Ухвала суду № 35469403, 11.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2013 р. м. Київ К-33740/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Арефєва А.Ю.

представника відповідача Килівника Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010,

на додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011

у справі № 2а-1719/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіз Лімітед»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.02.2009 № 0000612303/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 571274,00 грн., в т.ч. в сумі 381636 грн. основного платежу та 189638 грн. штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.02.2009 № 0000612303/0 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 381636,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 189638,00 грн. Судові витрати в сумі 14976,40 грн. присуджено на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011, судові витрати в сумі 14976,40 грн. присуджено та стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва подала касаційні скарги, в яких просить скасувати вказані вище судові рішення та постановити нові судові рішення про відмову в задоволенні позову повністю та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 5.9, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Також посилається на порушення норми процесуального права: ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України при постановленні додаткового судового рішення, яким розподілено судові витрати, незважаючи на те, що в постанові суд зазначив про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2009 № 0000612303/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток сумі 437015,00 грн. основного платежу та 218508,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в т.ч. в сумі 381636 грн. основного платежу та 189638 грн. штрафних санкцій, щодо яких заявлено позовні вимоги, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 26.01.2009 № 57/23-03/32962368, про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) внаслідок чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 437015,00 грн. за І, ІІ, ІV квартали 2006 року, за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2007 року, за І, ІІ квартали 2008 року.

Перевіркою відображеного позивачем у рядку 01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів» показників за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 в загальній сумі 21193059,00 грн. на підставі даних бухгалтерського обліку (оборотно-сальдових відомостей в розрізі рахунків 20 «Виробничі запаси», 22 «МШМ» 28 «Товари») та первинних документів (видаткових та прибуткових накладних, ВМД) встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників приросту балансової вартості запасів за І, ІІ квартали 2006 року, за ІV квартал 2006 року, за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2007 року в сумі 1601714,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Інтерофіс Лімітед» не відобразило в бухгалтерському обліку імпортну операцію з придбання у нерезидента «Okocentrum RT» товару (садженці верби в кількості 80000 шт. вартістю 23240,00 грн.) за ВМД № 1162 від 19.06.2006, яка підтверджена даними АРМу «Митниця» та бази «АІС ОР»), розрахунки за придбаний товар не проводились, у бухгалтерському обліку на рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» вартість отриманого товару не відображена. За таких обставин податковий орган дійшов висновку про необхідність відображення отриманого за імпортною операцією товару в залишках товару на кінець податкового періоду, в якому його отримано, а відповідно, в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за І півріччя 2006 року.

Перевіркою відображених у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів» показників за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 в загальній сумі 14418,00 грн. встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів застосовувався метод оцінки убутку запасів «ФІФО», які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари». На підставі даних бухгалтерського обліку (оборотно-сальдових відомостей в розрізі рахунків 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари») та первинних документів (видаткових та прибуткових накладних, ВМД) встановлено завищення задекларованих показників убутку балансової вартості запасів в сумі 9908,00 грн.. в т.ч. 2255,00 грн. за І квартал 2008 року та в сумі 7653,00 грн. за ІІ квартал 2008 року.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 в загальній сумі 176499530,00 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операції з придбання вугілля, що становить 80,66 % від валових витрат, встановлено завищення задекларованих показників у цьому рядку декларацій в сумі 180083,00 грн., внаслідок порушення позивачем вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, що полягало у віднесенні до складу валових витрат вартості придбаних основних фондів в сумі 180083,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкова органу про заниження ним податкового зобов'язання з податку на прибуток за вказані вище періоди в сумі 381636 грн., вважаючи, що заниження податкового зобов'язання за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 відбулося лише в сумі 55379,00 грн., в т.ч. за IV квартал 2006 року в сумі 913,00 грн., за II квартал 2007 року в сумі 2802,00 грн., за III квартал 2007 року в сумі 2361,00 грн., за IV квартал 2007 року в сумі 52112,00 грн., за I квартал 2008 року в сумі 564,00 грн., за II квартал 2008 року в сумі 1349,00 грн.

За позицією позивача податковим органом здійснено розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток за вказані вище періоди з порушенням п. 1.5 Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, якими передбачено, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали і рік розраховується за правилами, вставленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334/94-ВР, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, так само у рядку 12 декларації з податку на прибуток відображається податок за весь період наростаючим підсумком з початку року до кінця звітного кварталу. Натомість, податковий орган визначив суму заниженого податку шляхом підсумовування недоплат за всіма звітними періодами - квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік.

Висновки про заниження податку на прибуток за І квартал 2006 року в сумі 287268,00 грн. та за І квартал 2007 року в сумі 84501,00 грн. зроблені податковим органом всупереч вимогам п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР із врахуванням усіх залишків, що відображені в оборотно-сальдових відомостях в розрізі рахунків 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари», незалежно від того, чи включаються витрати на придбання таких запасів до складу валових витрат чи ні. Товари вартістю 1149070 грн. не включені підприємством в залишок запасів на кінець звітного періоду І кварталу 2006 року та товари вартістю 338004,00 грн. не включені підприємством в залишок запасів на кінець звітного періоду І кварталу 2007 року, тому що їх вартість не включена до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товарів, відповідно до вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР як витрати, що не підтверджені відповідними документами на час складання декларації з податку на прибуток за І квартал 2006 року та І квартал 2007 року. У бухгалтерському обліку такі товари оприбутковані як невідфактуровані поставки (поставки, за якими документи ще не надійшли). Перевіркою підтверджено тільки ті валові витрати, що задекларовані підприємством в декларації за І квартал 2006 року та за І квартал 2007 року.

Висновки про заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2006 року в сумі 6060,00 грн. за імпортною операцією з придбання саджанців верби також зроблені податковим органом всупереч вимогам п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, за якими облік приросту (убутку) балансової вартості товарів ведеться лише по тим товарам, вартість яких включається до складу валових витрат. При цьому перевіркою одночасно з висновком про заниження показника рядку 01.2 декларації про прибуток «приріст балансової вартості запасів» в сумі 24240 грн. зроблено також висновок про заниження і показника рядка 04.1 декларації «витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг)» в сумі 24240 грн., однак податкове зобов'язання розраховано без врахування таких висновків.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, враховуються лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат, тобто ті, які відповідають визначенню, наведеному у п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, та які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий орган при здійсненні розрахунку (убутку) балансової вартості товарів не врахував, що товари, вартість яких не включена до складу валових витрат, не враховуються у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, податковий орган при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток за звітний період мав визначати об'єкт оподаткування з урахуванням усього розміру валових витрат платника податку, в т.ч. суму занижених валових витрат за висновками перевірки.

З метою з'ясування обставин у справі, що мають значення для справи, судом першої інстанцій призначена судово-економічна експертиза, відповідно до висновку якої від 17.12.2009 № 4288/25 наданими для дослідження документами не вдалося встановити факт заниження або завищення податку на прибуток за період 01.06.2004 по 30.06.2008, що перевірявся податковим органом. Зокрема експерт документально не встановив чи була проведена імпортна операція з нерезидентом «Okocentrum RT». Також експертом встановлено, що оскільки до складу валових витрат за перший квартал 2006 року та 2007 року не віднесена вартість придбаних запасів, залишки яких відображені в бухгалтерському обліку позивача за дебетом рахунку 28 «Товари» в сумах 1494133 грн. та 1341898 грн. відповідно, їх вартість не повинна враховуватися у розрахунках приросту (убутку) товарних запасів за вимогам п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Зважаючи на наведені обставини та правові позиції, враховуючи, що згідно із висновком експертизи у обсязі наданих на дослідження документів не вдалося встановити факт заниження або завищення податку на прибуток за період, що перевірявся, суд касаційної інстанції, з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено на суб'єкта владних повноважень, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом висновку щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок порушення ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

Підстав для задоволення касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 не вбачається.

Суд касаційної інстанції також вважає за правильне залишити без змін додаткову постанову щодо присудження судових витрат в сумі 14976,40 грн. та їх стягнення на користь позивача з Державного бюджету України. При цьому виходить з того, що такий розподіл судових витрат при задоволенні позову відповідає вимогам ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а порушення судом норм процесуального права, на які вказує відповідач в касаційній скарзі, фактично не призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат чи до завищення стягнутих витрат.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун