Ухвала суду № 35466088, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. справа № 0870/10144/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012 р. № 000086025 та № 0000890024

В С Т А Н О В И В:

25.10.2012 р. ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012 р. № 000086025 та № 0000890024, де посилаючись на те, що на підставі акту перевірки № 400/25-0/01056273 від 04.10.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної пе6ревірки ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» з питання повноти визначення податку на прибуток та податку на додану вартість при господарських взаємовідносинах з ТОВ «НВП «КВАЗАР 2010 р.», ТОВ НВФ «Промкомплект» за вересень, жовтень 2011 р., «Вертон Сервіс» за квітень, червень 2011 р., ТОВ «В.Д.В.-Електро» за червень 2011 р., ПП «Аверс» за червень 2011 р., ТОВ «Альфатрансгруп» за червень, серпень 2011 р., ТОВ «Велдінг груп» за січень 2012 р.» прийняті податкові повідомлення - рішення, де збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1 891 506,50 грн (1 513 337 грн за основним платежем та 378 169,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 2 803 827,50 грн (1 879 657 грн за основним платежем та 924 170, 50 за штрафними (фінансовими) санкціями).

Тому просять суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 16.10.2012 р. № 000086025 та № 0000890025.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представники осіб, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не проводилося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» з питання повноти визначення податку на прибуток та податку на додану вартість при господарських взаємовідносинах з ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» за жовтень, листопад 2009 р., січень, травень 2010 р., ТОВ НВФ «Промкомплект» за вересень, жовтень 2011 р., ТОВ «Транс Восток» за серпень 2011 р., ТОВ Фірма «Вертон Сервіс» за квітень, червень 2011 р., ТОВ «В.Д.В.-Електро» за червень 2011 р., ПП «Аверс» за червень 2011 р., ТОВ «Альфатрансгруп» за червень, серпень 2011 р., ТОВ «Велдінг груп» за січень 2012 р.

В результаті перевірки встановлено порушення:

- п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 846 424, в т.ч. по періодах: 1У квартал 2009 р. - 1 135 266 грн; 2009 р. - 1 135 266 грн; 1 квартал 2010 р. - 405 234 грн; півріччя 2010 р. - 708380 грн; 3 квартал 2010 р. - 708 380 грн; 2010 р. - 708 380 грн; 1 квартал 2011 р. - 2778 грн.;

- п.п. 138.2 ст. 138 п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33 233 грн, в т.ч. по періодах: 11 квартал 2011 р. - 8237 грн; 11-111 квартали 2011 р. - 25 853 грн; 11-1У квартал 2011 р. - 28540 грн; 1 квартал 2012 р. - 4693 грн;

-п.п. 7.4.1 п.7.4, абз.2.3 п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1 п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України про завищення суми податкового кредиту в розмірі 1 513337 грн, в т.ч. по періодах: жовтень 2009 р. - 693 804 грн; листопад 2009 р. - 214 409 грн; січень 2010 р. - 324 187 грн; травень 2010 р. - 242516 грн; квітень 2011 р. - 2 222 грн; червень 2011 р. - 17 320 грн; серпень 2011 р. - 11 129 грн; вересень 2011 р. - 1 224 грн; жовтень 2011 р. - 2057 грн; січень 2012 р. - 4 469 грн.

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

-№ 000086025 від 16.10.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 891 506,50 грн, в т.ч., за основним платежем - в розмірі 1 513 337 грн, а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 378 169,50 грн;

-№ 0000890025 від 16.10.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 2 803 827,50 грн, в т.ч., за основним платежем - в розмірі 1 879 657 грн, а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 924 170,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за перевіряє мий період між позивачем та контрагентами: ТОВ «НВП «Квазар Комплекс», ТОВ «В.Д.В.ЕЛЕКТРО», ТОВ «Велдінг Груп», ТОВ «АльфаТрансГруп», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Аверс», ТОВ НВФ «Промкомплект», ТОВ Фірма «ВЕРТОН-СЕРВІС» були укладені відповідні договори.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами, та в результаті здійснення таких господарських операцій реально змінився майновий стан платника податків - позивача по справі.

Судом встановлено, що в акті перевірки досліджувались безпосередньо обставини про наявність порушень у осіб, які мали взаємовідносини з контрагентами позивача, однак, слід зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Нормами ст. 198 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічні норми містить ст. 200 Податкового кодексу України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх податкових періодах, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час укладання та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість та мали повну податкову правосуб'єктність, що підтверджується відповідними витягами та довідками.

Невідображення продавцями сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011. Зокрема, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В світлі наведених рекомендацій колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач, його контрагенти та особи, які взаємодіяли з контрагентами позивача, є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка має індивідуальний характер відповідно до ст.61 Конституції України, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного нарахування штрафу з податку на прибуток в розмірі 50% в податковому повідомленні - рішенні № 0000890025 від 16.10.2012 р., оскільки нарахування штрафу за звітній період 2009 р. - 1 квартал 2012 р. здійснювали в зв'язку з донарахуванням податку на прибуток податковим повідомленням - рішенням № 0000370025 від 09.07.2012 р., однак, зазначене повідомлення - рішення постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 р. визнано протиправним та скасовано, а ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 р. постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 р. залишена без змін.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанцій про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук