Постанова № 35471478, 12.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 р. Справа №801/9959/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Басараб Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, винесених 14.10.2013 року ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим № 0010852210 та № 0010862210.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 рік, якою встановлено заниження податку на прибуток на суму 627906 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 374293 грн., внаслідок нікчемності угод, укладених з контрагентами ПП «Укрторгпартнер», ПП Визит Торг», БВП «Строитель Плюс», ПП «Скипер» та ПП «Комманд». Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбулись реально, отримання та оплата товарів, а також їхній продаж та надання транспортних послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати, доходи, податковий кредит та податкові зобов'язання за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань або заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" зареєстроване у якості юридичної особи 28.02.2001 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с.19).

Відповідно до Довідки від 14.10.2003 року, ТОВ "Південьелектромонтаж" взято на облік платників податків у ДПІ м.Сімферополі АР Крим ДПС (т.с.1, а.с.44).

Відповідно до Свідоцтва №100319110 від 31.01.2011 року, ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" зареєстроване у якості платника податку на додану вартість у ДПІ м.Сімферополь з 15.03.2001 року (т.с.1, а.с.20).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вантажний автомобільний транспорт; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (т.с.1, а.с.18).

На підставі Наказу №241 від 31.07.2013 року, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 рік, за результатами якої було складено Акт №890/22.10/31257690 від 30.09.2013 року (т.с.1, а.с.25-100).

Під час проведення перевірки, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим була використана інформація про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Укрторгпартнер», ПП Визит Торг», БВП «Строитель Плюс», ПП «Скипер» та ПП «Комманд», які у перевіряємий період були контрагентами позивача.

З матеріалів кримінальної справи слідує, що використовуючи реквізити та банківські рахунки підприємств, група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які ніби то свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових грошей для її відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платників податків встановлені ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, проведеним в ході дійсної перевірки аналізом фінансово-господарської діяльності ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" та його контрагентів встановлено, що позивачем здійснювалася реалізація товарів стороннім організаціям без відображення даних операції у складі доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, що в свою чергу підтверджує наявність у підприємства не облікованої продукції та прихованої реалізації.

Згідно наданих документів не можливо встановити наявність активу, що становить предмет господарської діяльності між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" та його контрагентами. До перевірки не надані документи, які свідчать про фактичне, а не документально оформлене отримання ТМЦ, відсутні шляхові листи, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт із зазначенням маршруту перевезення вантажу, акти на списання паливно-мастильних матеріалів та інші документи, що засвідчили б зв'язок проведених витрат з господарською діяльністю позивача.

Аналізом та проведеною перевіркою ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" не встановлено факту реального здійснення господарський операцій з ПП «Укрторгпартнер», ПП Визит Торг», БВП «Строитель Плюс», ПП «Скипер» та ПП «Комманд», які мають ознаки фіктивних СПД. Відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного, податкова інспекція дійшла висновку про те, що діяльність позивача спрямована на здобуття податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту шляхом порушення вимог чинного законодавства.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку про порушення ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс":

1. пп.14.1.13, пп.14.1.31, пп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.202, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.1, пп.135.2, пп.135.5.4, п.135.4, п.135.5 ст.135, п.44.1 ст.44 розд. II, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 627906 грн. (у тому числі за 2-3 квартали 2011 року на суму 191051 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 311950 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 1509 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 42280 грн., за 2012 рік на суму 315956 грн.)

2. пп.14.1.13, пп.14.1.31, пп.14.1.36, пп.14.1.156, пп.14.1.191, пп.14.1.202 п.14.1. ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 п.201.4 ст.201, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 374293 грн., в тому числі за липень 2011 року у сумі 86029 грн., серпень 2011 року у сумі 29467 грн., за вересень 2011 року у сумі 192 грн., грудень 2011 року у сумі 105130 грн., за серпень 2012 року у сумі 52 грн., за вересень 2012 року у сумі 25836 грн., за жовтень 2012 року у сумі 24698 грн., за грудень 2012 року 102889 грн.

ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" надало заперечення від 04.10.2013 року на Акт документальної планової виїзної перевірки №890/22.10/31257690 від 30.09.2013 року (т.с.1, а.с.103-109).

Своєю відповіддю від 10.10.2013 року податкова інспекція повідомила позивача про часткове задоволення заперечення та відміну донарахування податку на прибуток у сумі 328110 грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року у сумі 12208 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 15099 грн., 3 квартал 2012 року у сумі 27127 грн., 4 квартал 2012 року у сумі 273676 грн. та відміну донарахування ПДВ у сумі 164036 грн., у тому числі по періодам: грудень 2011 року у сумі 10613 грн., вересень 2012 року у сумі 25836 грн., жовтень 2012 року у сумі 24698 грн., грудень 2012 року у сумі 102889 грн. (т.с.1, а.с.110-114).

На підставі цих висновків акту та з урахуванням розгляду заперечення, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0010852210 від 14.10.2013 року, яким ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість усього на суму 262821 грн., з яких 210257 грн. - основний платіж та 52564 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.101);

- №0010862210 від 14.10.2013 року, яким ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299810 грн., з яких 299796 грн. - основний платіж та 14 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.102).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування податкового кредиту, зобов'язань та валових доходів і витрат за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що контрагенти ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" - ПП «Укртогрпартнер», ПП «Визит Торг», БВП «Строитель Плюс», ПП «Скипер» та ПП «Комманд» на момент укладання договорів з позивачем були зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податку на додану вартість (т.с.1, а.с.127-134).

Судом встановлено, що 06.12.2011 року між ПП «Комманд» (продавець) та ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (покупець) було укладено договір №319/610, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товар - амофос, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити його (т.с.1, а.с.188-189).

На виконання умов договору ПП «Комманд» було поставлено позивачу товар (амофос) на загальну суму 503390 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83898,33 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна №72 від 06.12.2011 року на загальну суму 164720 грн., у тому числі ПДВ у сумі 27453,33 грн.(т.с.1, а.с.190);

- видаткова накладна №79 від 07.12.2011 року на загальну суму 168270 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28045 грн.(т.с.1, а.с.192);

- видаткова накладна №99 від 08.12.2011 року на загальну суму 170400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28400 грн.(т.с.1, а.с.194).

За фактом поставки товару, ПП «Комманд» було виписано позивачу податкові накладні на на загальну суму 503390 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83898,33 грн., а саме:

- податкова накладна №72 від 06.12.2011 року на загальну суму 164720 грн., у тому числі ПДВ у сумі 27453,33 грн.(т.с.1, а.с.191);

- податкова накладна №79 від 07.12.2011 року на загальну суму 168270 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28045 грн.(т.с.1, а.с.193);

- податкова накладна №99 від 08.12.2011 року на загальну суму 170400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28400 грн.(т.с.1, а.с.195).

Придбане добриво «амофос» було використано позивачем в його господарській діяльності шляхом нанесення на поля Муромського с/с-769,4 га під посів коріандру у грудні 2011 року, про що складений акт нанесення мінеральних органічних та бактеріальних добрив (т.с.1, а.с.196).

Судом встановлено, що 19.01.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформованого за рахунок його взаємовідносин з ПП «Комманд» у розмірі 83898,33 грн.(т.с.1, а.с.199-201).

Судом встановлено, що 20.07.2011 року між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (продавець) та ПП «Укрторгпартнер» (покупець) було укладено договір №201, відповідно до умов якого продавець продає а покупець приймає товар (рапс) у кількості 344114 кг. по 1,50 грн. з ПДВ за кг. Загальна сума договору складає 516171 грн. (т.с.1, а.с.206).

На виконання умов договору позивачем було поставлено контрагенту товар (рапс) на суму 516171 грн., на підтвердження чого виписана видаткова накладна №РН-0000142 від 20.07.2011 року (т.с.1, а.с.207).

За фактом поставки товару, позивачем була виписана податкова накладна №21 від 20.07.2011 року на загальну суму 516171 грн., у тому числі ПДВ у сумі 86028,50 грн.(т.с.1, а.с.208), що також підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача (т.с.1, а.с.209-211).

Оплата отриманого від ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" товару була здійснена ПП «Укрторгпартнер» частково, на суму 339360 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.с.1, а.с.214).

Судом встановлено, що 31.10.2011 року між позивачем, як кредитором, ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Візит Торг» був укладений договір переводу боргу №325, відповідно якого первісний боржник - ПП «Укрторгпартнер» передає частину свого боргу у розмірі 176811 грн., що випливає з договору №201 від 20.07.2011 року, новому боржнику - ПП «Візіт Торг» (т.с.1, а.с.215).

Як вбачається з банківської виписки, ПП «Візит Торг» на підставі цього договору сплатило на користь ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" з метою погашення заборгованості грошові кошти у загальному розмірі 146138 грн. (т.с.1, а.с.216).

Судом встановлено, що 19.08.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 86028,50 грн. за рахунок його взаємовідносин з ПП «Укрторгпартнер» (т.с.1, а.с.217-220).

Судом встановлено, що ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" укладало з фізичними особами-орендодавцями договори оренди земельних ділянок, відповідно до умов яких позивач зобов'язався передавати орендодавцям в рахунок орендної плати вирощувану на цих земельних ділянках продукцію (зернові) (т.с.1, а.с.140-187).

З метою виконання умов договорів оренди земельних ділянок, щодо внесення оплати за користування ними шляхом передачі орендодавцям вирощуваної продукції (зернових), позивачем були укладені договори з надання послуг з доставки вантажу, а саме:

01.07.2011 року між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (замовник) та БВП «Строитель-Плюс» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з доставки вантажу №01/0711, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний за замовленням замовника надати йому послуги з доставки вантажу по маршруту: поле комбайнування - ток, Нижньогірський район, с.Ястребки (т.с.1, а.с.225-226).

На виконання умов договору БВП «Строитель-Плюс» надало послуги з доставки 3536 тн. вантажу (зернові) по маршруту: поле комбайнування - ток, Нижньогірський район, с.Ястребки, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.с.1, а.с.229-250, т.с.2, а.с.1-100).

БВП «Строитель-Плюс» були надані послуги з доставки 3536 тн. вантажу (зернові) по маршруту: поле комбайнування - ток, Нижньогірський район, с.Ястребки, на загальну суму 176800 грн., що підтверджується актом надання послуг №476 від 29.07.2011 року (т.с.1, а.с.228).

По факту надання транспортних послуг, БВП «Строитель-Плюс» виписало позивачу податкову накладну №476 від 29.07.2011 року на загальну суму 176800 грн., у тому числі ПДВ у сумі 29466,67 грн. (т.с.1, а.с.227).

Оплата за надані послуги була здійснена ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" у повному обсязі, на суму 176800 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.с.1, а.с.101).

Судом встановлено, що 19.09.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за рахунок взаємовідносин з БВП «Строитель Плюс» у розмірі 29466,67 грн.(т.с.2, а.с.102-106).

Судом встановлено, що 16.12.2011 року між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (замовник) та ПП «Скіпер» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з доставки вантажу №318, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний за замовленням замовника надати йому послуги з доставки вантажу (т.с.2, а.с.107).

На виконання умов договору ПП «Скіпер» надало послуги з доставки 398,093 тн. вантажу (зернові) по маршруту ток, Нижньогірський район, с.Ястребки, місце видачі зерна - Муромський с/с, Курський с/с, Дровінський с/с, с/с у с.Пологи, тракторний стан у с.Гвардійське, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.с.2, а.с.112-123).

ПП «Скіпер» були надані послуги з доставки 398,093 тн. вантажу (зернові) на загальну суму 63694,88 грн. що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 26.12.2011 року (т.с.2, а.с.109).

По факту надання транспортних послуг, ПП «Скіпер» виписало позивачу податкову накладну №256 від 26.12.2011 року на загальну суму 63694,88 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10615,81 грн. (т.с.2, а.с.108).

Судом встановлено, що 19.01.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за рахунок взаємовідносин з ПП «Скіпер» у розмірі 10615,81 грн. (т.с.2, а.с.177-179).

Отримання позивачем товарно-транспортних послуг від БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Скіпер» та їх використання в господарській діяльності ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" підтверджується також:

- Наказом №34.1 від 01.11.2011 року голови правління ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс", яким встановлені ціни на фуражну пшеницю та ячмінь, які видавались в рахунок орендної плати за земельні паї за 2011 рік фізичним особам (т.с.2, а.с.123);

- Видатковими накладними, виписаними позивачем, які свідчать про фактичну видачу фізичним особам зерна (т.с.2, а.с.124, 130, 134, 137, 140);

- Відомостями про виплату грошей (пшениці) (т.с.2, а.с.125-129, 131-133, 135-136, 138-139, 141-142);

- Матеріальним звітом за листопад 2011 року (т.с.2, а.с.143-144).

Судом також встановлено, що між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" та ПП «Скіпер» було укладено договір купвлі-продажу жалюзей.

На виконання умов договору ПП «Скіпер» було поставлено позивачу жалюзі на суму 1149,12 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 191,52 грн. (т.с.2, а.с.145).

За фактом оплати товару, ПП «Скіпер» була виписана податкова накладна №1 від 05.09.2011 року на загальну суму 1149,12 грн., у тому числі ПДВ у сумі 191,52 грн.(т.с.2, а.с.146).

Оплата отриманого від ПП «Скіпер» товару була здійснена позивачем у повному обсязі, на суму 1149,12 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.с.2, а.с.147).

08.11.2011 року та 06.02.2012 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" до ДПІ у м.Сімферополі були подані податкові декларації з податку на прибуток підприємства, в яких ним задекларовані витрати, понесені в наслідок укладених угод (т.с.2, а.с.148-161).

Отримання податкових накладних від контрагентів позивача підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (т.с.2, а.с.180-203).

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, яким встановлено наступне.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст.135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з надання послуг з перевезення вантажу та укладання договорів з купівлі-продажу товару, їх використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цього товару до валових.

Відносно формування позивачем за рахунок цих взаємовідносин податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п.201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс", які підтверджують фактичне здійснення ним операції з купівлі-продажу товарів та отримання послуг з перевезення вантажу від ПП «Укрторгпартнер», ПП Визит Торг», БВП «Строитель Плюс», ПП «Скипер» та ПП «Комманд», та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угод ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" з його контрагентами на постанову про порушення кримінальної справи за фактом встановлених чисельних порушень Податкового, Господарського та Цивільного кодексів України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів, виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" правочину, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Також, згідно з п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.

Тобто, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути доведені постановою про порушення кримінальної справи, протоколами допиту осіб по кримінальній справі та іншими документами до винесення по справі обвинувального вироку або іншого остаточного рішення.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не відповідає зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, 36.5 ст.36; п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо заниження податку на прибуток на суму 299796 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 210257 грн., що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" є обґрунтованими та винесені на підставі Акту перевірки від 30.09.2013 року з урахуванням змін, внесених до нього відповіддю на заперечення від 10.10.2013 року, податкові повідомлення-рішення №0010852210 та №0010862210 від 14.10.2013 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

В судовому засіданні 12.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 18.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 14.10.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим:

- №0010852210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість усього на суму 262821 грн., з яких 210257 грн. - основний платіж та 52564 грн. - штрафні санкції;

- №0010862210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299810 грн., з яких 299796 грн. - основний платіж та 14 грн. - штрафні санкції.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова