Рішення № 35470642, 20.11.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.2013 Справа № 901/3100/13

За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до відповідача - Приватного підприємства «ГЛОБАЛ МАРИН»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Кримського Республіканського підприємства «Порт-Термінал»,

2) Державного підприємства «Керченський морський рибний порт»

про стягнення 1084700,81 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Якубов Р.А., представник за довіреністю №б/н від 25.09.2013.

від третіх осіб - 1) Поздєєва Н.М., представник за довіреністю №132 від 11.10.2013; 2) Теплухін Р.Ю., представник за довіреністю №01-4/124 від 25.01.2012; Косова О.Я., представник за довіреністю №01-4/157/2 від 28.01.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «ГЛОБАЛ МАРИН», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1084700,81 грн, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 31.10.2013.

Позовні вимоги із посиланням на статті 193, 509, 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору №03-02-019/КО від 18.11.2011, не виконує взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати корабельного збору.

Ухвалою від 07.10.2013 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кримське Республіканське підприємство «Порт-Термінал» та Державним підприємством «Керченський морський рибний порт».

Ухвалою від 15.11.2013 за клопотанням представника відповідача, строк розгляду спору продовжено до 03.12.2013.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб заперечували проти задоволення позовних вимог за мотивами, зазначеними у відзиві та письмових поясненнях (т. 2, а.с. 46 - 47, а.с. 15-18, а.с. 48-52), а саме вказуючи на те що оскільки морські судна під агентуванням відповідача проходили по Керч - Єнікальському каналу і підхідному каналу Керченського морського торгового порту (канали є судновим ходом і виключаються з поняття акваторії морського порту), за що сплатили канальний збір в повному обсязі і не здійснювали захід в акваторію Керченського морського торгового порту, не швартувалися і не стояли у причалів Керченського морського торгового порту, не маневрували між ними, то у позивача відсутні усі правові підстави для нарахування і стягнення корабельного збору.

Позивач 20.11.2013 у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, через канцелярію суду позивачем надано клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у матеріалах справи документами, а також письмові пояснення в яких представник позивача зазначає, що морські судна, що знаходяться під агентуванням відповідача рухаючись по Керч - Єнікальському каналу та Керченському підхідному каналу, заходили в акваторію оскільки останні є невід'ємною частиною акваторії морського порту, у зв'язку з чим позовні вимоги, на думку позивача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню (т. 2, а.с. 64 - 67).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2011 між Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (порт) та Приватним підприємством «ГЛОБАЛ МАРИН» (агент) було укладено договір №03-02-019/КО від 18.11.2011 (т. 1, а.с. 30-36), згідно з умовами якого порт надає послуги суднам під українськими та іноземними прапорами, які заходять до порту м. Керчі, проходять транзитом по Керч - Єнікальському каналу в/із Азовського моря та знаходяться під агентським обслуговуванням агента.

Відповідно до пункту 2.1 договору в порту в інтересах судновласника діє судовий агент. Судовий агент може діяти на підставі договору із судновласником/ фрахтувальником/генеральним агентом (замовником) та довіреністю від імені та за дорученням замовника чи від свого імені. У випадку здійснення агентом діяльності від імені замовника до правовідносин з портом застосовуються положення глави 5 розділу IV Кодексу торговельного мореплавства України, глави 31 Господарського кодексу України, глави 68 Цивільного кодексу України. При здійсненні діяльності від свого імені до правовідносин з портом застосовуються положення глави 69 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 3.1 договору агент здійснює свою діяльність у відповідності з чинними положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, обов'язкових постанов по ДП "Керченський морський торговельний порт" та порту Крим, "Правил плавання судів Керч-Єнікальським каналом та підхідному до нього каналами", Зводу звичаїв ДП "Керченського морського торговельного порту", іншими нормативними документами та умовами даного договору.

Пунктом пунктом 3.3 договору встановлено, що агент по кожному конкретному судну своєчасно інформує замовника про необхідність перерахування 100% передоплати попереднього рахунку порту по даному судну та забезпечує перерахування грошових коштів порту.

Пунктом 3.7 договору визначено, що у випадку ненадходження від замовника належних порту портових зборів та плат за послуги порту, агент до відходу судна з порту зобов'язаний письмово інформувати порт для можливості прийняття портом рішення відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України.

Згідно пункту 3.10.2 договору агент зобов'язаний після отримання судном вільної практики надати в транспортно - експедиторську контору (далі ТЕК) порту інформацію по судну, необхідну для виставлення попереднього рахунку портом з портових зборів і плат за послуги відповідно до пункту 5.1 цього договору (мірильне свідоцтво, класифікаційне, повністю прізвище , ім'я, по батькові капітана судна, найменування судновласника на підставі суднових документів, підтвердження лінійності, умови чартеру за наявності в частині що стосується порту,

вантажний план та інше). Слідування судна на ремонт без виконання вантажних операцій агент підтверджує письмово.

Відповідно до пункту 3.10.7 договору по приходу судна агент отримує в ТЕК порту попередній рахунок на оплату послуг порту, портових зборів та вносить його в дисбурсментський рахунок, який виставляється замовнику. Виконавчий рахунок, який виставляється ПЕК порту (5 примірників), агент зобов'язаний засвідчити підписом та печаткою капітана судна (чи агента). При наявності відхилень від виставленого попереднього рахунку з непередбачених причин (наявність овертайму, зміна кількості буксирів на супровід та інше) після відходу судна , агент зобов'язаний підтвердити знову виставлений рахунок ТЕК своїм підписом і печаткою, та повернути 2 примірники рахунку в ТЕК порту в день відходу судна або на наступний день. За наявності овертайму агент зобов'язаний підтвердити факт надання послуг портом підписом та печаткою капітана (чи агента) на виписках з судового журналу буксирів при швартових операціях і довідках вантажного району або портнагляду про швартові операції.

Згідно пункту 3.10.8 договору до відходу судна визначений обов'язок агенту здійснити перерахування грошових коштів на рахунок порту згідно виставленого ТЕК порту попереднього рахунку. У платіжному дорученні повинно бути зазначено найменування судна, дата рейсу, номер і дата попереднього рахунку порту.

Відповідно до пункту 3.11.2 договору при транзитному проході КЕК агент не пізніше 1 робочого дня після проходу судном КЕК забезпечує надання копії міряльного свідоцтва та копію класифікаційного свідоцтва, копію єдиного міжнародного перевізного документа (маніфест по даному рейсу) , повністю прізвище , ім'я , по батькові капітана судна, найменування судновласника на підставі суднових документів , а також інформацію о суднах, що слідують під Прапором України, але які знаходяться в оперативному управлінні у нерезидента України.

Пунктом 3.11.3 договору встановлено, що не пізніше п'ятого робочого дня з дати проходу судном КЕК агент зобов'язаний отримати в ТЕК порту рахунок на оплату послуг порту, портових зборів , який агент зобов'язаний засвідчити своїм підписом, печаткою та повернути 2 примірники рахунки в ТЕК порту не пізніше наступного робочого дня. Несвоєчасне отримання агентом рахунку порту не звільняє його від дотримання строків оплати послуг порту та відповідальності за порушення термінів оплати згідно з пунктом 5.3 даного договору.

Відповідно до пункту 4.8 договору при транзитному проході по КЕК ТЕК порту за даними радіоцентру порту з урахуванням отриманих від агента документів та оформляє рахунок на оплату портових зборів та послуг порту за даним судно проходом не пізніше третього робочого дня після проходу судном КЕК.

Пунктом 5.1 договору визначено, що вартість послуг порту та портових зборів визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1544 (у чинній редакції з урахуванням змін і доповнень), Наказу Мінтрансу України від 27 червня 1996 року № 214 ( у чинній редакції з урахуванням змін і доповнень), вільних тарифів, затверджених начальником порту, з урахуванням Податкового кодексу України .

Для суден під українським прапором оплата проводиться в національній валюті України шляхом переводу доларів США за курсом Національного банку України на дату проходу судном КЕК (по транзитному проходу), на дату дисбурсментського рахунку (по судну, що заходить).

У вартість послуг за вільними тарифами порту ПДВ не включено, нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Згідно пункту 5.2 договору агент попередньо здійснює перерахування належних порту платежів за кожним судном, що заходить під агентуванням агента в розмірі 100 % передоплати до відходу судна.

Пунктом 5.5 договору визначено, що у разі виявлення фактів вказівки в заявці агента розмірів та спеціалізації судна, невідповідних обмірним і класифікаційному свідоцтву, а також даних по слідуванню судна на ремонт без виконання вантажного (вантажопасажирського) комерційного рейсу, порт здійснює перерахунок належних до оплати агентом сум з виставленням виправленого рахунку. При збільшенні суми рахунку агент зобов'язаний здійснити доплату відповідно до виправленого рахунку протягом 10-ти банківських днів з дати його оформлення.

Відповідно пункту 8.1 договору з питань, не обумовлених у цьому договорі, сторони керуються міжнародними нормами, Цивільним, Господарським кодексами України, Кодексом торговельного мореплавства України та іншими чинними нормативними актами. У разі зміни або доповнення нормативних документів вони є обов'язковими для обох сторін з моменту набрання ними чинності. У разі зміни державних регульованих цін (тарифів), вони вступають в дію в порядку, передбаченому законодавством України. При зміні вільних тарифів порту та умов господарської діяльності порт застосовує нові тарифи з дати їх введення в дію та повідомляє про це агента.

Додатковою угодою №6 від 12.12.2012 до договору №03-02-019/КО від 18.11.2011 сторонами були внесені зміни, зокрема строк дії договору продовжено з 01.01.2013 по 31.12.2013, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 №163, Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» було реорганізоване шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчого балансу від 13.06.2013 та акту приймання-передачі від 13.06.2013 та утворено внаслідок виділу Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

У зв'язку з цим всі права та обов'язки за вищезгаданим договором, від Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» перейшли до його правонаступника - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про що була укладена відповідна додаткова угода №7 від 13.03.2013 (т. 1, а.с. 39 - 41).

Пунктом 4 додаткової угоди було також врегульоване питання змін порядку обчислення вартості та сплати послуг, які виконує позивач, згідно якому порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи сторони під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями».

Як зазначає позивач, з 21.06.2013 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» набуло право на отримання корабельного збору, який справляється із суден за кожний вхід в акваторію, зокрема морського порту Керч, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту Керч, операційної акваторії причалу (причалів).

В червні-липні 2013 року позивачем надано послуги суднам, які здійснювали прохід по Керч - Єнікальському каналу, вхід в акваторію Керченського морського порту та вихід з неї та знаходились у зоні відповідальності Керченського порту з морської безпеки.

Відповідні судна знаходились під агентським обслуговуванням відповідача, тому на виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу для сплати наступні розрахунки: №23 від 25.06.2013, №24 від 28.06.2013, №26 від 25.06.2013, №39 від 28.06.2013, №41 від 30.06.2013, №65 від 03.07.2013, №94 від 12.07.2013 (без нарахування суми корабельного збору), №98 від 15.07.2013, №122 від 18.07.2013, №128 від 19.07.2013, №131 від 22.07.2013 (з нарахуванням сум корабельного збору).

У зв'язку з тим, що у наданих до оплати рахунках не були враховані суми корабельних зборів, позивач своїм листом вих. ОТС/275 від 17.07.2013 (т. 1, а.с. 112) направив відповідачеві виправлені рахунки, які вже включали в себе суми по оплаті корабельного збору.

Також, листом б/445 від 01.08.2013 (т. 1, а.с. 113) позивачем спрямовано на адресу відповідача акти виконаних робіт №№ 23 ispr, 24ispr, 26 ispr, 39 ispr, 41 ispr, 65 ispr, 94 ispr від 15.07.2013, № 98 isp5r від 13.07.2013, № 122 ispr від 17.07.2013, №128 ispr від 19.07.2013, №131 ispr від 22.07.2013.

Відповідачем спрямовані на його адресу рахунки були оплачені частково, проте не була сплачена сума корабельного збору у розмірі 6485,00 доларів США або 51834,61 грн.

Як зазначає відповідач, ним здійснювалася оплата портових зборів (включаючи корабельний збір) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 №1544 за кожне судно, за вхід та вихід з акваторії Керченського морського рибного порту, відповідно до договору №25-6/06/13 від 01.01.2013 (т. 1, а.с. 138 - 141) - Державному підприємству «Керченський морський рибний порт» та відповідно договору №01/06-06 від 06.06.2013 (т. 1, а.с. 131 - 135) - Кримському Республіканському підприємству «Порт-Термінал».

Проте, позивач вважає, що сума корабельного збору повинна сплачуватися саме на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», у зв'язку з чим звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості у сумі 1084700,81 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі договору №03-02-019/КО від 18.11.2011, який є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Предметом доказування у даній справі є зясування, чи знаходиться порт в акваторії морського порту Керч та чи є підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача корабельного збору.

Під час розгляду справи сторонами та третіми особами підтверджено той факт, що послуги, що оплачуються корабельним збором, позивачем відповідачу не надавались, а надавалися третіми особами: Державним підприємством «Керченський морський рибний порт» та Кримським Республіканським підприємством «Порт-Термінал» відповідно договорів №25-6/06/13 від 01.01.2013 та №01/06-06 від 06.06.2013.

Проте, позивач, посилаючись на відсутність правових підстав для надання та отримання третіми особами коштів з корабельного збору, вимагає їх сплату на його користь.

Суд не погодився з доводами позивача з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» є державним унітарним підприємством, що створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері портової діяльності, встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури, є Закон України «Про морські порти України».

Статтею 15 Закону України «Про морські порти України» встановлено вичерпний перелік функцій, для здійснення яких утворено Адміністрацію морських портів України, зокрема утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об'єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства, справляння та цільового використання портових зборів, контролю і підтримання оголошених глибин тощо.

У процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об'єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення її діяльності.

Фінансування діяльності адміністрації морських портів України здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел (стаття 16 Закону України "Про морські порти України").

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про морські порти України» послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Закону України «Про морські порти України» тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту.

Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, визначено, що Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах морського і річкового транспорту; відповідно до покладених на нього завдань затверджує порядок встановлення, оплати та використання портових зборів, розмір портових зборів (пункти 1, 3, підпунктів 4.3.1, 4.3.3 Положення).

Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 12 червня 2013 року за № 930/23462, затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів та Порядок обліку та використання коштів від портових зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №406 «Деякі питання морських портів», якою визначено межі акваторії морського порту Керч, та згідно з якою Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» надано у користування акваторію морського порту Керч, межі якої визначені Кабінетом Міністрів України, за умови недопущення передачі її або її частин іншим суб'єктам господарювання. Акваторія морського порту Керч складається із внутрішньої акваторії порту, акваторії на острові Коса Тузла, акваторії Керченського підхідного каналу (КПК), акваторії Керч - Єнікальського каналу (КЄК), акваторії відповідн7их якірних стоянок, акваторії фарватеру №28 поромної переправи, суміжної акваторії з державним підприємством «Керченський морський рибний порт».

У зв'язку з цим на думку позивача, судна, що прямують для виконання вантажних операцій до причалів №8, 9, 10 Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал», які розташовані в акваторії Державного підприємства «Керченський морський рибний порт», у будь-якому разі перетинають КЄК та КПК як на вході, так і на виході із акваторії Державного підприємства «Кримський морський риюний порт».

Згідно пунктам 1, 4 статті 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.

Канальний збір справляється на користь власника каналу.

Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна норма міститься в пункту 1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 № 930/23462.

Так, наказом Міністерства інфраструктури України «Про портові збори» від 27.05.2013 № 316 визначено, що портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до Порядку.

Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Судна, що заходять для здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору.

Підпункт 2, пункт 1 статті 2 Закону України "Про морські порти України" роз'яснює, що акваторія морського порту/портова акваторія - це певна кордонами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.

Підпунктом 10 пункту 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» встанволено, що операційна акваторія причалу/причалів - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначене для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Таким чином, акваторія морського порту/портова акваторія визначається наступними вичерпними і сукупними ознаками: визначена кордонами частина водного об'єкту; у рамках меж частини частині даного водного об'єкту повинен бути забезпечений безпечний підхід судів; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечено безпечне маневрування морських суден; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечена безпечна стоянка морських суден; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечений безпечний відхід морських суден.

Відсутність однієї з вищевказаних ознак свідчить про те, що частина водного об'єкту не відповідає поняттю акваторії морського порту у розумінні положень Закону України «Про морські порти України».

Відповідно, операційна акваторія причалу/причалів визначається наступними ознаками, перелік яких є вичерпним. Це гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу, відходу, маневрування під час здійснення швартових операцій, маневрування між причалами судів.

Також, відсутність однієї з вищевказаних ознак свідчить про невідповідність водного об'єкту поняттю операційної акваторії причалу/причалів у розумінні Закону України «Про морські порти України».

Підпункт 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» визначає гідротехнічні споруди морських портів як інженерно-технічні споруди, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406 було визначено межі акваторії морського порту Керч у системі координат WGS-84/Керченський морський торгівельний порт (на даний час - Керченська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 № 606 «Про передачу державному підприємству Керченський морський рибний порт у користування акваторії» були визначені межі акваторії Керченського морського рибного порту в системі координат WGS-84.

З матеріалів справи, у тому числі з наданої представником відповідача навігаційної мапи №3417 Азовського маря та Керченскої протоки вбачається, що морські судна, які знаходилися під агентуванням відповідача проходили Керч - Єнікальський канал, підхідний канал Керченського морського торгового порту і підхідної канал Керченського морського рибного порту і після цього заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту. Ці морські судна жодним чином не здійснювали захід в акваторію Керченського морського торгового порту, а використовували судновий хід, який згідно пункту 15 статті 1 Закону «Про морські порти України» є водним простором, призначеним для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

Прохід по Керч-Єнікальському та підхідному каналах не відповідає поняттю портової акваторії та операційної акваторії причалу з таких підстав:

- при проході морських суден по каналах не здійснювалася стоянка морських суден, а також їх відхід;

- при проході морських суден по каналах відсутні гідротехнічні споруди, призначені для безпечного маневрування судів під час швартових операцій;

- в Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні гідротехнічні споруди, призначені для маневрування і стоянки суден;

- в Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні причали, які в розумінні підпункту 12 пункту 1 статті 1 Закону України "»Про морські порти України» визначаються як гідротехнічні споруди, які мають швартові і відбійні пристрої і призначені для стоянки суден та їх обслуговування, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна та висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Так, згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України «Про морські порти України» судноплавний канал - це гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.

Необхідно також зазначити, що відповідно до статті 1 договору між Україною і Російською Федерацією "Про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки", дата підписання якого є 24.12.2003, дата ратифікації ВРУ - 20.04.2004, дата набуття чинності - 23.04.2004 - Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами України і Російської Федерації", тобто Керч- Єнікальський канал Керченської морського торгового порту / Керченська бухта / є внутрішніми водами України і судновим ходом, який у свою чергу визначається як "водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і або карті", Правила плавання по внутрішніх водах України, введені в дію з 01 квітня 1986 року , затверджені наказом ГУРФ при РМ УРСР від 10 січня 1986 року.

Отже, Законом України "Про морські порти України" визначено, що є судноплавним каналом і внутрішнім підхідним каналом, які призначені для підходу до причалів і відходу від причалів, маневрування в межах акваторії морського порту, а також для безпечного підходу суден до портів і проходу суден, тобто поняття акваторії морського порту/портової акваторії відокремлені від поняття судноплавного та внутрішнього підхідного каналу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом зроблено висновок про те, що оскільки судна, що знаходилися під агентуванням відповідача, проходили по Керч-Єнікальському каналу та підхідному каналу Керченського морського торговельного порту, а також враховуючи те, що ці канали є судновим ходом і не підпадають під поняття акваторії морського порту, ними не здійснювався захід в акваторію Керченського морського торговельного порту, тому відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача корабельного збору.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів кошти від корабельного збору використовуються: на утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів) від наносів і речовин, що забруднюють її поверхню і дно; на утримання, ремонт, модернізацію, реконструкцію і будівництво огороджувальних і берегоукріплювальних споруд порту; на виконання промірних робіт на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів); на суднопідйомні та підводно-технічні роботи на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів), включаючи попереднє водолазне обстеження дна та підняття втрачених (скинутих) великогабаритних предметів, такелажу та оснащення суден; на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтримкою, поліпшенням, розвитком (розширенням) акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів); на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт і здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією акваторії і операційної акваторії причалу (причалів) та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу; на забезпечення функціонування та розвитку національної системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі України; на компенсацію інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури, що є об'єктами державної власності, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства; на компенсацію вартості підводних гідротехнічних споруд (канали, операційні акваторії причалів тощо), що були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом України "Про морські порти України" та внесені до реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, що передаються у державну власність, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів кошти від канального збору використовуються: на утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення і каналах, очищення їх від наносів і підтримання їхніх габаритів у межах паспортних значень; на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтриманням та/або поліпшенням проектних габаритів на каналах; на утримання, обслуговування та ремонт засобів маяків, берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО) на каналах; на будівництво (придбання, виготовлення), модернізацію, реконструкцію, ремонт каналів та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт та здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією каналів та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу; на утримання інших необоротних активів, що використовуються для будівництва (придбання, виготовлення), модернізації, реконструкції, ремонту та обслуговування каналів; на компенсацію інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури, що є об'єктами державної власності, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства; на компенсацію вартості підводних гідротехнічних споруд (канали, операційні акваторії причалів тощо), що були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом України "Про морські порти України" та внесені до реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, що передаються у державну власність, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що послуги, вартість яких відшкодовується за рахунок сплати корабельного збору, надавалися відповідачу третіми особами по даній справі, тоді як одночасно доказів надання таких послуг позивачем відповідачу суду надано не було, оскільки не було надано доказів маневрування, швартування, підходу суден, що знаходилися під агентуванням відповідача, до причалів Керченського морського торговельного порту, або відходу від них.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір суд відносить на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя О.Л. Медведчук