Ухвала суду № 35466758, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2506/7355/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього зарахувати до її трудового стажу час навчання у вищому навчальному закладі, в період з 1968 по 1971 рр., починаючи з липня 2011 року.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 листопада 2012 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові по виключенню з трудового стажу ОСОБА_2 часу її навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя, з 01.09.1968 року по 31.07.1971 року включно. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові включити до трудового стажу ОСОБА_2 цей період. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 листопада 2012 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком як особа, що має понад 49 років трудового стажу. Згідно копії диплому та архівної довідки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, позивач в період з 01.08.1968 року по 31.07.1971 року включно, проходила навчання на заочному відділенні Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (філологічний факультет, спеціальність «українська мова і література»), після закінчення якого отримала диплом про вищу освіту та кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

Так, до червня 2011 року відповідач зараховував час навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя до її трудового стажу, а в червні 2011 року - виключив цей період з трудового стажу позивача, що вплинуло на розмір її пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував доводи позивача і не надав доказів на підтвердження наявності правових підстав для виключення часу навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя з 01.09.1968 року по 31.07.1971 року включно з її трудового стажу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. д) ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про вищу освіту» навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами: денна (очна); вечірня; заочна, дистанційна; екстернатна.

Таким чином, навчання на заочному відділенні є формою навчання у вищому навчальному закладі. Відтак, та обставина, що позивач навчалася у вищому навчальному закладі на заочному відділенні не може бути перешкодою для зарахування періоду навчання до трудового стажу.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що підставою для виключення з трудового стажу позивача часу навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя є роз'яснення, викладені в пункті 109 коментаря до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсії, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, що до трудового стажу не зараховується час навчання в заочних і вечірніх вищих та середніх спеціальних учбових закладах, а також перебування в заочній аспірантурі.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи з принципу дії актів цивільного законодавства у часі, закріпленого статтею 5 ЦК України, постанова Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, яка обмежує права позивача, не має зворотної дії у часі. За таких обставин, вказана постанова на спірні правовідносини не поширюється, а інших нормативно-правових актів, які би забороняли включення часу навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя до її трудового стажу не існує.

Крім того, не містить обмеження щодо зарахування до стажу роботи періоду навчання на заочному відділенні і Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, відповідачем було неправомірно виключено період навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя з її трудового стажу, з посиланням про неможливість зарахування до трудового стажу часу навчання в заочних і вечірніх вищих та середніх спеціальних учбових закладах.

Зазначене дає судовій колегії право для висновку про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли своє підтвердження, а рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.