Постанова № 35461294, 06.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3149/13-а

06 листопада 2013 року 12год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Приходько Т.В., Катеринчик Н.Ф.

відповідача: представник представник Горовенко О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Рівнебудпостач" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Рівнебудпостач" (надалі ПП "Рівнебудпостач") звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 09.08.2013 року №0000122202, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 27 грн.

Позов обгрунтований тим, що у зв'язку із визнанням протиправними та скасуванням в судовому порядку податкових повідомлень-рішень відповідача №0002042342 та №0002032342 від 14.05.2013 року вбачається безпідставність винесення податкового повідомлення рішення від 09.08.2013 року №0000122202, яким виправлено арифметичну помилку, що була допущена у скасованому рішенні.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, долучив до матеріалів справи письмове заперечення у якому вказав, що податкове повідомлення-рішення прийняте у зв'язку із допушенням арифметичної помилки у прийнятих раніше податкових повідомленнях-рішеннях, які на даний час оскаржені позивачем в зв'язку з чим воно є правомірним, податковий борг ПП "Рівнебудпостач" не погасило, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги ПП "Рівнебудпостач" слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що що ПП "Рівнебудпостач" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради юридичною особою.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Рівнебудпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" за грудень 2011 року. По результатам перевірки був складений акт № 254/22-200/33450438 від 24 квітня 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002042342 від 14 травня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6530,63 грн., з яких 4371,75 грн. - основного платежу та 2158,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002032342 від 14 травня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5028,00 грн., з яких 5028,00 грн. - основного платежу.

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Рівненського окружного адміністративного суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" № 0002042342 та № 0002032342 від 14.05.2013 року. Рішення набрало законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів апеляційного суду погодилась з такими висновками суду першої інстанції.

Скасовуючи податкові повідомлення рішення судом першої інстанції було взято до уваги наступне.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В період з 17.04.2013 року по 23.04.2013 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" за грудень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 254/22-200/33450438 від 24 квітня 2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14 травня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002042342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6530,63 грн., з яких 4371,75 грн. - основного платежу та 2158,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002032342, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5028,00 грн., з яких 5028,00 грн. - основного платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В рішенні по справі №817/2631/13-а підтверджено, що контрагент позивача ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" зареєстрований у встановленому законом порядку та знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" у встановленому порядку зареєстроване платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та має свідоцтво платника податку на додану вартість.

Вказане спростовує висновок податкового органу про відсутність у контрагента ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" необхідної право - та дієздатності для вчинення господарських операцій.

Що стосується господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" за грудень 2011 року, судами встановлено та не підлягає доведенню, що усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені документи, підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ "МИР-ІНВЕСТ", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

Посилання податкового органу на нікчемність укладених договорів між позивачем і ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" є також безпідставними.

Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Угода, укладена між позивачем та ТОВ "МИР-ІНВЕСТ" спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Висновки податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що що чинне законодавство не передбачає, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі виконання платником податку усіх передбачених законом умов щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, не ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Сама по собі несплата податку постачальниками, в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту позивача.

Норми податкового законодавства не передбачають, що право на формування податкового кредиту повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

З урахуванням законодавчого регулювання спірних правовідносин та встановлених у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень податкового органу.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 ст.22 КАС України встановлено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судом встановлено, що рішення відповідача у яких було допущено арифметичну помилку скасовані, а тому і податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0000122202, яким виправлено арифметичну помилку і яке є похідним від первинних податкових повідомлень-рішень № 0002042342 та № 0002032342 від 14.05.2013 року належить визнати протиправним та скасувати.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області09.08.2013 р. № 0000122202.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Рівнебудпостач" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.