді Ковтуну С.А., який ухвалою від 18.09.2013 прийняв справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 розгляд справи відкладено до 07.10.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 справу № 910/12659/13 передано для розгляду судді Спичаку О.М., який ухвалою від 07.10.2013 прийняв справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 розгляд справи відкладено до 04.11.2013, а ухвалою від 04.11.2013 - до 18.11.2013.

Також, 18.09.2013 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача 42 339,09 грн. заборгованості по сплаті дивідендів.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту клопотання позивача про зміну розміру позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення розміру позовних вимог щодо 3% річних, і здійснює розгляд справи в межах вимог, заявленій у даній заяві, а саме щодо стягнення 42 339,09 грн. дивідендів.

В судовому засіданні 18.11.2013 представник позивача заявлені вимоги (з урахуванням поданої заяви) підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 30 Закону України «Про акціонерні товариства» не здійснено виплату позивачу, як акціонеру відповідача, дивіденди за 2007 рік в сумі 42 339,09 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позові відмовити. У письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на та те, що згідно рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 26.01.2010, виплату дивідендів за 2006 рік постановлено розпочати 01.08.2010 та закінчити 01.08.2011, за 2007 рік - постановлено розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011, а за 2008 рік постановлено розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2010. Визначенням даних строків було встановлено період у часі для реалізації акціонерами відповідача, зокрема і позивачем, права на одержання дивідендів за 2006-2008 роки, та зі спливом яких у разі відсутності відповідних звернень акціонерів з вимогами про виплату дивідендів зобов'язання відповідача по їх виплаті припиняються. Отже, відповідач вважає, що право позивача на отримання дивідендів є припиненим з закінченням строку виплати дивідендів за відповідні роки. Також, позивачем не було надано відповідачу протягом встановлених періодів і достовірну інформацію, необхідну для своєчасної виплати дивідендів.

ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» в судове засідання 18.11.2013 по справі представників не направляло, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавало. Третя особа була належним чином повідомлена про розгляд справи, і не була позбавлена надати письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду.

Проте, у письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду 14.11.2013, третя особа вказувала проте, що станом на 29.01.2010 ВАТ «ФК «Укрнафтогаз» здійснював ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Укрнафта», і станом на 29.01.2010 на особовому рахунку позивача обліковувалась 1 953 простих іменних акцій відповідача

Суд, з метою уникнення затягування розгляду справи та дотримання процесуальних строків вирішення спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що неявка представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи та вирішення спору в даному судовому засіданні (про що зокрема вказується в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 (п. 3.9.2)), а отже справа розглядається у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх представників сторін, перевіривши відповідність наявних у справі копій документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наданої відповідачем належним чином засвідченої копії Статуту ПАТ «Укрнафта», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 20.12.2015 № 14 (редакція якого діяла на час прийняття рішення про виплату дивідендів), ВАТ «Укрнафта» засновано відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57.

Статутом ПАТ «Укрнафта», який затверджено рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 20.12.2005 № 14 (редакція якого діяла на час прийняття рішення про виплату дивідендів) визначено, що акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи України та інших країн, що набули право власності на підставі чинного законодавства України (п. 5.2.), акціонери мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати його частку (дивіденди); право на отримання частини прибутку (дивідендів) мають особи, які є акціонерами товариства на початок строку виплати дивідендів. Початок строку та термін виплати дивідендів визначається на підставі рішення загальних зборів акціонерів відповідно до Положення про порядок нарахування і виплати дивідендів у ВАТ «Укрнафта» (п. 5.3.3), дивіденди сплачуються за рахунок прибутку товариства отриманого за підсумками фінансового року. Виплати дивідендів здійснюються один раз на рік підсумками календарного року згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів та відповідно до положення про порядок нарахування і виплати дивідендів, яке затверджується загальними зборами (п. 8.5).

Відповідно до наданої відповідачем належним чином засвідченої копії Статуту ПАТ «Укрнафта», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 22.03.2011 № 21, ВАТ «Укрнафта» засновано відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57, відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено назву товариства - з ВАТ «Укрнафта» на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».

Згідно з сертифікатом акцій серії А № 28568, позивач є власником 953 шт. простих іменних акцій ВАТ «Укрнафта» (емітента), строк виплати дивідендів- за рішенням зборів акціонерів.

Відповідно до виписки реєстратора - ПРАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку, складеної 13.04.2011, Телюк Григорій Панасович станом на момент складання виписки є власником простих іменних цінних паперів емітента - ВАТ «Укрнафта» у кількості 953 шт., код цінних паперів UA1004781001, номінальна вартість одного цінного папера - 0,25 грн.

Відповідно до виписки реєстратора - ПРАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку, складеної 12.05.2011, Телюк Григорій Панасович станом на момент складання виписки є власником простих іменних цінних паперів емітента - ВАТ «Укрнафта» у кількості 953 шт., код цінних паперів UA1004781001, номінальна вартість одного цінного папера - 0,25 грн.,

Також, згідно з Актом приймання - передачі сертифікатів цінних паперів від 08.04.2011, позивачем було передано зберігачу - ТОВ «Он-лайн Капітал» сертифікат цінних паперів серії А № 4660, кількість цінних паперів, оформлених сертифікатом - 1 953 шт., емітент - ВАТ «Укрнафта».

Також, як зазначала третя особа у письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду 14.11.2013, станом на 29.01.2010 ВАТ «ФК «Укрнафтогаз» здійснював ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Укрнафта», і станом на 29.01.2010 на особовому рахунку позивача обліковувалась 1 953 простих іменних акцій відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» № 18 від 26.01.2010, загальними зборами акціонерів ВАТ «Укрнафта» по питанню порядку денного щодо розподілу прибутку за 2006-2008 роки прийнято рішення про те, що за результатами господарської діяльності у 2006 році, розмір дивідендів, що припадає на одну акцію становить 44,48 грн.; виплату дивідендів за 2006 рік акціонерам постановлено розпочати 01.08.2010 та закінчити 01.08.2011. Також, за результатами господарської діяльності у 2007 році, розмір дивідендів, що припадає на одну акцію становить 22,82 грн.; виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам постановлено розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011. Дивіденди виплачуються товариством із залученням реєстратора - ВАТ «ФК «Укрнафтогаз».

13.02.2013 позивач звернувся до ПрАТ «ФК «Укрнафтагаз» та ПАТ «Укрнафта» з листом, в якому просив перерахувати дивіденди за 2007 рік, зазначаючи зокрема про те, що дивіденди за 2006 та 2008 рік ним отримані.

У відповідь на лист позивача від 13.02.2013, позивач листом № 33/02-31/44 від 21.02.2013 повідомив позивача про те, що дивіденди за 2007 рік будуть виплачені позивачу. Проте, станом на 29.01.2010 в реквізитах акціонерів були наявні неточності, які перешкоджали фактичному перерахуванню коштів.

Як зазначав позивач у позові, що відповідачем всупереч ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 30 Закону України «Про акціонерні товариства» не здійснено виплату позивачу, як акціонеру відповідача, дивіденди за 2007 рік в сумі 42 339,09 грн. , що і стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Згідно статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства", акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні напери акціонерного товариства. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Згідно статті 30 Закону України «Про акціонері товариства» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про виплату дивідендів), дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку (пункт 1). Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства (пункт 2). Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства (пункт 3). Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство. У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку. (пункт 4). У разі реєстрації акцій на ім'я номінального утримувача товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним утримувачем (пункт 5).

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарською кодексу України).

Права учасника господарського товариства визначені у ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Так учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта», оформленого протоколом № 18 від 26.01.2010, по питанню порядку денного щодо розподілу прибутку за 2006-2008 роки прийнято рішення про те, що за результатами господарської діяльності у 2007 році, розмір дивідендів, що припадає на одну акцію становить 22,82 грн.; виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам постановлено розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011. Дивіденди виплачуються товариством із залученням реєстратора - ВАТ «ФК «Укрнафтогаз».

Також, судом встановлено і не заперечувалось сторонами по справі, станом на момент прийняття 26.01.2010 загальними зборами відповідача рішення про виплату дивідендів за 2006 - 2008 роки, позивач був акціонером відповідача станом на 29.01.2010 (дата початку виплати дивідендів за 2007 рік), і у власності позивача станом на 29.01.2010 перебувало 1 953 шт. акцій ВАТ «Укрнафта», а ведення системи реєстру власників цінних паперів здійснювалось реєстратором - ВАТ «ФК «Укрнафтогаз».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог статті 30 Закону України «Про акціонері товариства» та статті 10 Закону України «Про господарські товариства», в редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ «Укрнафта» рішення про виплату дивідендів, було передбачено саме право учасника/акціонера товариства на отримання дивідендів за результатами господарської діяльності товариства, рішення про що приймається вищим органом товариства, і відповідне право учасник/акціонер товариства має право реалізувати у будь-який час, адже відповідне право наявне у акціонера товариства протягом усього часу його участі у товаристві. Таким чином, при прийнятті Загальними зборами акціонерів ВАТ «Укрнафта» рішення, оформленого протоколом № 18 від 26.01.2010, про виплату акціонерам дивідендів за 2007 рік, а саме: виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам постановлено розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011 (з визначенням розміру дивідендів, що припадає на одну акцію в сумі 22,82 грн.), у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу дивіденди за 2007 рік в сумі 44 567,46 грн. (1 953 шт. акцій , які належали позивачу х 22,82 грн. (розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію)), чого відповідачем здійснено не було.

Також, суд враховує і те, що позивач звертався до реєстратора - ВАТ ФК «Укрнафтогаз», як до особи, яку Загальними зборами акціонерів ВАТ «Укрнафта» № 18 від 26.01.2010 визначено як таку, за участі якої виплачуються дивіденди, та безпосередньо до відповідача з листом, в якому просив виплатити належний йому розмір дивідендів за 2007 рік, і проти виплати яких ВАТ ФК «Укрнафтогаз» у своїй відповіді від 21.02.2013 № 33/02-31/44 - не заперечував, дивіденди за 2006 та 2008 роки позивачем були отримані, а ні відповідач, ні ВАТ "ФК "Укрнафтогаз" у відповіді позивачу на його лист від 13.02.2013 чітко не зазначили, що їм невідомі будь-які його дані позивача та реквізити, необхідні для перерахування дивідендів за 2007 рік, а тому посилання відповідача як на підставу невиплати дивідендів на відсутність достовірної інформації про акціонерів, що мають право на отримання дивідендів за 2007 рік - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване.

Також, відповідач у разі виникнення сумнівів щодо актуальності таких даних, відповідач мав можливість отримати необхідну інформацію шляхом надіслання відповідного запиту позивачу, чого ним зроблено не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача загалом 42 339,09 грн. дивідендів за 2007 рік (з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог щодо зменшення заявленої до стягнення суми з 44 567,46 грн. до 42 339,09 грн.)- є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Наведена позиція узгоджується і з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 04.10.2011 в справі № 14/93, в постанові від 16.11.2011 в справі № 42/95.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження: 04053 м.Київ, пров. Несторівський, 3-5) на користь Телюка Григорія Панасовича (ІПН 1643807472; місце реєстрації: 17500 Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Польова, 15) дивіденди за 2007 рік в сумі 42 339 (сорок дві тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 09 коп., а також судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення 25.11.2013 року

Суддя О.М.Спичак