Ухвала суду № 35469385, 11.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/58239/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Килівника Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012

у справі № 2а-6955/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Фуд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 27.04.2012 № 0001332280 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 544889,25 грн., № 0001342280 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 2040620,00 грн., № 0001352280 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 121623,00 грн., № 0001362280 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 1280818.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 200.1 ст. 200, п. 198.6 ст. 198, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Оспорювані ТОВ «Максі Фуд» податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районів м.Києва ДПС від 27.04.2012 № 0001332280 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 544889,25 грн., № 0001342280 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 2040620,00 грн., № 0001352280 про зменшення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 121623,00 грн. та № 0001362280 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 1280818 грн. складено на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 27.03.2012 № 380/23-12/37269559 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, призначеної у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 17.01.2012 у кримінальній справі № 79-00227, порушеній за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Торгово промислова група України» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, та за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання підприємств, зокрема ТОВ «Томкет Груп», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність вказаних вище податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій є обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, відповідач, склавши оспорювані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений Податковим кодексом України, чим порушив закріплений в частині 2 статті 19 Конституції України принцип, відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством.

Неврахування судами попередніх інстанцій деяких наведених вище мотивів та оцінка зафіксованих в акті перевірки порушень фактично не призвела до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун