Рішення № 35468682, 18.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р.Справа № 916/2668/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Комунального підприємства "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за паспортом); ОСОБА_2 (за довіреністю).

Від відповідача: Галер Є.С. (за довіреністю); Друмов В.К. (директор).

У засіданні приймали участь: ОСОБА_5 (за паспортом).

СУТЬ СПОРУ: 03.10.2013р. за вх. №4135/13 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" (далі - відповідач) заборгованості у розмірі 395 146,47 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач надав суду відзив 18.11.2013 року за вх. №35186/13 на позов в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, так як вважає вимоги необґрунтованими та безпідставними з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

З позовної заяви випливає, що на підставі договору № 094/12 від 28.12.2011 року позивач здійснив передоплату відповідачу у розмірі 300 000,00 грн. за хлібобулочні вироби.

Проте, Комунальне підприємство "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" не виконало жодної умови договору: хлібобулочні вироби не поставлялись, а відповідач неправомірно користується чужими грошовими коштами.

Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки у розмірі 395 146,47 грн.

28.10.2013 року представником позивача супровідним листом за вх. №32565/13 було надано суду розгорнутий розрахунок сум що стягується, відповідно до якого позивач вказав заборгованість відповідачу у розмірі 395 352,41 грн., проте жодних письмових уточнень позовних вимог Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до суду не подавалося, тому суд розглядає справу в редакції первинного позову.

18.11.2013 року за вх. №35186/13 Комунальне підприємство "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" подало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вимоги позивача не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, 28 грудня 2011 року між Комунальним підприємством "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" (відповідач - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач - покупець) було укладено договір № 094/12 щодо реалізації хлібобулочних виробів.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 3 договору визначаються термін та умови постачання. Так, пунктом 3.1. договору встановлено, що продукція повинна бути доставлена покупцю на протязі дня наступного за днем подання заявки, по оптово-відпускним цінам, що діють на підприємстві на день поставки, відображених в видаткових накладних.

Тобто у даному договорі не визначено конкретний строк (конкретну дату) виконання зобов'язання.

З моменту укладення договору до моменту звернення ФОП ОСОБА_1 з позовом до суду, позивач не подавав відповідачу жодної заявки щодо поставки продукції, як того вимагає пункт 3.1. договору, проте з пояснень у судових засіданнях стверджував, що вів усні переговори з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Судом досліджено, що замовлень на виробництво та постачання хлібобулочних виробів від ФОП ОСОБА_1 не надходило, про що свідчать пояснювальні записки працівників Комунального підприємства "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" ОСОБА_6 від 14.11.2013р. за період з грудня 2011р. по листопад 2013р., ОСОБА_7 від 13.11.2013 року за період з грудня 2011 року по 25.06.2013 року, ОСОБА_8 від 14.11.2013 року за період з грудня 2011 року по листопад 2013 року, ОСОБА_9 від 09.11.2013 року за період з грудня 2011 року по листопад 2013 року, ОСОБА_10 від 13.11.2013 року за період з червня 2013 року по листопад 2013 року, ОСОБА_11 від 17.11.2013 року за період з 28 жовтня 2013 року по 17 листопада 2013 року.

Позивач в своєму клопотанні про виклик представника підприємства за вх. №33274/13 від 01.11.2013 року (вих. № 32 від 01.11.2013р.) стверджував, що всі перемови щодо подання заявок на відпуск хліба та хлібобулочних виробів, кількості, асортименту та строків поставки продукції за договором велись безпосередньо з керівником підприємства - ОСОБА_5

Проте, суду відомо, що ОСОБА_5, як керівник КП "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" не наділений обов'язком чи то правом щодо прийняття та оброблення заявок, замовлень, які надходять із торгових точок чи контрагентів. Між іншим, будь-які трудові відносини між ОСОБА_5 та КП "ЮЖНЕНСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" відсутні, він не є посадовою особою підприємства.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.