Постанова № 35462093, 02.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. справа № 2а-13733/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова будівельна компанія "Лора" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового-повідомлення рішення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2010 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172344/0 від 10.08.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 46236,39 грн., штрафних санкцій в розмірі 9247,28 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 689002 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволенні. Скасовано податкове повідомлення рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції за №0000172344/0 від 10.08.2010 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволені позовних вимог.

У зв'язку з реорганізацією відповідача суд апеляційної інстанції в ході розгляду справи допустив правонаступництво Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції на Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПБК "Лора" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №506/23-4/35728436.

На підставі зазначеного акту податковим органом 10.08.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000172344/0, визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 46236,39 грн., штрафних санкцій в розмірі 9247,28 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 689002 грн.

Так, актом перевірки встановлені порушення п. 1.4, п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.1, п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" завищено суму від'ємного значення з ПДВ за травень 2010 р. у розмірі 41552, 61 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 р. у розмірі 689002 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено фіктивності правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Аграрні інвестиції".

Проте, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції зробленими без належної оцінки фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів.

Так, позивачем були укладені договори з ТОВ "Аграрні інвестиції" № 289-2010 від 02.04.2010 року на придбання скрапленого газу та додаткова угода до нього від 05.04.2010 року, а також № 07.04-2010 від 07.04.2010 року на придбання насіння соняшнику та додаткові угоди до нього від 07.04.2010 року та від 08.04.2010 року.

В обох договорах зазначено, що поставка товарів здійснюється силами продавця.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надані видаткові та податкові накладні, розрахункові документи.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Дніпроторгінвест» 08.04.2010 року був укладений договір зберігання насіння соняшника.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Одночасно, податковим органом в ході проведення перевірки встановлено, що згідно баз даних Дніпропетровської МДПІ єдиною посадовою особою на ТОВ «Аграрні інвестиції» та єдиним працівником був директор ОСОБА_1, а договір був підписаний представником ОСОБА_2 Податкові накладні та видаткові на відвантаження товару підписані ОСОБА_2 без зазначення посади або іншої інформації, яка дає змогу ідентифікувати дану особу. Додана до матеріалів справи довіреність, видана на ОСОБА_2 до перевірки позивачем не надавалася.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безкоштовно тільки за довіреністю одержувачів. Проте, позивачем журнал реєстрації довіреностей, за якими здійснювалася отримання постановленого товару посадовим особам податкового органу під час перевірки не надавався, а також не наданий суду для його дослідження.

Крім того, відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 р. № 37-VI, та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 р. № 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів та відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки запровадження складських документів на зерно", зерно та зернові зберігаються на сертифікованих складах - елеваторах. При отриманні зерна та його передачі на складах ведуться реєстри та виписуються: складське свідоцтво або складська квитанція, в якій вказується поточний номер, дата видачі свідоцтва, кількість прийнятого на зберігання зерна, найменування зернового складу, а також договір складського зберігання, сертифікати, ветеринарні довідки тощо.

Проте такі відомості ні посадовим особам податкового органу, ні суду надані позивачем не були, що робить неможливим визначення походження товару та відповідну його перевірку.

Матеріали перевірки свідчать, що директором та головним бухгалтером в квітні - травні 2010 року ТОВ "ПБК "Лора" та ТОВ «Дніпроторгінвест» був ОСОБА_3.

Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ні у ТОВ «Аграрні Інвестиції», ні у ТОВ «Дніпроторгінвест».

Аналіз вищезазначених обставин дає змогу дійти висновку, що події, відносно яких складені первинні бухгалтерські документи, тобто господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Аграрні Інвестиції», ТОВ «Дніпроторгінвест» у квітні 2010 року не мали місця.

Тому, первинні бухгалтерські документи є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про правомірність включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Проте, матеріали справи свідчать, що на час включення до бюджетного відшкодування від'ємного значення за квітень 2010 року, що виникло за рахунок придбання позивачем у ТОВ "Січеслав" сонячної олії, розрахунки між ТОВ "ПБК "Лора" та ТОВ "Січеслав" не були проведені, а отже сума 127274,00 грн. була безпідставно включена до бюджетного відшкодування.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції надана невірна оцінка обставин справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВив :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 25.02.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко