Постанова № 35466419, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8368/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненка М.О. про визнання дій незаконними та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» (далі - Позивач, ТОВ «Елітфлор») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці, яку в подальшому замінено на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів (далі - Відповідач-1, Митниця), інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненка М.О. (далі - Відповідач-2, Інспектор) про: визнання незаконними дій Інспектора щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 року; скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, Відповідачем обґрунтовано було відкориговано митну вартість імпортованого Позивачем товару, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було надано всебічну та повну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 07.03.2013 року Позивачем надано до Митниці вантажну митну декларацію №100250000/2013/049602 року для митного оформлення товару «текстильні тафтингові покриття для підлоги в рулонах: покриття типу «штучна трава» з лицьовою поверхнею (ворсом) з поліпропілену зеленого кольору та гумовим фіксуючим шаром: PRES20S400GC 400 Preston 20CC-3708, 80м. 2. Призначення - для створення штучних газонів, облаштування терас, веранд, патіо, майданчиків для ігор. Торгівельна марка - CONDOR. Виробник - «Vebe Floorcoverings b.v.», країна виробництва: NL» митна вартість товару обрахована за першим методом та складає 7 520,10 євро або 78 350,98 грн.

Крім того, судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару декларантом надано: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №100/2012/0008105 від 01.03.2013 (код 1602); міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №0693885 (код 2730); довідка про транспортні витрати №3 від 01.03.2013 р. (код 3007); рахунок-фактура (інвойс) №0332577 від 01.03.2013 р. (код 3105); пакувальний лист №243409 від 18.07.2012 р. (код 3141); рахунок-проформа №0478528 від 05.02.2013 р. (код 3325); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №6/2013 від 05.02.2013 р. (код 4104); договір (контракт) про перевезення№30/01/2013 від 30.01.2013 року (код 4301); довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) (ДПА України) №26088802 ДПІ Деснянського району №22 від 04.01.2013 р. (код 5090); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено") №2730 від 01.03.2013 р. (код 5504); сертифікат про походження товару загальної форми №S100289488 від 01.03.2013 року (код 7011); платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №б/н від 28.02.2013 року (код 9201); копія митної декларації країни відправлення №13NL0599D32D366Е79 від 01.03.2013 року.

Судом також встановлено, що у зв'язку з встановленою Відповідачем невідповідності поданих до митного оформлення товаросупровідних документів останнім було запропоновано Позивачу протягом 10 днів подати додаткові документи у відповідності до ст. 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною установою.

У зв'язку з тим, що надання витребовуваних документів не усунуло встановлені у ході оформлення розбіжності, Митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250000/2013/00345 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/12 року, яким відкориговано митну вартість імпортованого Позивачем товару з 2,027 євро за м2 до 3,2780 євро за м2.

Як вбачається з матеріалі справи, Позивачем було подано до Відповідача нову вантажну митну декларацію №100250000/2013/050140 від 20.03.2013 року, заповнену з урахуванням митної вартості товару, визначеної митним органом.

На підставі встановлених вище обставин, проаналізувавши приписи ст. ст. 51, 53, 54, 55, МК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність застосування Митницею шостого методу при визначенні митної вартості імпортованого Позивачем товару за відсутності можливості застосувати перший (основний) метод та другий-п'ятий методи.

З такими висновками суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається із графи 44 вантажної митної декларації №100250000/2013/049602 від 10.07.2013 року форми МД-2 Позивачем були подані передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, митний орган вказав на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів, а саме: - відповідно до контракту та інвойсу умови поставки FCA, а відповідно до рахунку-проформи умови поставки EXW; - відповідно до п. 3.1.2 Договору №30/01/2013 від 30.01.2013 року замовник-експедитор зобов'язаний забезпечити завантаження (розвантаження) транспортного засобу, однак у довідці про транспортні витрати інформація про завантаження відсутня; - відповідно до інвойсу умови поставки FCA, відповідно до прайс-листа умови поставки EXW, проте вартість товарів в інвойсі та прайс-листі співпадає; - згідно з експертним висновком державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» експерт здійснює вартісний аналіз товару на підстави наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ «Елітфлор», а не на кон'юктуру ринку в цілому.

Надаючи оцінку визначеним Митницею недолікам, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розбіжності в частині умов поставки Позивач шляхом подачі додаткових документів не усунув, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Однак, на думку колегії суддів, такий висновок суду є передчасним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, попередня оплата була проведена Позивачем 28.02.2013 року згідно платіжного доручення в іноземній валюті на підставі INVOIS 0478528 DD 05/02/2013 на загальну суму 7 488,00 євро, що відповідає умовам рахунку-проформи №0478528. При цьому, посилання митного органу на неможливість визначення митної вартості товару у зв'язку з розбіжностями в умовах поставки колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 (далі - Інкотермс 2010) умова поставки EX WORKS «франко-завод» передбачає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Умова поставки FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

На підставі вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що здійснення поставки товару на умовах EXW або FCA згідно Інкотермс-2010 впливає на розподіл витрат між продавцем та покупцем, що впливає на митну вартість товару,

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що навіть за умови помилкового зазначення умов поставки товару ціна, яка сплачена за поставлений Позивачу згідно контракту №6/2013 від 05.02.2013 року товар, не змінилася, і складала 7 488,00 євро.

Крім того, зазначена ціна товару відповідає поточній кон'юктурі ринку, що підтверджується листом ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 12.03.2013 року №982. При цьому, як пояснив Апелянт, ні митним органом, ні судом першої інстанції не було звернено уваги на той факт, що Позивачем є єдиним імпортером товарів зазначеного виду, у зв'язку з чим у ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не було можливості перевірити відповідність митної вартості товару з аналогічним в Україні. Зазначене також підтверджується і застосуванням Відповідачем-1 шостого методу, а не попередніх.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає вірною критичну оцінку Окружного адміністративного суду м. Києва висновків Відповідача-1 щодо наявності розбіжностей в п.3.1.2 договору перевезення від 30.01.2013 року №30/01/2013 та довідці про транспортні витрати від 01.03.2013 р. №3 (відсутність інформації про завантаження товару), оскільки згідно умов договору перевезення від 30.01.2013 року №30/01/2013 перевізник не здійснює завантаження (розвантаження) транспортного засобу, а тому включення вартості таких послуг до довідки про транспортні витрати здійснюватись не повинно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у Митниці підстав для коригування митної вартості товару, оскільки визначені Відповідачем-2 розбіжності не впливають на визначення митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість тверджень суду першої інстанції щодо правомірності прийнятої Митницею картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненка М.О. про визнання дій незаконними та скасування рішення про коригування митної вартості - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.